Постанова № 71728958, 23.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/8282/17 Суддя першої інстанції: Логвіна Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Троян Н.М., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження,-

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову ВП № 53739290 від 18.07.2017 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 83,00 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідча, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2016 року зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 % від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.05.2016 року на підставі довідки виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 75 від 28.04.2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення набрало законної сили 07 вересня 2016 року.

На підставі цієї постанови, за заявою стягувача, Деснянським районним судом м. Чернігова 07 жовтня 2017 року було видано виконавчий лист № 750/5095/16-а, який пред'явлено стягувачем для примусового виконання відповідачу.

17 жовтня 2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко Марина Борисівна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 52670042 по виконанню виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.10.2016 року у справі № 750/5095/16-а.

16 серпня 2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко Марина Борисівна винесла постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні № 52670042 витрат виконавчого провадження в розмірі 87 грн. У розрахунок витрат виконавчого провадження включено: друк 1 аркуша (папір включено):0,50*8=4 грн., направлення рекомендованого листа: 2х16=32 грн., плата за користування АСВП 1*51,00=51,00 грн. (а.с. 4, зворотня строна).

Не погоджуючись з постановою щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 87 грн. 00 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку у державного виконавця були підстави для стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, а мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду та зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідності до п. 1 ч. 1 статті 26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що ним було виконано судове рішення у добровільному порядку до початку примусового виконання, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Судом апеляційної інстанції витребувано від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області виконавче провадження №52670042 з виконання виконавчого листа №750/5095/16-а, виданного 01.10.2016 року Деснянським районним судом м. Чернігова.

Із виконавчого провадження, наданого відповідачем, вбачається, що дійсно 17 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №750/5095/16-а про зобов'язання Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу».

Колегія суддів звертає увагу на те, що 13 жовтня 2016 року розпорядженням Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 177905 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова здійснено перерахунок ОСОБА_2, тобто фактично рішення суду було виконано.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається що, судове рішення позивачем виконано до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується розпорядженням пенсійного органу від 13 жовтня 2016 року №177905, а тому у державного виконавця не було підстав для стягнення з боржника витрат.

Таким чином, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження від 16 серпня 2017 року ВП№52670042 є такою, що винесена всупереч вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи, а тому постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 287, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, наступного змісту.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 52670042 від 18 серпня 2017 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 87 грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 23 січня 2018 року.