Постанова № 71732718, 17.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/744/17 Головуючий у І інстанції Кравченко М. В.Провадження № 22-ц/780/89/18 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 46 17.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого - Кулішенка Ю.М.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Опришко П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі, Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав шляхом визнання недійсним акту на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на садовий будинок, скасування державної реєстрації нікчемних правочинів щодо спадкування часток на право власності за законом, треті особи: Обухівська районна Державна адміністрація, Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області, Садівниче товариство «Сонячне», Мале підприємство «Кадастр», комунальне підприємство Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації», Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Державна служба геодезії, Картографії та кадастру, Дев'ята Київська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, який мав у власності земельну ділянку, на якій розташовано садовий будинок. Під час оформлення спадщини виявлено невідповідність правовстановлюючих документів на земельну ділянку фактичному місцю її розташування, а також порушення законодавства при приватизації земельної ділянки спадкодавцем. Просила суд відновити стан земельної ділянки, який існував до смерті спадкодавця, а саме:визнати недійсним Акт на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1;визнати недійсним свідоцтво про право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4; скасувати Державну реєстрацію права власності яка вчинена Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 02.02.2013 на частку 1/2 спільної часткової власності земельної ділянки (номер запису про право власності 77991) на ім'я ОСОБА_3/ОСОБА_2; скасувати Державну реєстрацію права власності вчинену Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 02.02.2013 на частку 1/2 спільної часткової власності садового будинку (номер запису про право власності 131595) на ім'я ОСОБА_3/ОСОБА_2.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 12 жовтня 2006 року на ім'я ОСОБА_4 відносно земельної ділянки площею 0,070 га в с/т «Сонячне» Підгірцівської сільської ради, цільове призначення - ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 31 січня 2008 року Підгірцівською сільською радою Обухівського районну Київської області на ім'я ОСОБА_4 відносно садового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно часток земельної ділянки площею 0,070 га в с/т «Сонячне» Підгірцівської сільської ради, цільове призначення - ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, здійснену реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області 02.02.2013 року, номер запису про право власності 77991.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стосовно часток садового будинку за адресою: АДРЕСА_1, здійснену реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області 02.02.2013 року, номер запису про право власності 131595.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову,посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0700 га та 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_1.

Спадкоємцями померлого за законом на момент смерті були його дружина ОСОБА_2 і дочка від першого шлюбу ОСОБА_3, які у встановлений строк прийняли спадщину і 22 листопада 2012 року отримали у Дев'ятій Київській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом кожна на 1/2 частину земельної ділянки та 1/4 частину садового будинку кожна.

Крім того, ОСОБА_2 як пережившій дружині Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 22 листопада 2012 року видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_1, як частку у спільній сумісній власності.

За життя ОСОБА_4 в порядку безоплатної приватизації набув право власності на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0700 га, розташовану у садовому товаристві «Сонячне» Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, що стверджується державним актом серії НОМЕР_1, виданим 12 жовтня 2006 року на його ім'я Обухівською районною державною адміністрацією Київської області.

31 січня 2008 року ОСОБА_4, набув права власності на новостворене майно, а саме на збудований садовий будинок АДРЕСА_1

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_3 та поділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в натурі відповідно до часток у праві власності садовий будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,0700 га залишено у спільній частковій власності сторін.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 лютого 2015 року, зміненим ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2015 року, в задоволенні позову першої дружини спадкодавця ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Обухівська районна державна адміністрація, Садове товариство «Сонячне», Головне управління юстиції у м. Києві, Реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності, поділ часток в спільному майні, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, вселення до будинку, усунення перешкод у здійсненні повноважень права власності відмовлено.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги суд виходив із того, що при отриманні в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки ОСОБА_6 було порушено вимоги закону.

З вказаним висновком не погоджується колегія суддів виходячи з наступного:

Громадяни України, відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділенні в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Крім цього згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону, а згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Висновки суду першої інстанції про відсутність доказів, що саме спадкодавець ОСОБА_4 у встановленому законом порядку ініціював розгляд питань про приватизацію спірної земельної ділянки та оформлення права власності на спірний садовий будинок не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельні ділянки, а також право постійного користування та право оренди земельних ділянок виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1ст.126 ЗК України (в редакції на дату виникнення у спадкодавця права власності на земельну ділянку) встановлено, що право власності на земельні ділянки посвідчується державним актом.

