Постанова № 71728765, 22.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/9943/17 Суддя (судді) першої інстанції: Рахманкулова Ірина Петрівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві, , у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2017 року (повний текст виготовлено 24 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження на підставі ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, позивач посилається на те, що вимоги виконавчого документа виконано самостійно, а тому стягнення виконавчого збору є безпідставним.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 липня 2017 року у справі №750/5811/17,залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії виходячи з 77% грошового забезпечення, з якого сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань і компенсації за невикористану відпустку, починаючи з 06 червня 2017 року, згідно з довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 17 травня 2017 року №179/1/5161.

25 вересня 2017 року Деснянським районним судом міста Чернігова видано виконавчий лист №750/5811/17.

03 жовтня 2017 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевським Олегом Миколайовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №54814492.

18 вересня 2017 року позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_3: різниця в пенсії з урахуванням проведених виплат за період з 06 червня 2017 року по 30 вересня 2017 року у сумі 70 грн. 08 коп..

Судом першої інстанції встановлено та позивачем не спростовано, що 08 жовтня 2017 року стягувачу у виконавчому провадженні виплачено кошти внаслідок здійснення перерахунку пенсії.

Листом від 10 жовтня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про те, що зазначене вище судове рішення виконано добровільно.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог зважаючи на те, що вимоги виконавчого документа виконано позивачем після відкриття провадження у справі, а спосіб захисту порушеного права, про який просить позивач, є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що дія п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» поширюється саме на виконавчі документи про стягнення. Натомість, сторонами не заперечується, що виконавчий лист у даній справі містить вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Таким чином, зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії не є стягненням такої пенсії.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ст.. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається що, 18 вересня 2017 року позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_3.

Виплату заборгованості, що виникла внаслідок такого перерахунку здійснено 08 жовтня 2017 року.

Натомість, постанова про відкриття виконавчого провадження №54814492 винесена 03 жовтня 2017 року.

Тобто, вимога про виплату пенсії виконана позивачем після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №54814492.

Так, у відповідача відсутні підстави закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 22.01.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма