Постанова № 71729485, 16.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Ярошенко Т.О.

Суддя-доповідач Подобайло З.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 583/2816/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.11.2017, суддя Ярошенко Т.О., м. Охтирка, повний текст складено 08.11.17 по справі № 583/2816/17

за позовом ОСОБА_2

до Виконавчого комітету Охтирської міської ради , Начальника юридичного відділу Охтирської міської ради та виконавчого комітету Фурманов Олександра Вікторовича , Начальника Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сидельник Катерини Олександрівни , Юрисконсульту Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Савченко Надії Миколаївни , Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог , просить визнати протиправними дії (бездіяльність) виконавчого комітету Охтирської міської ради щодо його неправомірної відмови від забезпечення виконання посадовими особами виконкому Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо неправомірної відмови від надання інформації на його запит від 25.09.2017 року; визнати протиправними дії (бездіяльність) Фурманова О.В. щодо його відмови від забезпечення виконання виконкомом Закону України «Про доступ до публічної інформації»; визнати протиправними дії (бездіяльність) Сідельник К.О. щодо її неправомірної відмови від надання інформації на його запит від 25.09.2017 року; визнати протиправними дії (бездіяльність) Сенченко Н.М. щодо її неправомірної відмови від надання інформації на його запит від 25.09.2017 року та зобов'язати відповідачів забезпечити та надати йому повну, точну та достовірну інформацію на його запит від 25.09.2017 року.

Підставою для звернення до суду з даним позовом слугувало те, що 25.09.2017 року позивач звернувся до начальника УСЗН Охтирської міської ради Сідельник К.О. із запитом на отримання публічної інформації, однак відповідачі всупереч Закону України «Про доступ до публічної інформації» проігнорували надання інформації на його запит. Вважає, що бездіяльністю відповідачів Сенченко Н.М., яка є відповідальною особою за доступ до публічної інформації, Виконавчого комітету Охтирської міської ради, який відповідно до Розпорядження № 225 від 05.10.2016 року є відповідальним за організацію та забезпечення доступу до публічної інформації, відповідача Фурманова О.В., який всупереч Положення про юридичний відділ не забезпечив виконання вищевказаного Закону, були порушені його права, оскільки запитуваної ним інформації та копій документів він не отримав.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради в частині ненадання ОСОБА_2 відповіді на його запит від 25.09.2017 року. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради надати ОСОБА_2 інформацію на його запит на отримання публічної інформації від 25.09.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

ОСОБА_2, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову , подав апеляційну скаргу , вважає відмову суду надати оцінку протиправній бездіяльності відповідачів - виконавчого комітету міськради, начальника юридичного відділу - Фурманова О.В., начальника управління СЗН - Сідельник К.О., юрисконсульта управління СЗН - Сенченко Н.М., суд упереджено та не об'єктивно не дослідивши та не з'ясувавши законності та підстав для дій вказаних відповідачів, які повинні були вчинити певні дії по забезпеченню організації доступу до публічної інформації та правильного застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації. Просить суд скасувати постанову Охтирського міськрайонного суду від 08.11.2017року в частині незадоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідачів - виконавчого комітету Охтирської міської ради, начальника юридичного відділу - Фурманова О.В., начальника управління СЗН- Сідельник К.О., юрисконсульта управління СЗН - Сенченко Н.М., прийняти нову постанову , якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 310 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 25.09.2017 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради із запитом, в якому просив надати йому завірену та затверджену копію його звернення - заяви до УСЗН з питання встановлення статусу «жертва нациських переслідувань» відповідно до Положення про діловодство в Охтирській міській раді та надати йому завірену та затверджену копію його звернення - заяви до УСЗН з питання видачі відповідного посвідчення («жерства нациських переслідувань») відповідно до Положення про діловодство в Охтирсткій міській раді. Крім того, просив надати йому завірену та затверджену копію листа Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради з додатками до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, яке було підставою для написання Департаментом соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації листа № 02.2/3051 від 14.08.2017 р. до Міністерства соціальної політики України, на підставі якого, в свою чергу, Мінсоцполітики України на адресу Департаменту СЗН надав лист № 504/0/166-17/401 від 25.08.2017 р.

