Вирок № 71733996, 23.01.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1101/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Сидоренко З.С.,

при секретарі Катюха К.В.,

за участю:

прокурора Петреченка В.М.,

захисника Коваля І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016180490000027 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бережки Дубровицького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти вищої, одруженого, раніше не судимого, пенсіонера,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу начальника Луцького прикордонного загону ДПСУ №113-ОС від 04 червня 2015 року старший прапорщик ОСОБА_2 призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Дубровиця" 2 категорії (тип Б) (ВОС-108946Р) Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст. 2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" визначено, що основними функціями Державної прикордонної служби України є здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Згідно ст. 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю.

Відповідно до положень інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №1261 від 19.10.2015 року, старший прикордонного наряду зобов'язаний організовувати службу прикордонного наряду відповідно до одержаного наказу, неухильно стежити за дотриманням складом прикордонного наряду дисципліни та правопорядку, постійно здійснювати контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників і керувати прикордонним нарядом, тощо.

Відповідно до посадової інструкції інспектори прикордонної служби 1 2 3 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Дубровиця", Луцького прикордонного загону, затвердженої начальником відділу прикордонної служби "Дубровиця" Луцького прикордонного загону підполковником ОСОБА_3, інспектор прикордонної служби зобов'язаний твердо знати й уміло застосовувати всі положення керівних документів з питань охорони державного кордону та прикордонного контролю на зазначеній ділянці, запобігати злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Держприкордонслужби, здійснювати прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, виконувати обов'язки старшого п/н, тощо.

Разом із тим, в порушення вказаних вище вимог законодавства та своїх службових обов'язків, ОСОБА_2, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності.

Так, ОСОБА_2 близько 20 год. 50 хв. 07 липня 2016 року, виконуючи службові обов'язки старшого прикордонних нарядів у пункті пропуску "Городище", розташованого поблизу села Городище Дубровицького району Рівненької області, всупереч інтересам служби та посадової інструкції, висунув громадянину України ОСОБА_4 незаконну вимогу передати йому неправомірну вигоду у розмірі 200 гривень за безперешкодний перетин державного кордону України на автомобілі марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_4, маючи побоювання, що автомобіль марки "ВАЗ 21103" реєстраційний номер НОМЕР_1, не пропустять через державний кордон, виконав вказані незаконні вимоги ОСОБА_2 та близько 20 год. 50 хв. 07 липня 2016 року, згідно попередньо досягнутої домовленості із ОСОБА_2 передав останньому грошові кошти у розмірі 200 гривень, які останній обернув на свою користь, після чого ОСОБА_4 безперешкодно перетнув державний кордон України на автомобілі марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Також, ОСОБА_2 близько 21 год. 50 хв. 16 липня 2016 року, під час виконання службових обов'язків старшого прикордонних нарядів у пункті пропуску "Городище" розташованого поблизу села Городище Дубровицького району Рівненької області, всупереч інтересам служби та посадової інструкції, висунув ОСОБА_4 незаконну вимогу передати йому неправомірну вигоду у розмірі 50 гривень за безперешкодний перетин державного кордону України на автомобілі марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_4, маючи побоювання, що автомобіль марки "ВАЗ 21103" реєстраційний номер НОМЕР_1, не пропустять через державний кордон, виконав вказані незаконні вимоги ОСОБА_2 та близько 21 год. 50 хв. 16 липня 2016 року, згідно попередньо досягнутої домовленості із ОСОБА_2 передав останньому грошові кошти у розмірі 50 гривень, які останній обернув на свою користь, після чого ОСОБА_4 безперешкодно перетнув державний кордон України на автомобілі марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Окрім цього, ОСОБА_2 близько 21 год. 50 хв. 26 липня 2016 року, під час виконання службових обов'язків старшого прикордонних нарядів у пункті пропуску "Городище" розташованого поблизу села Городище Дубровицького району Рівненької області, всупереч інтересам служби та посадової інструкції, висунув ОСОБА_4 незаконну вимогу передати йому неправомірну вигоду у розмірі 150 гривень за безперешкодний перетин державного кордону України на автомобілі марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_4, маючи побоювання, що автомобіль марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1, не пропустять через державний кордон, виконав вказані незаконні вимоги ОСОБА_2 та близько 21 год. 50 хв. 26 липня 2016 року, згідно попередньо досягнутої домовленості із ОСОБА_2 передав останньому грошові кошти у розмірі 150 гривень, які останній обернув на свою користь, після чого ОСОБА_4 безперешкодно перетнув державний кордон України на автомобілі марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Отже, органом досудового розслідування, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він під час виконання службових обов'язків старшого прикордонних нарядів у пункті пропуску "Городище", будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та посадової інструкції, перебуваючи у пункті пропуску "Городище", який знаходиться поблизу села Городище Дубровицького району Рівненької області, з метою незаконного збагачення, близько 20 год. 50 хв. 07 липня 2016 року згідно попередньо досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 200 грн. за безперешкодний перетин державного кордону України на автомобілі марки "ВАЗ 21103", реєстраційний номер НОМЕР_1, в подальшому, переслідуючи корисливу мету близько 21 год. 50 хв. 16 липня 2016 року ОСОБА_2, згідно попередньо досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 50 грн. за безперешкодний перетин державного кордону України на автомобілі марки "ВАЗ 21103" реєстраційний номер НОМЕР_1, надалі з метою особистого збагачення близько 21 год. 50 хв. 26 липня 2016 року ОСОБА_2 згідно попередньо досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 150 грн., за безперешкодний перетин державного кордону України на автомобілі марки "ВАЗ 21103" реєстраційний номер НОМЕР_1, чим вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

У ході судового розгляду, 23 січня 2018 року між прокурором - начальником відділу представництва інтересів громадянина або держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України Петреченком В.М., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №42016180490000027 та ОСОБА_2 у присутності його захисника Коваля І.М., в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та адміністративно - господарських обов'язків в органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби України строком на 1 (один) рік та отримана згода обвинуваченого на його призначення.

Розглядаючи в судовому засіданні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і, зважаючи на свідоме визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, його щире каяття, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину та є особою, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи, просив призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи. Також просив вирішити питання щодо речових доказів у відповідності до ст.100 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Коваль І.М. в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.368 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором - начальником відділу представництва інтересів громадянина або держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України Петреченком В.М. та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а тому приходить до висновку, що кваліфікація його дій за ч.1 ст.368 КК України є правильною, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 373, 374, 469, 475 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 23 січня 2018 року про визнання винуватості між прокурором - начальником відділу представництва інтересів громадянина або держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України Петреченком В.М. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23 січня 2018 року покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та адміністративно - господарських обов'язків в органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби України строком на 1 (один) рік.

Речові докази:

- грошову купюру номіналом 50 гривень серії ТВ №4008049, яка передана на відповідальне зберігання до скриньки військової прокуратури Рівненського гарнізону, яка знаходиться у відділенні "Ощадбанку" (м.Рівне вул.Симона Петлюри,16) - повернути власнику ОСОБА_4;

- лазерний диск №13/749нт від 05.08.16, лазерний диск №13/750нт від 05.08.16, лазерний диск №13/455нт від 29.12.15, лазерний диск №13/713нт від 14.07.16, лазерний диск №13/724нт від 26.07.16, лазерний диск №13/816нт від 19.09.16 та лазерний диск №13/817нт від 19.09.16, які передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів військової прокуратури Рівненського гарнізону (м.Рівне вул.Соборна,227-Д) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Роз'яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.