Постанова № 71730596, 22.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Слюсарчук Н.Ф.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" січня 2018 р. Справа № 295/11671/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "27" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про нарахування та виплату в повному обсязі призначеної пенсії, з урахуванням додатково наданих документів ,-

ВСТАНОВИВ

12 жовтня 2017 року ОСОБА_3 подав до Богунського районного суду міста Житомира адміністративний позов, просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплатити пенсію, з урахуванням додатково наданої довідки Військової частини Польова пошта В2254 (А1619) №1824 від 25.07.2017 року, з 01.08.2017 року.

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від "27" жовтня 2017 року частково задоволено адміністративний позов.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплатити пенсію, з урахуванням додатково наданої довідки Військової частини Польова пошта В2254 (А1619) №1824 від 25.07.2017 року, з 01.09.2017 року.

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось з апеляційною скаргою, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за участь в АТО, винагорода за тривалість безперервної служби, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, компенсація за відпустку та одноразові премії за травень 2014 року - червень 2015 року є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення.

В свою чергу ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просив суд змінити постанову суду першої інстанції в частині дати проведення перерахунку та виплати пенсії, вказавши, що відповідний перерахунок має бути проведений з 01.08.2017 року.

Розглянувши справу в межах, визначених статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторін слід задовольнити з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та одержує пенсію за вислугу років на підставі Закону України №2262-XII від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

01 серпня 2017 року ОСОБА_3 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заяву, просив провести перерахунок та виплатити недоплачену пенсію починаючи з 01.08.2017 року, врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду 60%, винагороду за участь в АТО, індексацію, вихідну допомогу при звільненні на підставі довідок Військової частини Польова пошта В2254 (А1619) №1103 від 21.06.2017 року та №1824 від 25.07.2017 року про грошове забезпечення за період з травня 2014 року по червень 2015 року.

Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №1377/Т-11 від 10.08.2017 року та №1578/Т-11 від 14.08.2017 року відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. Зазначено, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода 60%, винагорода за участь в АТО, індексація, вихідна допомога при звільненні за травень 2014 року - червень 2015 року не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення.

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким частково задоволено адміністративний позов, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Частиною третьою статті 43 Закону України №2262-XII від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на час призначення пенсії) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини третьої вище зазначеної статті Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики в сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України №2011-XII від 20.12.1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою вище зазначеної статті Закону визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт третій постанови).

Законом України №2011-XII від 20.12.1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям вказаної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Інструкцією. Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт третій пункту п'ятого постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Колегія суддів приходить висновку, що види допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

В матеріалах справи міститься копія довідки Військової частини Польова пошта В2254 (А1619) №1824 від 25.07.2017 року про грошове забезпечення за травень 2014 року - червень 2015 року, яка свідчить, що ОСОБА_3 нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду, винагороду за участь в АТО, винагороду за тривалість безперервної служби, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за відпустку та одноразові премії за травень 2014 року - червень 2015 року. З вказаних сум сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно рішення Верховного Суду України від 20.02.2012 року (справа №21-430а11) за змістом норм статті 66 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 року "Про пенсійне забезпечення", Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 року "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", статті 41 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції зробив частково вірний висновок, що вказані суми відносяться до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія.

Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що до поданої позивачем довідки включено як грошове забезпечення вихідну допомогу при звільненні в сумі 1598,51 грн.

Натомість за змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі ? Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

За змістом частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у справі №21-1115а16 (постанова від 12.09.2017 року).

Частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи неправильне застосування норм матеріального права у цій частині судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового. Крім того, у резолютивній частині суд покликається на довідки ВЧ А-2076 №75 від 23.01.2017 року та №90 від 07.02.2017 року, хоче позивачем надавалася довідка військової частини В2254 (А1619) №1824 від 25.07.2017 року.

Зазначена помилка також підлягає виправленню судом апеляційної інстанції.

З цих підстав апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Щодо дати, з якої відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 45 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 статті 51 цього ж закону визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 01.08.2017 року, а відтак, мав право на проведення перерахунку та виплати пенсії з моменту звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та з виплатою різниці у пенсії за минулий час строком 12 місяців.

Враховуючи, що сам позивач просить провести перерахунок пенсії з 01.08.2017 року, суд не вправі вийти за межі його позовних вимог та доводів апеляційної скарги, а тому змінює судове рішення та вказує, що відповідний перерахунок слід провести з 01.08.2017 року.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо проведення індексації позивачем не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається. В мотивувальній частині апеляційної скарги позивач вказує про свою незгоду з рішення в цій частині, однак не висловлює жодного прохання з цього приводу у прохальній частині позовної заяви.

Щодо стягнення судових витрат, то колегія суддів також не знаходить підстав для зміни судового рішення. Матеріали справи дійсно містять квитанцію про сплату на користь ТОВ "Аратта-норд" 3900 грн. на оплату правової допомоги.

Водночас положенням ст.90 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) визначалось, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Буквальний зміст зазначеної норми говорить про те, що відшкодуванню підлягають лише судові витрати пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Як вірно вказав суд першої інстанції згідно частин 1 та 2 статті 16 КАС України визначено, що кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.

Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України (в редакції на час апеляційного розгляду справи) до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Статтею 143 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що особа не обмежена у виборі особи, яка надає правову допомогу, однак відшкодовуватися будуть лише витрати, які особа понесла на оплату послуг адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Матеріали справи не містять доказів, що ТОВ "Аратта-норд" має фахівців у галузі права у своєму штаті, навпаки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності цього товариства є:

Код КВЕД 32.30 Виробництво спортивних товарів;

Код КВЕД 08.91 Добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив;

Код КВЕД 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів;

Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.;

Код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям;

Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

Код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів;

Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.;

Код КВЕД 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку;

Код КВЕД 93.11 Функціювання спортивних споруд;

Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний);

Код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.;

Код КВЕД 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування.

При цьому діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку відноситься за кодами класифікації до КВЕД №69: 69.1 - діяльність у сфері права, 69.2 - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

За відсутності доказів, що правова допомога надавалася фахівцями у галузі права, які працюють у ТОВ "Аратта-норд", суд не вбачає підстав для зміни судового рішення в цій частині.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира від "27" жовтня 2017 р.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_3 пенсії згідно додатково наданих ним документів, а саме - довідки з військової частини-польова пошта В 2254 (А 1619) № 1824 від 25.07.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплачувати призначену ОСОБА_3 пенсію з урахуванням додатково наданих ним документів, а саме - довідки військової частини-польова пошта В 2254 (А 1619) № 1824 від 25.07.2017 року, з урахуванням зазначеної у довідці структури та розмірів грошового забезпечення (за винятком вихідної допомоги при звільненні), починаючи із 01.08.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення прийнято та складено "22" січня 2018 р.