Відповідно до п. З Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок", який діяв до 14.09.2006 року, право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Органи державної влади та місцевого самоврядування при зверненні доних громадян встановлюють їх особу, а у випадку звернення представника -встановлюють особу представника та його повноваження.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що діяла на момент реєстрації прав власності спадкодавцем) державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Відповіднодо розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 862 від 21 грудня 2004 року «Про затвердження ткхніної документації із землеустрою щодо складання державних актів про право приватної власності на землю громадянам членам садівницького товариства «Сонячне» та території Підгірцівської сільської ради обухівського району Київської області», ОСОБА_4 було надано безоплатно у приватну власніть земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,070 га, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада СТ «Сонячне».

На підставі цього розпорядження 12 жовтня 2006 року Обухівською районною державною адміністрацією було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

Обухівською районною державною адміністрацією було встановлено особу, що звернулася із заявою про державну реєстрацію таких прав та підписала її, перевірено повноту та правильність поданих документів, відповідність їх чинному законодавству та прийнято рішення про внесення даних до Державного реєстру. Підстав для відмови в державній реєстрації не було.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на розбіжності у площі спірної земельної ділянки, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_4, зокрема відповідно до інформації з державного земельного кадастру, публічної кадастрової карти, листів різних установ площа спірної земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності сторін як спадкоємців становить 0,0704 га, однак згідно технічної документації, додатку до розпорядження райдержадміністрації, листів спадкодавцеві ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку меншої площі - 0,070 га.

Як вбачається з листів № Я-12113/0-1324/6-16 від 21 квітня 2016 року частковий перетин зазначених земельних ділянок обумовлений наявністю помилок в координатах поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2. ( а.с. 15-18), та для виправлення зазначеної помилки необхідно звернутись до розробника документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Помилками у Державному земельному кадастрі є:технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку та інші обєкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших обєктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Чиним законодавством передбачено певний порядок виправлення помилок з зазначенням, що саме відноситься до поняття «помилка».

Посилання суду першої інстанції на пункт 2.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, в якому зазначено, що до державного акта на право власності на земельну ділянку, що видається товариствам всіх видів або співвласникам, обов'язково додається затверджений список членів даного товариства або співвласників, є безпідставним. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2006 року було видано одноособовому власнику фізичній особі, а не товариству чи декільком особам.

Посилання ОСОБА_3, як підставу позову, що після оформлення речового права, а саме отримання свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку, нею було виявлено, що на її земельну ділянку накладається земельна ділянка сусіда, не свідчать про те, що правовстановлюючі документи позивача на земельну ділянку є нелегітимними.

Згідно ст. 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки з натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім тогс межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (надалі - Інструкція), затверджена наказом Державного комітету по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 р., не передбачає відмови у видачі держаного акту за відсутності узгоджених меж.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами.

Відповідно до п. 2.4. Інструкції перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який у свою чергу є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок на праві приватної власності.

Межі земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) погоджені із суміжними землевласниками, землекористувачами, що підтверджується Актом про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки (а.с. 34).

Посилання позивача на те, що на Акті замість підпису ОСОБА_4 стоїть підпис не встановленої особи, є лише припущенням Позивача і не підтверджується жодним належним та допустимим доказом, а її посилання, що інформація про спірну земельну ділянку була внесена до державного земельного кадастру, лише 02.04.2012 року, тобто після смерті спадкодавця безпідставні.

Земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер № НОМЕР_2.

Інформація про спірну земельну ділянку до державного земельного кадастру внесена в 2012 році на підставі вимог ст. 28 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Суд першої інстанції на вказані обставини справи уваги не звернув та ухвалив необгрунтоване рішення.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право власності позивача ОСОБА_3 було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області 02 лютого 2013 року, номер запису 77991. Зміна відомостей про власника в Державному земельному кадастрі відбувається шляхом автоматичної взаємодії з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та не потребує подання окремих заяв, оформлення документів та вчинення конкретних дій з боку власника.

Обраний позивачем ОСОБА_3 спосіб захисту права шляхом скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку та садове будинковолодіння, позбавляє позивача права власності на спірну земельну ділянку. При цьому межі земельної ділянки та право власності на спадкове майно ОСОБА_3 ніким не оспорюються.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки при виготовленні оспорюваного державного акту на право власності на земельну ділянку не було допущено порушення чинного на момент його складання законодавства.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог відповідно до ст.374 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі, Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав шляхом визнання недійсним акту на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на садовий будинок, скасування державної реєстрації нікчемних правочинів щодо спадкування часток на право власності за законом - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: