Ухвала суду № 71728158, 22.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 січня 2018 року м. Київ № 826/1210/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВК-АГАТ» до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВК-АГАТ» (далі по тексту – позивач, ТОВ «ЮВК-АГАТ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Позивачем не надано доказів в обґрунтування та розрахунку розміру матеріальної шкоди завданої посадовими/службовими особами Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Крім того, відповідно до положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З наявних матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не додано документ про сплату судового збору.

Однак позивач вказує, що господарську діяльність та банківське обслуговування позивача примусово зупинено, а отже, ТОВ «ЮВК-АГАТ» позбавлено можливості сплачувати судовий збір. Тому, позивач просить звільнити товариство від сплати судового збору.

Досліджуючи дане клопотання, суд вважає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Крім того, суд зазначає, що статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку позивачем у справі є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарському (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Також, суд вказує на те, що підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, викладені у ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, де зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Приймаючи до уваги викладене, суд враховуючи те, що позивач не звільнений від сплати судового збору в розумінні Закону України “Про судовий збір”, приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

При цьому, частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” передбачено, що з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762,00 гривні.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлені 2 (дві) позовні вимоги немайнового характеру (визнати протиправними дії, зобов’язати вчинити дії) та 1 (одна) позовна вимога майнового характеру (стягнути матеріальну шкоду – 20 000,00 грн.).

Отже, в даному випадку, судовий збір дорівнює 1762,00 грн. за одну вимогу майнового характеру та 3524,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.

Так, частиною 3 статті 55 КАС України визначено, що юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як убачається з матеріалів позову, підписаного директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВК-АГАТ», до нього не долучено документу, що підтверджує його повноваження на дату підписання позовної заяви (належним чином завіреної копії наказу про призначення на посаду, статуту, копій витягу з ЄДРПОУ).

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Також, як убачається з позовної заяви, відповідачем зазначено Подільське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, проте, в позовних вимогах позивач також просить зобов'язати керівника Київської місцевої прокуратури №7 вчинити дії, а отже, позивач повинен уточнити суб'єктний склад відповідачів.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вищевказаних недоліків шляхом:

1) сплати судового збору, в розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір” за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 31218206784007, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача - 820019, Код класифікації доходів бюджету – 22030101;

2) надання документу, що підтверджує повноваження директора ТОВ «ЮВК-АГАТ» на дату підписання позовної заяви;

3) надання доказів суду на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача;

4) подання уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України;

5) уточнити суб'єктний склад відповідачів.

Суд звертає увагу на те, що письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст.94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-161, 169, 171, 172, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В :

1.В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВК-АГАТ» про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВК-АГАТ» залишити без руху.

3.Встановити позивачу п’ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

4.Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко