Постанова № 71729547, 23.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1269/17 Суддя першої інстанції: В.П. Тимошенко

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Водбуд» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Водбуд» до Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області, Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Водбуд» (далі - Позивач, ТОВ «Водбуд») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Відповідач-1, Лисянська РДА), Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач-2, Звенигородська ОДПІ) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Лисянської РДА по не виготовленню електронної копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 року, поданої ТОВ «Водбуд», та не переданню цієї заяви контролюючому органу;

- зобов'язати державного реєстратора Лисянської РДА виготовити електронну копію заяви про обрання спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 року, поданої ТОВ «Водбуд», передати цю заяву контролюючому органу для реєстрації ТОВ «Водбуд» як платника єдиного податку;

- зобов'язати Звенигородську ОДПІ внести ТОВ «Водбуд» в реєстр платників єдиного податку з 27.07.2016 року на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Звенигородської ОДПІ про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року позов задоволено частково - визнано протиправними дії працівників Лисянської РДА по не виготовленню електронної копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 року, поданої ТОВ «Водбуд», та не передання цієї заяви контролюючому органу; зобов'язано державного реєстратора Лисянської РДА Макушенко О.А. виготовити електронну копію заяви про обрання спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 року, поданої ТОВ «Водбуд», та передати заяву контролюючому органу для реєстрації ТОВ «Водбуд» як платника єдиного податку; вирішено питання про судові витрати. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому, задовольняючи позов в частині вимог до Відповідача-1, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором Лисянської РДА не вчинено дій з виготовлення електронної копії поданої ТОВ «Водбуд» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та передачі її до контролюючого органу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до Звенигородської ОДПІ, суд зазначив, що такі вимоги є передчасними, оскільки Відповідачем-2 не приймалося жодного рішення та вчинялися жодних дій щодо Позивача, адже заява про застосування спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу не надходила.

Частково не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовну вимогу про зобов'язання Звенигородської ОДПІ внести ТОВ «Водбуд» в реєстр платників єдиного податку з 27.07.2016 року на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.07.2016 року. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на недотримання судом положень ст. ст. 138, 159 КАС України щодо вимоги про повноту та всебічність дослідження доказів, а також обґрунтованості судового рішення. Крім того, підкреслює, що, по-перше, Відповідачем-2 не направлялися в установлений ПК України спосіб будь-які повідомлення щодо неправильності сплати податку, по-друге, Звенигородська ОДПІ, будучи обізнаною про сплату ТОВ «Водбуд» податку за іншою системою, не повідомила про це товариство, по-третє, допущена державними органами помилка зумовлює необхідність витрачання підприємством додаткових коштів за сплати ПДВ та, відповідно, виникнення небезпеки банкрутства Позивача, по-четверте, ухвалене судом першої інстанції рішення не захищає права Позивача та порушує принцип «належного урядування», сформульований усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Відповідач-2 заперечує проти задоволення її вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що не виготовлення та не направлення Лисянською РДА до Звенигородської ОДПІ електронної копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування унеможливлює будь-яке порушення останньою прав ТОВ «Водбуд». Крім того, Відповідач-2 підкреслив, що в силу п. 63.11 ст. 63 ПК України відомості щодо платників податку (у тому числі щодо взяття їх на облік) є загальнодоступними та безоплатними, а тому про відсутність інформації щодо реєстрації платником єдиного податку Позивач мав можливість дізнатися протягом усього часу з моменту державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року в частині задоволених позовних вимог до Лисянської РДА не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 27.07.2016 року ОСОБА_4, представляючи за довіреністю інтереси ОСОБА_5, звернулася до Центру надання адміністративних послуг Лисянської РДА із заявою про державну реєстрацію створення юридичної особи - ТОВ «Водбуд» (а.с. 67-69), до якої було додано: довіреність від 26.07.2016 року, зареєстрована в реєстрі за №1-3062 (а.с. 70); протокол №1 від 25.07.2016 року загальних зборів засновників ТОВ «Водбуд» (а.с. 71-75); статут ТОВ «Водбуд» (а.с. 76-94); заява про застосування спрощеної системи оподаткування 3 групи (а.с. 95-97), що підтверджується матеріалами реєстраційної справи №1_010_000607_22.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Водбуд» зареєстровано 27.07.2016 року, присвоєно ідентифікаційний код 40693018, а також взято на облік як платника податків Звенигородською ОДПІ (Лисянським відділенням) (а.с. 99).

Як вбачається з матеріалів справи, за 3 квартали 2016 року та за 2016 рік ТОВ «Водбуд» подавалися до Звенигородської ОДПІ податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), які були прийняті Відповідачем-2 (а.с. 38-41). Крім того, Позивачем сплачувався єдиний податок за вказані періоди, на підтвердження чого надані копії платіжних доручень (а.с. 42-44).

Крім того, зі змісту пояснень Позивача судом першої інстанції встановлено, що зі змісту телефонної розмови з працівником Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ, яка відбулася 20.02.2017 року, ТОВ «Водбуд» стало відомо про перебування суб'єкта господарювання на загальній системі оподаткування.

Крім іншого, зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 24.01.2017 року Позивач звертався на Урядову гарячу лінію із заявою №ТО-6442441 щодо реєстрації платником єдиного податку третьої групи, за результатами розгляду якої Головне управління ДФС у Черкаській області листом від 02.02.2017 року №2025/23-00-12-0114 повідомило ТОВ «Водбуд» про відсутність підстав для перебування останнього на спрощеній системі оподаткування, оскільки жодним з передбачених пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України способів відповідна заява не подавалась (а.с. 120-121).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 298, 299 Податкового кодексу України, п. 7 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 року №359/5, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог до Лисянської РДА, однак їх передчасність до Звенигородської ОДПІ, оскільки остання не знала і не могла знати про подання ТОВ «Водбуд» заяви про обрання спрощеної системи оподаткування.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Наведений законодавчий припис свідчить про покладення законодавцем на державного реєстратора обов'язку направити контролюючому органу разом з відомостями з реєстраційної картки електронну копію заяви про обрання суб'єктом господарювання спрощеної системи оподаткування.

Згідно пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Отже, новостворені суб'єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За правилами, закріпленими у п. 299.4 ст. 299 Податкового кодексу, у випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

Аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для безумовного висновку, що протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, контролюючий орган за відсутності підстав для відмови зобов'язаний внести про суб'єкта господарювання як платника єдиного до відповідного реєстру запис. При цьому, в силу прямої вказівки абзацу другого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, до якого відсилають приписи п. 299.4 ст. 299 ПК України, датою набуття новоствореним суб'єктом господарювання статусу платника єдиного податку є дата його державної реєстрації за умови, якщо заява про обрання спрощеної системи оподаткування подана протягом 10 днів з дня державної реєстрації такої особи.

Як було встановлено раніше, державна реєстрація ТОВ «Водбуд» проведена 27.07.2016 року. У той же день була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування, електронна копія якої через протиправні дії працівників Лисянської РДА не була виготовлена та направлена контролюючому органу разом із реєстраційною карткою.

Отже, оскільки заява про обрання спрощеної системи оподаткування була подана Позивачем у межах 10 днів з дня державної реєстрації його як суб'єкта господарювання, незалежно від дати отримання контролюючим органом електронної копії такої заяви та доданої до неї реєстраційної картки датою набуття ТОВ «Водбуд» статусу платника єдиного податку буде дата його державної реєстрації (27.07.2016 року) за відсутності передбачених п. 299.6 ст. 299 ПК України підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

У контексті викладеного суд апеляційної інстанції вважає безпідставним твердження Апелянта про те, що помилка державного органу може спричинити додаткові втрати для товариства у вигляді більшого податкового навантаження та поставити під загрозу саму господарську діяльність, оскільки, за умови виконання ТОВ «Водбуд» всіх законодавчо визначених умов, дата реєстрації платника єдиного податку збігатиметься з датою державної реєстрації юридичної особи.

З урахуванням наведеного, зважаючи, що на момент розгляду і вирішення даної справи Звенигородською ОДПІ не було отримано від державного реєстратора Лисянської РДА електронної копії заяви ТОВ «Водбуд» про обрання спрощеної системи оподаткування разом з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття будь-якого рішення або вчинення будь-яких дій щодо реєстрації Позивача платником єдиного податку.

Викладені вище обставини, на переконання судової колегії, свідчать про необґрунтованість твердження Позивача про порушення Відповідачем-2 його прав шляхом ненаправлення повідомлень про неправильність сплати податку та перебування на загальній системі оподаткування. Крім того, відповідного обов'язку за контролюючими органами Податковий кодекс України не закріплює, а правильність сплати податку та форми обраної системи оподаткування досліджується у ході проведення відповідних перевірок.

Відтак, що стосується позовних вимог до Відповідача-2, судовою колегією враховується, що відповідно до п. 299.4 ст. 299 ПК України контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Тобто, до виключної компетенції податкових органів належить вчинення дій з перевірки підстав, визначених ПК України, для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку, а також питання реєстрації такої особи платником єдиного податку.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 2 ст. 2 КАС України випливає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

Разом з тим, оскільки на момент розгляду і вирішення даної справи судом першої інстанції державним реєстратором Лисянської РДА протиправно не було направлено до Звенигородської ОДПІ електронну копію заяви ТОВ «Водбуд» про обрання спрощеної системи оподаткування разом з реєстраційною карткою, а до виключної компетенції контролюючого органу належить питання реєстрації суб'єктів господарювання платниками єдиного податку, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про передчасність заявлених до податкового органу позовних вимог.

При цьому судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що сформульований усталеною практикою Європейського суду з прав людини принцип «належного урядування», на порушенні судом першої інстанції якого наполягає Апелянт, не передбачає можливості підміни функцій виконавчої влади судовими органами шляхом втручання останніх у відповідну дискреційну компетенцію.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Водбуд» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Водбуд» до Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області, Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 23» січня 2018 року.