Постанова № 71729719, 22.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 541/2109/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017, суддя Городівський О.А., вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський, Полт,тавська, 37600, повний текст складено 29.11.17 по справі № 541/2109/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення та виплати йому пенсії з грошового забезпечення без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 10/823 від 28.04.2017 протиправними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати з 28.04.2016 року йому пенсію, не змінюючи базовий місяць індексації пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 10/823 від 28.04.2017 та до змін в законодавстві і провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум з 28.04.2016 року.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 року у справі № 541/2109/17 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги при для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 10/823 від 28.04.2017 протиправними.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати з 28.04.2016 року ОСОБА_1 пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги при для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату № 10/823 від 28.04.2017 та до змін в законодавстві і провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наказом командира Повітряних Сил Збройних Сил України від 27.05.2013 року № 257 ОСОБА_1 звільнений у запас за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).

Наказом ТВО командира військової частини А1356 від 10.07.2013 року № 139 позивача виключено зі списків особового складу цієї військової частини.

З 11 липня 2013 року позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. При обчисленні пенсії ГУ ПФУ в Полтавській області врахувало грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років 35 %, середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої військовою частиною А1356, де він проходив службу на час звільнення.

Під час проходження військової служби позивач отримував матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошової допомога при звільнені, але з 11 липня 2013 року позивачу призначено пенсію за вислугою років без врахування виплачених вищевказаних сум.

На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду Полтавським обласним військовим комісаріатом підготовлено довідку про додаткові витрати грошового забезпечення для обчислення пенсії від 28.04.2017 року №10/823, яку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області супровідним листом від 28.04.2017 року (а.с.9-10).

21 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою встановленої форми про перерахунок пенсії згідно рішення суду на підставі наданої Полтавським ОВК довідки від 28.04.2017 року за №10/823 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Розпорядженнями Головного управління ПФУ в Полтавській області від 27.07.2017 року за №03-50/1-155 та № 25 від 21.09.2017 у перерахунку пенсії згідно довідки Полтавської ОВК №10/823 від 28.04.2017 року йому було відмовлено (а.с.12-13).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо перерахунку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. З цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток N 25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст. 91 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 101 цього Закону).

Умови, розмір і порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329 (далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 п. 5 постанови №1294,).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 п. 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 п. 33 розд. XXXIII Інструкції).

Отже допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною третьою статті 43 зазначеного Закону встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.10.2015 року (справа №21-2942а15).

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Верховний Суд України в постанові від 25.11.2014 року у справі №21-322а14 вказав, що за змістом положень пункту 24 Порядку органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 року у справі № 541/2109/17 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.11.2017 по справі № 541/2109/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.О. Бондар