Вищевказаний запит позивача надійшов на електронну пошту Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради та був зареєстрований 26.09.2017 року за вх. № 9197.

Суд вважає, що в розумінні положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» в даному випадку запитувана позивачем в Управлінні соціального захисту населення Охтирської міської ради інформація є публічною, розпорядником якої є саме це управління, яке не дотрималося вимог вищевказаного закону та не надало у визначений законом п»ятиденний строк інформації на вказаний запит. Цей факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, про це зазначено Управлінням соціального захисту населення Охтирської міської ради у своїх письмових запереченнях та підтвердила у суді Сенченко Н.М.

Наведене також підтверджується письмовим повідомленням управління на адресу позивача від 17 жовтня 2017 року, яке йому вручене 21 жовтня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням соціального захисту населення Охтирської міської ради 29.09.2017 року позивачу за вих. № 6650 підготовано лист за підписом в.о. начальника управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Гайдар А.І., в якому зазначено, що письмових звернень з питання встановлення статусу «жертва нациських переслідувань» та з питання видачі відповідного посвідчення («жерства нациських переслідувань») від позивача до управління соціального захисту населення Охтирської міської ради не надходило, а тому управління запитуваними позивачем документами не володіє. Однак вказана відповідь йому не була направлена, що знайшло своє підтвердження в суді.

Встановлено, що в своєму запиті до Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради від 25.09.2017 року позивач просив надати йому завірену та затверджену копію листа Управління соціального захисту населення Охтирської міської радиз додатками до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, яке було підставою для написання Департаментом соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації листа № 02.2/3051 від 14.08.2017 р. до Міністерства соціальної політики України, на підставі якого, в свою чергу, Мінсоцполітики України на адресу Департаменту СЗН надав лист № 504/0/166-17/401 від 25.08.2017 р.

Листом за підписом в.о. начальника управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Гайдар А.І. від 29.09.2017 року за вих. № 6650, позивачу відмовлено у видачі вищевказаних документів, зазначивши, що копії листів від 18.07.2017 року № 4932 та від 28.07.2017 року № 5143 ОСОБА_2 були надіслані на його запит по телефону від 22.09.2017 року (а.с.47).

Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем Управлінням соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області не доведено суду в розумінні ст. 71 КАС України, що на запит ОСОБА_2 від 25.09.2017 р. йому були надані копії запитуваних ним завірених та затверджених звернень-заяв (скарг) до УСЗН з питання встановлення статусу «жертва нацистських переслідувань» та з питання видачі відповідного посвідчення «жертва нацистських переслідувань» та копію листа Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради з додатками до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, яке було підставою для написання Департаментом соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації листа № 02.2/3051 від 14.08.2017 р. до Міністерства соціальної політики України, на підставі якого, в свою чергу, Мінсоцполітики України на адресу Департаменту СЗН надав лист № 504/0/166-17/401 від 25.08.2017 р. та не доведено правомірність відмови в наданні публічної інформації, суд вважає, що права позивача на отримання інформації були порушені, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради в частині ненадання ОСОБА_2 відповіді на його запит від 25.09.2017 року та зобов'язання Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області надати ОСОБА_2 відповідь на його запит від 25.09.2017 року відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до Виконавчого комітету Охтирської міської ради, начальника юридичного відділу Охтирської міської ради та виконавчого комітету Фурманова Олександра Вікторовича, начальника Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сідельник Катерини Олександрівни, юрисконсульта Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сенченко Надії Миколаївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, суд першої інстанції виходив з того , що Виконавчий комітет Охтирської міської ради, начальник юридичного відділу Охтирської міської ради та виконавчого комітету Фурманов О.В., начальник Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сідельник К.О., юрисконсульт Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сенченко Н.М. не володіють публічною інформацією і в розумінні пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI не можуть бути її розпорядниками.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Спірні правовідносин регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно ст. 5 Закону України "Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Законом України «Про доступ до публічної інформації» регламентований порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом (стаття 4 Закону № 2939-VI).

