Постанова № 71729311, 22.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 752/15441/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шкірай М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року (повний текст виготовлено 13 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19 червня 2017 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов'язати відповідача зарахувати до його страхового та пільгового стажу періоди роботи з 02 січня 1986 року по 26 березня 1986 року у шахті «Кочегарка» ВО «Артемвугілля», з 11 червня 1986 року по 14 червня 1986 року в шахті «Кочегарка» ВО «Артемвугілля», з 16 червня 1988 року по 21 квітня 1997 року в шахті «Кочегарка» ДП «Артемвугілля», з 24 травня 2011 року по 21 лютого 2012 року в СП «Шахта ім. Румянцева» ДП «Артемвугілля»;

зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 09 березня 2017 року з урахуванням вищевказаних періодів роботи та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що факт роботи позивача на підприємстві не підтверджено, а отже, не підтверджено і наявність пільгового стажу для призначення пенсії зі зниженнями пенсійного віку.

17 січня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому позивач підтримує правову позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа.

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював на шахтах «Кочегарка» та «Шахта ім. Румянцева» ВО «Артемвугілля»: з 02 січня 1986 року по 26 березня 1986 року - учнем гірничого по ремонту гірничих об'єктів підземним з виплатою тарифної ставки підземного учня гірничого по РГВ; з 11 червня 1986 року по 14 червня 1986 року - гірничим майстром; 16 червня 1988 року по 21 квітня 1997 року гірничим майстром; -з 24 травня 2011 року по 21 лютого 2012 року заступником начальника ділянки підземним СП.

У березні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Рішенням Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з неможливістю провести перевірку довідок про роботу на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та зазначив, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача та відповідних довідок ДП «Артемвугілля», у періоди з з 02 січня 1986 року по 26 березня 1986 року у шахті «Кочегарка» ВО «Артемвугілля», з 11 червня 1986 року по 14 червня 1986 року в шахті «Кочегарка» ВО «Артемвугілля», з 16 червня 1988 року по 21 квітня 1997 року в шахті «Кочегарка» ДП «Артемвугілля», з 24 травня 2011 року по 21 лютого 2012 року позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено трудову книжку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 22.1-1г Списку № 1 передбачено право на пенсію на пільгових умовах для працівників, які зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та МОЗ.

Визначеним в позиції 22.1-1г працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 01 січня 2010 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 173 від 24 лютого 2010 року.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, - при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного вище Порядку визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Вказаним Порядком також передбачено, що основним документом на підтвердження стажу роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 831 від 10 вересня 2008 року «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» - особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду: копію трудової книжки; копії довідок ДП «Артемвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 25.11/01 від 25 листопада 2016 року, № 25.11/02 від 25 листопада 2016 року, № 17.10/10 від 17 жовтня 2016 року, № 17.10/11 від 17 жовтня 2016 року; копію наказу по шахті «Кочегарка» Виробничого об'єднання «Артемвугілля» № 200 від 25 грудня 1995 року за наслідками атестації робочих місць; копію наказу Структурного підрозділу «Шахта ім. Румянцева» Державного підприємства «Артемвугілля» № 740 від 14 липня 2009 року, за наслідками атестації робочих місць.

Зазначені документи підтверджують те, що посади на яких працював позивач у відповідні періоди (зокрема, з 02 січня 1986 року по 26 березня 1986 року, з 11 червня 1986 року по 14 червня 1986 року, з 16 червня 1988 року по 21 квітня 1997 року, з 24 травня 2011 року по 21 лютого 2012 року) віднесені до Списку №1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

А тому, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про те, що наявність пільгового стажу для призначення пенсії зі зниженнями пенсійного віку не підтверджена.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 22.01.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма