Постанова № 71729435, 16.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 р. Справа № 522/6742/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Гошуренко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними дій та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 ( далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК ОМР, відповідач), про визнання дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зі складання протоколу від 23.03.2017 року щодо нього про адміністративне правопорушення за ч.11 ст.96 КУпАП протиправними; скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №144/17 від 23.03.2017 року, яку винесено Заступником начальника Управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 відносно позивача, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 гривень та закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що вказана Постанова є незаконною, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.11. ст.96 КУпАП України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними дій та скасування постанови - задоволено.

Визнано дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зі складання протоколу від 23.03.2017 року щодо ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення за ч.11 ст.96 КУпАП протиправними.

Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №144/17 від 23.03.2017 року, винесену Заступником начальника Управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 гривень.

Закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.11 ст.96 КУпАП.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Управління ДАБК ОМР подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

23.03.2017 року Заступником начальника Управління - начальник інспекційного відділу №1 управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.03.2017 року;

- протокол про адміністративне правопорушення від 16.03.2017 року,

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №154/17 від 16.03.2017 року,відносно позивача, була винесена постанова №144/17, за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.11 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 6 800 гривень.

Зі змісту цієї постанови вбачається, що під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1, виконання будівельних робіт не виявлено.

ОСОБА_2 були надані державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 20.04.2006 року, згідно якого земельна ділянка загальною площею 0,0547 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться у нього в приватній власності. На вказаній земельній ділянці розміщено житловий будинок літ. «А1», гараж літ. «Б», сан блок літ «В1» та приміщення літ. «А», літ. «а».

Відповідно до технічного паспорту виготовленому Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації від 16.08.1997 року житловий будинок літ. «А1» - загальною площею 113,0 кв.м , гараж літ. «Б» - 22,1 кв.м, та приміщення літ. «А», літ. «а» - загальною площею 37,2 кв.м на підставі акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 24.02.1998 року введені в експлуатацію.

Відповідно до технічного паспорту виготовленому 31.03.2014 року прибудова літ. «а» здійснена самочинно, а саме: збільшена площа приміщення №1-2 до 9,6 кв.м, знесені пере стінки між приміщеннями 1-3 та 1-1 та здійснена прибудова двох приміщень №1 і №5. Також самовільно збудований окремо розташований сарай літ.»З» з визначеним терміном закінчення будівництва 2011 рік. Будівельні роботи здійснені самовільно та в подальшому експлуатуються без прийняття їх до експлуатації.

Відповідач своєю постановою вважає, що позивач експлуатує вищевказані об'єкти без прийняття їх до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

27.03.2017 року ОСОБА_2 отримав лист Управління ДАБК ОМР. В листі містилися Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.03.2017 року, Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.03.2017 року та Протокол про адміністративне правопорушення від 16.03.2017 року.

За результатами перевірки встановлено, що під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 виконання будівельних робіт не виявлено, а також відповідно змісту технічних паспортів від 16.08.1997 року та 31.03.2014 років, ним самовільно збільшена площа приміщення №1-2 до 9,6 кв.м, знесені перестінки, здійснена прибудова двох приміщень, самовільно збудований окремо розташований сарай з визначеним терміном закінчення будівництва 2011 рік.

В Приписі позивача зобов'язано усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 16.04.2017 року.

В Протоколі зазначається, що відносно нього 23.03.2017 року у приміщенні Управління ДАБК ОМР відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, ще до того як позивачем отримано лист, в якому містилися Акт, Припис та Протокол, йому було направлено другий: з Постановою №144/17 від 23.03.2017 року, якою його було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.11 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 гривень, та супровідним листом датованим 24.03.2017 року, де зазначається, що розгляд справи було розглянуто без його участі та визнано винним у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення.

Позивач вважає, що дана постанова є незаконною, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.11. ст.96 КУпАП України.

Не погоджуючись з вищевказаним ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що протокол про адміністративне правопорушення від 16.03.2017 року, акт перевірки від 16.03.2017 року та припис №154/17 від 16.03.2017 року не можуть бути належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 11 ст. 96 КУпАП, так як вони були складені всупереч вищевказаним нормам закону та у відсутність позивача чи його уповноваженої особи. Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_2 зазначеного адміністративного правопорушення відповідач суду не надав.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В апеляційній скарзі вказується на те, що оскаржувана постанова винесена у чіткій відповідності з чинним законодавством та з урахуванням всіх фактичних обставин та наявних доказів.

Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Так, ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності " встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 8. ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно ч. 11 ст. 96 КУпАП, експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 12 вказаної статті встановлено, що діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено "Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі - Порядок), яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що фактично перевірка дотримання вимог законодавства стосовно ОСОБА_2 не проводилася, а складені за результатами перевірки акт, припис та протокол про адміністративне правопорушення направлені позивачу поштою.

Відповідно Постанови Кабінету міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п.9 зазначеного «Порядку», державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їхніх представників.

Суб'єкт містобудування, відповідно до п.13 цього «Порядку», має право перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення контролю ІДАБК, отримувати складений акт перевірки, подавати свої пояснення, заперечення щодо акта.

Згідно з п.п.18, 21 «Порядку» якщо суб'єкт містобудування не погоджується з актом перевірки, він підписує його з зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Отже суд апеляційної інстанції зазначає, що в діях позивача відсутній склад (об'єктивні ознаки) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.11 ст.96 КУпАП України, та що саме позивач є суб'єктом його вчинення, а тому оскаржена постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, а саме з акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протоколу про адміністративне правопорушення, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вбачається відсутність підписів позивача, а також записів посадової особи про відмову позивача від підпису, що свідчить про відсутність останнього під час проведення спірної перевірки, а як наслідок про позбавлення його права надання своїх пояснень та заперечень щодо виявлених порушень.

Під час апеляційного розгляду справи позивач підтримав свою позицію висловлену в суді першої інстанції та пояснив, що 16.03.2017 року відбулася позапланова перевірка ні на його земельній ділянці, а не суміжній з його земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_4, стосовно незаконного будівництва, яке нею проводиться. Адреса обох земельних ділянках: АДРЕСА_1. Він був присутній на обстеженні об'єкту самочинного будівництва на земельній ділянці ОСОБА_4. На прохання інспектора, надав копію свого паспорту та коду, а також копію державного акту на право власності на свою земельну ділянку. На земельній ділянці позивача головний спеціаліст інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_5 присутня не була. Обстеження об'єкту на його земельній ділянці не проводила. Технічні паспорти позивач їй не надавав, документи для ознайомлення йому не надавалися, в документах не розписувався, та про їх існування він дізнався тільки після отримання листа 27.03.2017 року.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що оскаржувану постанову прийнято до моменту спливу строків припису від №154/17 від 16.03.2017 року, який надавався ОСОБА_2 для усунення виявлених перевіркою недоліків.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та вирішення справи у суді першої інстанції) та ч. 2 ст. 77 КАС (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції , що всупереч ст.280 КУпАП, під час винесення постанови від 23.03.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.11 ст.96 КУпАП, відповідачем були з'ясовані не всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, відповідачем порушено встановлений порядок здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а тому постанова про адміністративне правопорушення №144/17 від 23.03.2017 року є протиправною.

В свою чергу, стосовно вимог про закриття провадження у справі колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити та апеляційну скаргу відповідача в цій частині задовольнити, оскільки відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративні суди згідно ст.245 КАС України не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому, закриваючи провадження у справі про адміністративні правопорушення, суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетентності, що суперечить вимогам законодавства.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити , що в даному випадку, в резолютивній частині рішення суду першої інстанції, останнім зроблено висновок про визнання дій Управління ДАБК ОМР зі складання протоколу від 23.03.2017 року щодо ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення за ч.11 ст.96 КУпАП протиправними, а також скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №144/17 від 23.03.2017 року.

Так, колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин права позивача порушені саме оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень, а не його діями щодо прийняття та складання протоколу.

Тому, колегія суддів вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин є скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №144/17 від 23.03.2017 року.

Більш того, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, останнім не досліджувалась правомірність вчинення відповідних дій Управління ДАБК ОМР, а фактично встановлено лише протиправність постанови по справі про адміністративне правопорушення №144/17 від 23.03.2017 року.

Пунктом 4 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №144/17 від 23.03.2017 року, винесену Заступником начальника Управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного Костянтиновичем відносно ОСОБА_2, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 19.01.2018 року.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В. Яковлєв