Постанова № 71728861, 22.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 372/3051/17 Суддя (судді) першої інстанції: Зінченко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року (повний текст виготовлено 14 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати незаконною та неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії в новому розмірі;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок пенсії та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Київській області 07 червня 2017 року, починаючи з 01 травня 2016 року.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково:

визнано незаконною та неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії в новому розмірі;

зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок пенсії та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Київській області 07 червня 2017 року, починаючи з 11 серпня 2017 року;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що право позивача на перерахунок пенсії не заперечується, проте такий перерахунок буде здійснено після отримання достатнього фінансування.

22 січня 2018 року у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду представник відповідача, Серебрякова Наталія Сергіївна, зазначила, що у адміністративному позові ОСОБА_3 вказав неправильний номер довідки на підставі якої суд постановив здійснити перерахунок пенсії.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що у апеляційній скарзі відповідач не вказує такі доводи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 303 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Таким чином, суд не бере до уваги доводи відповідача, які не викладені в апеляційній скарзі або в доповненні до неї, поданого відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Помилкове зазначення судом першої інстанції реквізитів довідки не є обов'язковою підставою скасування судового рішення.

Більш того, в силу положень 253 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони наділені процесуальним правом звернутись до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки в судовому рішенні.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У серпні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі довідки виданої Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Київській області 07 червня 2017 року

Листом від 04 вересня 2017 року №824/Б-01 відповідач повідомив позивача про те, що перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково та зазначив, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону від 07 листопада 2015 року), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до ст.. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно з яким Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, є підставою для перерахунку пенсії позивачу (колишньому працівнику міліції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у листі від 04 вересня 2017 року № 824/Б-01 не заперечується право позивача на перерахунок пенсії відповідно до вказаної постанови Уряду пенсійним органом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області підготовлено та надано ліквідаційній комісії УМВС України в Київській області список осіб, які мають право на перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції); ліквідаційна комісія виготовила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

Однак, перерахунку та виплати пенсії позивачу здійснено не було, з огляду на відсутність відповідного фінансування.

Колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку та виплаті гарантованих сум - така підстава чинним законодавством України не передбачена.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 22.01.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма