Постанова № 71729124, 15.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №826/16976/16 Головуючий у І інстанції - Смолій І.В.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 (м. Київ, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення податкового боргу з відповідача з усіх розрахункових рахунків у розмірі 23589457,54 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто податковий борг з Концерну «Військторгсервіс» шляхом стягнення коштів з усіх розрахункових рахунків: по земельному податку з юридичних осіб - 310906,54 грн на бюджетний рахунок №33218811700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м.Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 18010500); по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) - 23257658,84 грн на бюджетний рахунок №31110029700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м.Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 14060100); по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 20892,40 грн на бюджетний рахунок №31115002700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м.Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 11020100).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач є конкурсним кредитором відповідача у справі про банкрутство останнього, про що позивачеві достеменно відомо, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував з посиланням на правильність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини, що викладені в апеляційній скарзі та зазначив, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 по справі №910/23971/16 відкрито провадження у справі про банкрутство Концерну «Військторгсервіс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017, при цьому позивачем було подано заяву про визнання кредиторських вимог до Концерну «Військторгсервіс». Крім того, було затверджено список кредиторів, в якому кредитором Концерну «Військторгсервіс» визнано ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму до якої включено розмір заборгованості, що є предметом по даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Концерн «Військторгсервіс» має заборгованість з наступних податків: по земельному податку з юридичних осіб - 310906,54 грн; по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) - 23257658,84 грн; по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 20892,40 грн.

Заборгованість відповідача виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Позивач вважаючи, що наявні підстави для стягнення суми заборгованості з огляду на їх несплату в добровільному порядку, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено поняття податкової декларації.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України встановлено строк сплати суми податкового зобов'язання.

В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем направлено корінець податкової вимоги форми №1078 від 18.05.2012, яка направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, та отримана представником останнього 19.06.2012.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення вважається дотриманою.

Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату податкових зобов'язань з земельного податку не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.

Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів дійшла до висновку, що посилання апелянта на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 по справі №910/23971/16 відкрито провадження у справі про банкрутство Концерну «Військторгсервіс», а також те, що кредитором Концерну «Військторгсервіс» визнано ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму до якої включено розмір заборгованості, що є предметом по даній справі є необґрунтованим, оскільки задоволення позовних вимог позивача в рамках зазначеної суми заборгованості, а саме 23589457,54 грн не позбавляє Концерн «Військторгсервіс» звернутися із клопотанням в рамках господарського провадження про зменшення суми заборгованості перед ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на розмір вже сплачених чи стягнутих коштів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума податкових зобов'язань відповідача узгоджена та у встановлені законом строки ним не сплачена, доказів погашення зазначеного боргу не надано, тому позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача з усіх розрахункових рахунків у розмірі 23589457,54 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З огляду на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 відстрочено Концерну «Військторгсервіс» строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, відповідачем судовий збір в добровільному порядку сплачено не було, наявні підстави для його стягнення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 - без змін.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) до спеціального фонду державного бюджету України (р/р 31215256700001, отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 389226,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22.01.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна