Постанова № 71729265, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року№ 876/58/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 16 листопада 2017 року у справі №444/1355/17 (суддя Мікула В.Є., постанова прийнята о 12/21 год в м.Жовква, Львівської області) за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця) у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 22.05.2017 №0369/209100503/17 (далі - Постанова) у визнанні його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України (далі - МК) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що оскаржувана Постанова є протиправною, так як недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного органу у строк, установлений законодавством як протиправна бездіяльність, на його думку, не може вважатись триваючим правопорушенням, оскільки ч.3 ст.470 МК вже передбачено момент, з якого правопорушення вважається закінченим (вчиненим), а саме з моменту закінчення строку, відведеного законодавством на доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного органу. Вважає, що строки притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з моменту вчинення правопорушення, а не його припинення. Вказує також і на те, що Митниці ще у 2015 році було відомо про факт порушення ним строку транзитного перевезення автомобіля, проте жодних дій щодо притягнення ОСОБА_1 у зазначений період до відповідальності з боку відповідача не вчинялось.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 16 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із вищенаведеною постановою, її оскаржила Митниця, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що позивач пропустив встановлений строк перетину кордону, що ним не заперечується, та на час прийняття Постанови не надав належних доказів знищення його автомобіля, що сталося внаслідок пожежі під дією обставин непереборної сили, які митний орган після отримання від ОСОБА_1 відповідного повідомлення про такі обставини, просив подати.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставин справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Митниця в судове засідання не надіслала свого представника, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому, апеляційний суд, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що правопорушення, передбачене ст.470 МК, не є триваючим, а тому строки притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з моменту вчинення правопорушення, а не його припинення.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.02.2017 державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Митниці ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил №0369/209100504/17 (далі - Протокол) щодо ОСОБА_1, у якому зафіксовано, що останній керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1, заїхав в зону митного контролю вищезазначеного митного поста. Під час проходження митного контролю вказаного транспортного засобу було встановлено, що позивач 05.12.2014 ввіз транспортний засіб особистого користування на митну територію України у митному режимі «Транзит» через пункт пропуску «Рава-Руська-Гребенне» Митниці, а саме автомобіль марки «VOLVO 740», реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрація - Республіка Польща) VIN код - НОМЕР_2 (далі - Автомобіль; а.с.51-54).

Згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» цей Автомобіль з митної території України станом на 03.02.2017 позивачем не вивозився та у інший митний режим ніж «Транзит» не поміщений.

Відтак, ОСОБА_1 перевищив встановлений ст.95 МК строк доставки автомобіля більше ніж на 10 діб, чим порушено вимоги ч.3 ст.470 МК.

На підставі Протоколу, Митницею 22.05.2017 було прийнято Постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн (а.с.15-16).

Не погодившись із таким рішенням Митниці, позивач звернувся до суду із цим позовом. Зазначає, що причиною порушення ним 10 денного строку доставки транспортного засобу до органу доходів і зборів призначення стало те, що він 06.12.2014 потрапив в дорожню транспортну пригоду (далі - ДТП), що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06.12.2014 серія АП1 №671928 та постановою Жовківського районного суду Львівської області від 25 грудня 2014 року у справі №444/3037/14-п, згідно якої його було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с.112-114).

13.01.2015 дана постанова суду набрала законної сили, а 23.01.2015 ОСОБА_1 надіслав на адресу Митниці повідомлення із зазначенням того, що його Автомобіль потрапив у ДТП (далі - Повідомлення). Крім того, також вказав, що 07.01.2015 на подвір'ї у колеги у смт.Немирів під час запуску протипожежних салютів, один із яких потрапив у Автомобіль той загорівся. У цьому Повідомленні позивач вказує, що додає копію довідки про те, що транспортний засіб згорів (а.с.65).

На зазначене Повідомлення відповідачем 28.01.2015 та 05.02.2015 надавались відповіді. Відповідно до них Митниця повідомляла позивача про те, що його заяву про знищення, внаслідок пожежі Автомобіля прийнято до уваги. Проте, вказано, що до такої заяви не було подано жодних документів, що підтверджують факт знищення транспортного засобу внаслідок пожежі. Ці документи видаються компетентними органами (установами) та повинні бути засвідчені у встановленому порядку (а.с.68-69).

Звернення про знищення в результаті пожежі Автомобіля ОСОБА_1 також подавав 02.02.2015 та 25.02.2015. При цьому, до останнього звернення ним було долучено довідки районних відділів Яворівського Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області. В одній із таких довідок вказано, що позивач звертався до органів внутрішніх справ із заявою про пожежу його автомобіля, в іншій, що 08.01.2015 інформація про пожежу в Автомобілі не зареєстровано та по данному факту звернень не поступало (а.с.75-76).

На такі заяви позивача Митниця надавала відповіді від 13.02.2015, 16.02.2015 та 04.03.2015. У них заявнику запропоновано вирішити питання про поміщення Автомобіля в митний режим знищення або руйнування із попереднім дотриманням умов щодо такого поміщення передбачених МК та «Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленного митного режиму» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2015 №657 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981; далі - Порядок №657), (а.с.70-74).

Враховуючи наведене позивач вважає, що ним належним чином виконано обов'язок повідомлення митного органу про обставини, що перешкоджали вивезенню його Автомобіля за межі митної території України у строк встановлений ст.95 МК, а притягнення його до відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК відбулося поза межами строків давності притягнення до відповідальності за подібні правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.470 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 95 МК встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

За правилами ч.2 ст.95 МК до строків, зазначених у ч.1 цієї статті, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у ст.192 цього Кодексу;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

У вищезазначених нормах МК законодавцем чітко передбачені строки на в'їзд і виїзд транзитних транспортних засобів, а також відповідальність особи за їх порушення.

За змістом ч.1 ст.192 МК якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

При цьому перевізник зобов'язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

З огляду на це, особи, що допустили порушення строків вивезення транспортних засобів за межі митної території України повинні невідкладно до завершення строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, який у розглядуваному випадку становив 10 діб, повідомити найближчий митний орган про обставини події, що стали причинами такого порушення, а також надати документальне підтвердження таким обставинам.

Як уже згадувалося, позивач 23.01.2015 надсилав до Митниці Повідомлення про те, що він не може вчасно вивезти Автомобіль за межі митної території України, через те, що таким було скоєно ДТП, а також внаслідок дії обставин непереборної сили він згорів.

Порядком №657 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що до обставин непереборної сили віднесено - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події (п.2 цього Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку №657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Частиною 3 ст.381 МК визначено, що у разі знищення чи повного зіпсування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.

Положеннями п.1 розділу 6 Порядку №657 встановлено, що дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування надається за заявою Декларанта керівником або вповноваженою ним посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого фактично будуть проводитися операції зі знищення або руйнування таких товарів.

Разом із заявою митному органу подаються:

договір на знищення (руйнування) товарів з підприємством, уповноваженим відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;

дозволи на знищення (руйнування) товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів;

копія відповідного дозвільного документа, що засвідчує право суб'єкта господарювання провадити діяльність зі знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;

товаротранспортні та інші товаросупровідні документи;

інші документи, що стосуються проведення операцій зі знищення або руйнування товарів (за бажанням заявника).

З матеріалів справи видно, що відповідач у своїх відповідях на неодноразові звернення позивача, щодо знищення Автомобіля в результаті пожежі, повідомляв останнього про можливість поміщення транспортного засобу у митний режим знищення або руйнування із наведенням зазначених вище нормативних положень та умов при дотриманні яких власник Автомобіля не понесе негативних наслідків порушення строку транзитного перевезення транспортного засобу. У свою чергу, на час розгляду цієї справи судом першої інстанції, докази того, що ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на поміщення транспортного засобу у митний режим знищення або руйнування, або надавав фотографії із номером кузова чи документи МНС щодо пожежі Автомобіля, які б підтверджували факт знищення транспортного засобу відсутні.

