Ухвала суду № 71729774, 17.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3894/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року в м.Одесі по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту у кримінальному провадженні з його невизначеного нерухомого майна.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року, з урахуванням виправлених описок, допущених при виготовлені тексту ухвали, у відкритті провадження було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про направлення справи для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" дані спірні правовідносини належать до адміністративної юрисдикції.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з приписами ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, а тому суд вважав, що дана справа предметно підсудна апеляційному суду Одеської області.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписами ч.1 ст.181 КАС України, встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму ВАСУ від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» згідно з частиною першою статті 60 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Крім того, положеннями п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

У зв'язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертається з позовними вимогами до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування та/або визнання нечинним постанови старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Прібилова А.В. про арешт невизначеного майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №33402886 В12/1195 від 25 вересня 2012 року, в частині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 03039, АДРЕСА_1, у зв'язку з виконанням вироку апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2007 року у кримінальній справі, яким, в тому числі, засуджено ОСОБА_2 (як було зазначено позивачем іншу особу, до якої він жодного відношення не має) до позбавлення волі з конфіскацією майна та зобов'язання відповідача прийняти рішення про зняття арешту з майна позивача.

Колегія суддів зазначає, що позивач - ОСОБА_2 не є боржником у виконавчому провадженні, при реалізації якого було накладено арешт на все майно позивача, а тому з урахуванням наведених положень діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку про публічно-правовий характер даних спірних правовідносин та вважає, що справа повинна розглядатись в адміністративному суді.

Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції саме для вирішення питання про відкриття провадження у справі, а не для продовження розгляду, як просив апелянт, оскільки судом першої інстанції не було відкрито провадження та справа не була призначена до розгляду.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року скасувати та прийняти по справі постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук