Постанова № 71730006, 17.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1106/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

17 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: Гунька В.В.

представника відповідача: Кононова В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ - 3" (далі ТОВ «БМУ-3», позивач») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2017 року № 0004854205 про застосування штрафних санкцій у розмірі 29300,53 грн. та нарахування пені в розмірі 761,02 грн. за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2017 року вказаний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків ДФС від 23.05.2017 року № 0004854205 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ - 3" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

При прийнятті вказаної постанови суд першої інстанції виходив із того, що незалежно від тієї обставини, що сплата єдиного соціального внеску нарахованого на заробітну плату за грудень 2015 року помилково здійснена позивачем на рахунок Вінницької ОДПІ, відповідні кошти були зараховані на єдиний казначейський рахунок, а тому позивачем не пропущено строк для даної сплати ЄСВ.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

На дану апеляційну скаргу відповідача, позивачем подано відзив, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, зважаючи, що зазначене рішення постановлено відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги відповідача та просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує із матеріалів справи, 05.01.2016 року ТОВ «БМУ-3» подало до ПАТ УКРСОЦБАНК» платіжні доручення № 8, 9, 10, 11, 22, 23, 26 про перерахування коштів в оплату єдиного соціального внеску нарахованого на заробітну плату за грудень 2015 року, на загальну суму 314849,90 грн. Крім того, станом на 31.12.2015 за позивачем рахувалась переплата по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 419 567,23 грн.

Платіжні документи № 8, 9, 10, 11, 22, 23, 26 від 05.01.2016 року були прийняті банком до виконання 05.01.2016 року та платіж проведено в той же день, що підтверджується відмітками банку на самих платіжних дорученнях.

У копіях вказаних платіжних доручень отримувачем коштів визначено Вінницьку ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, код 39476158, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку: 802015, р/р 37197201010228, хоча відповідні кошти підлягали сплаті на рахунок МГУ ДФС Центральний офіс з ОВП.

В послідуючому, позивач, з метою виправлення даної помилки, 25.01.2016 року звернувся з листом вих. № 19/05 до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС України у Вінницькій області щодо повернення зайво перерахованих коштів із сплати єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень.

Однак, вищевказані кошти, в загальній сумі 323409,16 грн., згідно відомостей з картки особового рахунку ТОВ «БМУ-З», враховані в сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише 04.02.2016 року.

Разом з тим, 23 травня 2017 року заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС Дерев’янко О.В. винесено рішення № 0004854205 про застосування до ТОВ «БМУ-3» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 30061,55 грн.

Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням Державної фіскальної служби № 1456/6/99-99-11-02-02-25 від 30.06.2017 року рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0004854205 від 23.05.2017 року - залишено без змін, а скаргу ТОВ «БМУ-3» від 02.06.2017 року - без задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся даним з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Офісу великих платників податків ДФС податкового органу № 0004854205 від 23.05.2017 року є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 6 частиною 2 Закону № 2464-VI встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Абзацом 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Із частини 3 ст. 25 Закону № 2464-VI слідує, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів, а у ч. ч. 10, 13 ст. 25 Закону № 2464-VI зазначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, законодавством передбачено обов'язок здійснення сплати платниками податків єдиного внеску у встановлені законом строки та визначена відповідальність за порушення таких строків сплати.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «БМУ-3» 05 січня 2016 року здійснено оплату коштів в сумі 314849,90 грн. на рахунок Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області зі сплати єдиного соціального внеску нарахованого на заробітну плату за грудень 2015 року, тобто у строк, передбачений вимогами ст. 9 ч. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Разом з тим, на підставі рішення Державної фіскальної служби України № 26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП від 08.12.2015 року, в січні 2016 року, ТОВ «БМУ-3» було змінено основне місце обліку шляхом переведення його на облік до Міжрегіонального головного управління ДФС-ЦО з обслуговування великих платників.

В зв'язку з вищенаведеним, позивач, з метою сплати єдиного соціального внеску фізичної особи підприємця, звертався з проханням до відповідача повернути зайво перераховані кошти із сплати єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень: № 8 від 05.01.2016 року в сумі 263700,00 грн., № 9 від 05.01.2016 року в сумі 7683,96 грн., № 10 від 05.01.2016 року в сумі 14750,00 грн., № 11 від 05.01.2016 року в сумі 1950,00 грн., № 22 від 05.01.2016 сумі 26000,00 грн., № 23 від 05.01.2016 року в сумі 575,74 грн., № 26 від 05.01.2016 року в сумі 190,20 грн., № 82 від 21.01.2016 року в сумі 8015,00 грн., № 83 від 21.01.2016 року в сумі 127,00 грн., № 105 від 22.01.2016 року в сумі 293,00 грн., № 115 від 25.01.2016 року в сумі 124,26 грн. на рахунок майбутніх платежів отримувача Міжрегіонального головного управління ДФС-ЦО, однак перерахування вищевказаних коштів в загальній сумі 323409,16 грн. на рахунок МГУ ДФС-ЦО та остаточне погашення заборгованості по єдиному внеску відбулося тільки 04.02.2016 року.

Згідно зі звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2015 року, ТОВ «БМУ-3» самостійно нараховано єдиний соціальний внесок (далі ЄСВ) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 566069,86 грн.

Разом з тим, станом на 31.12.2015 року за ТОВ «БМУ-3» рахувалась переплата по сплаті ЄСВ в сумі 419567,23 грн. З врахуванням оплати здійсненої позивачем по сплаті ЄСВ 05.01.2016 року в загальній сумі 314849,90 грн., станом на 20.01.2016 року ТОВ «БМУ-3» мало надміру виконані зобов'язання. До того ж, позивачем 25 та 26 січня 2016 року платіжними дорученнями № 130 та № 134 додатково перераховано кошти із сплати ЄСВ в загальному розмірі 162000 грн.

Згідно з частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

У відповідності до ст. 45 ч. 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналізуючи вказані норми, можна зробити висновок, що будь-який податок чи збір, що надійшов до бюджету, відображається на відповідному балансовому рахунку і враховується (обліковується) на відповідному балансовому рахунку і враховується (обліковується) на єдиному казначейському рахунку, не залежно від того, на який аналітичний рахунок він поступив.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вчасно здійснено сплату до державного бюджету єдиного внеску за період з 05.01.2016 року по 26.01.2016 року, а помилково внесені ТОВ «БМУ-3» кошти на інший рахунок, який також використовується для сплати податків, не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений законом термін.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеного в постанові від 16 червня 2016 року у справі № 21-377а15.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду буде складена в повному обсязі 23 січня 2018 року .

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.