Однак, представником позивача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції були надані фотографії на яких зображений автомобіль, що знищений внаслідок пожежі та відображено номер кузова Автомобіля, що належав позивачу (а.с.119).

Разом з тим, будь-якого підтвердження про те, що вказані фотографії також надсилались Митниці суду надано не було.

Крім цього, представник позивача також зазначив, що 07.06.2017 він звертався до відповідача із проханням надати йому інформацію щодо того, які підприємства в Україні відповідно до договору здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів. На що Митницею, з посиланням на Закон України «Про утилізацію транспортних засобів» було повідомлено, що формування та введення Державного реєстру суб'єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються (далі - Реєстр) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері охорони навколишнього природного середовища. Враховуючи це, запропоновано звернутися з відповідним запитом до вказаного органу (а.с.117-118).

Звернувшись із запитом до Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності стосовно переліку підприємств, які уповноважені на знищення (руйнування) легкових автомобілів, адвокат ОСОБА_5 отримав повідомлення про те, що перелік таких підприємств міститься у Реєстрі (а.с.115-116).

Статтею 102 МК визначено, що митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частини 1, 4, 8 цієї статті).

Відповідно до ст.175 МК знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Виходячи з викладеного та враховуючи наведені норми та обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про порушення позивачем строку транзитного перевезення Автомобіля та недотримання ним вимог щодо поміщення знищеного транспортного засобу у відповідний митний режим. Так, дійсно матеріалами справи підтверджується те, що Автомобіль згорів. Про такі обставини позивач повідомляв митний орган, який у свою чергу надавав останньому інформацію стосовно необхідності поміщення такого Автомобіля у митний режим знищення або руйнування.

Однак, зважаючи на те, що позивачем своєчасно та належним чином не було виконано вимог МК та Порядку №657 щодо звернення із заявою за дозволом про поміщення Автомобіля у інший митний режим та вчасного надання доказів на підтвердження того, що транспортний засіб знищений внаслідок пожежі, так як такі були надані лише в суді апеляційної інстанції, то необхідно вважати, що Автомобіль позивача так і знаходиться у митному режимі транзит із порушенням строку його транзитного перевезення за межі митної території України.

Крім того, апеляційний суд, вважає за необхідне звернути увагу і на те, що Повідомлення відповідачу позивач надіслав після завершення встановленого ст.95 МК строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту. Так як, обставина, що зумовила настання такого порушення було ДТП, що відбулося 06.12.2014, а Повідомлення надійшло 23.01.2015, хоча мало би надійти до 16.12.2014. Це саме стосується і повідомлення про знищення Автомобіля внаслідок пожежі, яка сталася 07.01.2015.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо дотримання позивачем вимог МК про невідкладне повідомлення митного органу про можливість ним пропуску строку доставки транспортного засобу що перебуває під митним контролем та надання документального підтвердження обставинам події, що стали причиною вказаного порушення, а також вчинення ним необхідних дій спрямованих на зміну митного режиму Автомобіля.

Щодо тверджень ОСОБА_1, а також висновків цього суду про порушення Митницею строків розгляду справи про порушення митних правил, то суд апеляційної інстанції враховує те, що приписами ст.467 МК визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Поняття триваючого правопорушення роз'яснюється листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003, 17.07.2007 №№22-34-1465, 22-14-493.

Згідно вказаних листів триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винна особа безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, невивезення транспортних засобів, що перебувають в режимі тимчасового ввезення, за межі митної території, є триваючим правопорушенням, оскільки в цьому випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Враховуючи те, що факт виявлення правопорушення мав місце 03.02.2017, то оскаржувана Постанова винесена в межах встановленого законом шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення.

Посилання позивача на те, що правопорушення передбачене ч.3 ст.470 МК не може розглядатися як триваюче і вважається вчиненим на 11 день - є необґрунтованим, оскільки ним не виконано обов'язку щодо митного вивезення за межі митної території України та розмитнення Автомобіля в порядку встановленому законом.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права, то апеляційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 16 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда В. В. Ніколін