Згідно зі статтею 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, у тому числі, й шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 6 Закону№ 2939-VI визначено, яка саме публічна інформація належить до інформації з обмеженим доступом. Так, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація. При цьому, частиною другою статті 6 цього Закону передбачено вимоги, за наявності яких можливо обмежити в доступі до інформації. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Відтак, лише за умови додержання сукупності всіх трьох складових розпорядник інформації може прийняти рішення про обмеження в її наданні.

За змістом частини п'ятої статті 6 Закону № 2939-VІ не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, якщо оприлюднення або надання такої інформації не може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

При цьому розпорядник повинен обґрунтувати, що така шкода переважає суспільний інтерес в отриманні цієї інформації.

Стаття 13 Закону № 2939-V визначає розпорядників інформації, якими є:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (частина перша статті 13 Закону № 2939-V).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2939-VІ до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні не лише суб'єктів владних повноважень, а й інших розпорядників публічної інформації.

З п. 2 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» № 10 від 29.09.2016 р. вбачається, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Визначене поняття "суб'єкт владних повноважень" не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб'єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI. У зв'язку з цим такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов'язки розпорядника інформації, у тому числі обов'язки щодо обліку та оприлюднення публічної інформації (статті 14, 15 Закону № 2939-VI). У разі подання позову до таких осіб судам необхідно залишати його без задоволення через неналежність відповідача (нездатність таким відповідачем порушити права позивача), за умови якщо позивач відмовиться від їх заміни на належного відповідача і/або суд не знайде підстав для залучення другого відповідача.

Конституційний Суд України у пункті 3, 4 Рішення від 6 липня 1999 року № 7-рп/99 роз'яснив, що виходячи з обов'язковості визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", для всіх інших його положень, вони є такими і для статті 10, відповідно до якої: сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування (частина перша); обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами (частина друга); представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (частина третя статті 10 Закону). А відповідно до положень частини другої статті 49 цього ж Закону депутат ради представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення тощо.

Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін "представницький мандат" обов'язково пов'язаний з обранням особи на посаду, зокрема, народним депутатом України чи депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради з наданням їй відповідних повноважень, в тому числі виступати від імені виборців. Згідно з Конституцією України представницький мандат мають народні депутати України (частина друга статті 78), Президент України (частина четверта статті 103), депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також депутати сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, що прямо зумовлено представницьким характером цих органів (статті 136, 140, 141). Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста (частина перша статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") з представницьким мандатом. Наявність представницького мандата міського голови зумовлена насамперед його безпосереднім обранням територіальною громадою міста.

Залежно від того, у чиєму володінні знаходиться запитувана інформація, належним відповідачем за позовами щодо доступу до публічної інформації у таких випадках є або відповідний представницький орган місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська, районна, обласна ради) або виконавчий орган місцевого самоврядування.

Закон № 2939-VI не зобов'язує колегіальні органи влади та інших розпорядників інформації, які управляються колегіальними органами, вирішувати колегіально питання про доступ до інформації. Отже, рішення з приводу запиту на інформацію може прийматися одноособово його керівником чи іншою посадовою особою, яка є носієм організаційно-розпорядчих повноважень. Водночас така посадова особа діє від імені розпорядника інформації, а тому належним відповідачем у згаданій категорії справ є орган, якому надійшов запит на інформацію, а не посадова особа, яка діє від імені цього органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачі - Виконавчий комітет Охтирської міської ради, начальник юридичного відділу Охтирської міської ради та виконавчого комітету Фурманов О.В., начальник Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сідельник К.О., юрисконсульт Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради Сенченко Н.М. не володіють публічною інформацією , тому у спірних правовідносинах не прирівняні до розпорядників інформації в розумінні ч. 2 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях вказаних відповідачів порушення прав та законних інтересів позивача на отримання публічної інформації, які передбачені Законом України "Про доступ до публічної інформації".

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.11.2017 по справі № 583/2816/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій А.М. Григоров Повний текст постанови складено 22.01.2018.