Постанова № 71730031, 17.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/10044/17

Головуючий у 1-й інстанції: Мороз В.О.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

17 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Августенюка О.М.

представника третьої особи: Федючка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2017 року позивач - ОСОБА_5 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію з 23.04.2010 року за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

10.03.2017 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області видано позивачу довідку № 210/10/22-01-05 про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 місяці роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" про розмір надбавок та премій за період з 01.04.2008 до 31.03.2010 року.

22.03.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, де вказав вимогу здійснити перерахунок йому пенсії на підставі довідки № 210/10/22-01-05 від 10.03.2017 року, наданої Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області. Однак, відповідачем листом № 190/Х-8 від 05.04.2017 року йому було відмовлено в перерахунку пенсії.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на положення ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) та рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 й зазначив про правомірність дій ГУ ПФУ у Хмельницькій області.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII вказано, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 зазначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 (далі - постанова № 1294) зазначено, що до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Частиною 1 ст. 10-1 Закону № 2011-XII гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Підпунктом 3 п. 5 постанови № 1294 вказано, що розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України викладеною, зокрема, у постанові від 10.03.2015 справа № 21-70а-15, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.06.2017 справа №К/800/28148/16 (552/9658/16-а).

Щодо посилання відповідача на те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належать до щомісячних виплат і додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно не враховуються при обчисленні пенсії, що ґрунтуються на висновках Конституційного Суду України, викладених в Рішенні від 13.05.2015 року слід зазначити, що за цим Рішенням Конституційний Суд України в аспекті порушеного у конституційному зверненні питання щодо розуміння положень ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ роз'яснив, що до встановлення виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати підвищення.

До такого висновку суд дійшов, проаналізувавши положення статті 63 Закону № 2262-ХІІ (щодо видів грошового забезпечення при перерахунку раніше призначених пенсій) у взаємозв'язку зі статтею 43 Закону № 2262-ХІІ (щодо видів грошового забезпечення, які враховуються для призначення пенсій) і в підсумку констатував, що "перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України" і що такими є лише "надбавки, доплати, підвищення".

Необхідність у роз'ясненні положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ, як зазначено в Рішенні, виникла у зв'язку з тим, що суди по різному трактують встановлення Кабінетом Міністрів України щомісячної додаткової грошової винагороди як підставу для перерахунку пенсії відповідно до зазначеної вище статті.

Отож, висновок, до якого дійшов цей суд, стосується порядку перерахунку пенсії у зв'язку зі встановленням нової щомісячної додаткової винагороди, а не порядку призначення пенсії, зокрема - видів грошового забезпечення, з яких вона розраховується.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в постанові від 01.11.2017 у справі №К/800/24208/17 (№415/1348/17).

При цьому, в даній справі встановлено, що підставою для звернення позивача про перерахунок його пенсії слугувало не зміна чи введення нових додаткових видів грошового забезпечення, а те, що при призначенні йому пенсії за Законом № 2262-ХІІ до довідки про додаткові види грошового забезпечення не було включено матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і які він отримував під час проходження військової служби.

Зі змісту довідки № 210/10/22-01-05 від 10.03.2017 року вбачається, що позивачу виплачувалися матеріальні допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, нічні. З даного виду грошового забезпечення утримано страхові внески, що не заперечується відповідачем.

З урахуванням встановлених у справі спірних правовідносин, а також чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не включення до розрахунку пенсії ОСОБА_5, виплати зазначені у довідці за вих.№210/10/22-01-05 від 10.03.2017 року.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_5 з 22.03.2017 року у розмірі 50% суми грошового забезпечення, включивши до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії, виплати зазначені у довідці за вих. №210/10/22-01-05 від 10.03.2017 року, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення 4696,11 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань - 1170,00 грн., індексацію - 2371,45 грн., премії до державних, професійних свят та ювілейних дат - 300,00 грн., нічні - 4260,34 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 січня 2018 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.