Постанова № 71729734, 17.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 642/5614/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєва І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 23.11.2017, суддя Шрамко Л.Л., м. Харків по справі № 642/5614/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 року представник позивача ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд:

- визнати дії Харківського обласного військового комісаріату з відмови в поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" протиправними;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.11.2017р. по справі № 642/5614/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Свою незгоду з ухвалою суду мотивує тим, що дана ухвала прийнята необґрунтовано та незаконно, зазначає, що вона має право на застосування до неї приписів ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, адміністративний позов може бути поданий в межах строків звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом, або іншими законами. В даному випадку потрібно застосовувати ч. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (в редакції від 01.01.2014 р.), якою передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 23.11.2017р. по справі № 642/5614/17 та направити справу до суду першої інстанції для належного розгляду.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 06 листопада 2017 року представник позивача звернувся до суду з даним позовом. Підставою звернення представника позивачки до суду є незгода з відмовою Харківського обласного військового комісаріату, викладеною у відповіді від 26.10.2015 р. №1422/ВСЗ на заяву від 15.10.2015 р. щодо складення висновку розпорядникові бюджетних коштів з питання виплати одноразової грошової допомоги.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, яка подала адміністративний позов, може бути поновлено.

Тобто чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

З матеріалів справи встановлено, що 15.10.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського обласного військового комісаріату з заявою щодо можливості виплати їй одноразової грошової допомоги.

26.10.2015 року Харківський обласний військовий комісаріат листом № 1422/ВСЗ на заяву від 15.10.2015 р. відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що ч. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ (в редакції від 01.01.2014 р.) встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Колегія суддів не приймає цей довід апеляційної скарги, оскільки в даному випадку три річний строк передбачено для звернення до суб'єкта владних повноважень, уповноваженого на виплату такої допомоги, а не для звернення до суду з даним позовом, оскільки позивачці 26.10.2015 року було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Інших звернень до відповідача з заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги, окрім заяви від 15.10.2015 року, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно залишив позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 23.11.2017р. по справі № 642/5614/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 23.11.2017 по справі № 642/5614/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 22.01.2018.