Рішення № 71727843, 12.01.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1902/1712 год. 27 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,

за участю представника позивача - Алексеєвої Н.С., представника відповідача - Лучинкіної Г.Г., представника третьої особи - Малюченко С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Південь Актив Профіт" до Мелітопольської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство "Південь Актив Профіт" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізької області (відповідач), в якому просило визнати протиправною відмову Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року з додатками 2, 5, які подані позивачем в паперовому вигляді та отримані Мелітопольською об'єднаною державною податкової інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області 26 жовтня 2017 року. Також позивач просить визнати такими, що прийняті та зареєстровані 26 жовтня 2017 року податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2017 року з додатками 2 та 5, податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 року з додатками 2 та 5, які подані ПП "Південь Актив Профіт" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області в паперовому вигляді. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав право надсилати податкові декларації з податку на додану вартість на паперовому носії, а не в електронній формі, оскільки Херсонська ОДПІ протиправно ухилялась від укладання договору про визнання електронних документів.

Представник позивача прибув в судове засідання, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізької області (відповідач) заперечує проти позову, у письмових запереченнях вказує на те, що дія договору про визнання електронних документів з позивачем була припинена 04.04.2017 у зв'язку зі зміною особи, яка підписувала електронні документи. Відповідач не заперечує факт подання позивачем 26.10.2017 до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області поштою у паперовому вигляді, податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року ПП "Південь Актив Профіт". Позивачем при поданні декларацій не надавалась інформація та документи, відповідно до яких відповідач міг б встановити, що платником вживаються заходи щодо складання нового договору, що надає право платнику подавати податкову звітність в іншій спосіб, ніж в електронному вигляді. Передбачати наявність таких обставин не входить в коло обов'язків Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. З дня припинення договору до подачі декларацій минуло більше ніж 6 місяців, що відповідач вважає достатнім строком для укладання нового договору. Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області листом за № 5185/10/08-32-08-00 від 23.06.2017 повідомляла керівника приватного підприємства "Південь Актив Профіт" про необхідність переукладання договору про визнання електронних документів. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що неозброєним оком видно, що підписи, які ставляться на документах ПП "Південь Актив Профіт" від імені ОСОБА_5 є різними, зокрема, підписи на податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, 2017 року є відмінними від підпису на поштовому повідомлені про вручення рекомендованого листа № 7231302303514 отриманого ОСОБА_5 29.06.2017 року, від підпису ОСОБА_5 на запиті про отримання витягу з реєстру платника на додану вартість від 01.03.2016 року, від підпису на довіреності виданої на ім'я ОСОБА_5 від 31.08.2016, від підпису на заяві до Херсонської ОДПІ.

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача) надала письмове пояснення, в яких зазначено, що 02.06.2017 позивач до Херсонської ОДПІ направив договір на визнання електронних документів, який було прийнято для розгляду. 29.06.2017 позивач звернувся до Херсонської ОДПІ з заявою про причини не надсилання квитанції № 2 щодо результатів перевірки договору. На що Херсонська ОДПІ повідомила листом від 27.07.2017 № 5391/10/21-03-08-02-24 про те, що договір про визнання електронних документів знаходиться на розгляді, та після розгляду зазначеного договору у відповідності до положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 2233 "Про подання електронної податкової звітності" програмним забезпеченням органів ДФС в автоматичному режимі буде сформовано та направлено на електронну адресу квитанцію № 2, в якій буде вказано факт прийняття або відмови в укладанні договору з обов'язковим зазначенням причин такої відмови, а також роз'яснено вимоги п.49.3 ст. 49 Податкового кодексу України. На електронну адресу Головного управління ДФС у Херсонській області 23.06.2017 № 2774/9 надійшов лист прокуратури Запорізької області за підписом старшого слідчого відділу прокуратури Запорізької області, яким повідомлено, що слідчим управлінням прокуратури Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017080000000225 від 24.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. В листі прокурор зазначив, що з метою недопущення подальшої протиправної діяльності, ліквідації встановлених тіньових потоків та відшкодування завданих державі збитків, негайно забезпечити розгляд питання на робочій групі ГУ ДФС у Херсонській області або ОДПІ за місцем подання податкової звітності ПП "Південь Актив Профіт" та забезпечити відпрацювання зазначеного підприємства у відповідності до наказу ДФС України від 28.07.2015 №543, перевірки місцезнаходження, проведення перевірочних заходів, проведення дослідження протиправної діяльності, складання податкової інформації, розірвання угод про подання звітних документів, засобами електронного зв'язку за наявності підстав. Працівниками Головного управління ДФС у Херсонській області здійснено вихід за адресою реєстрації позивача: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15 офіс 416. Під час обстеження адреси реєстрації установлено, що приміщення належить ТОВ "Українська династія", а також встановлено, що ПП "Південь Актив Профіт" за адресою реєстрації відсутнє. 18.10.2017 працівниками податкового аудиту було здійснено вихід за адресою реєстрації ПП "Південь Актив Профіт", з метою проведення позапланової документальної перевірки, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 18110.2017 № 912, та направлення на перевірку від 18.10.2017 № 731, але встановлено, що ПП "Південь Актив Профіт" за адресою реєстрації не знаходиться. Отримано відомості від власника приміщення ТОВ "Українська династія", що 08.09.2017 з ПП "Південь Актив Профіт" договір про оренду офісного приміщення розірвано. 21.12.2017 ПП "Південь Актив Профіт" змінив адресу реєстрації з м. Херсон на м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Златоустівська, 10-12, офіс, 89/3, тобто з 01.01.2018 зазначений суб'єкт господарювання буде платником ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Представник 3-ї особи прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП "Південь Актив Профіт" зареєстровано юридичною особою 03.08.2016.

З 04.08.2016 підприємство як платник податків перебував на обліку в Мелітопольській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, з 01.09.2016 зареєстроване платником податку на додану вартість.

10.10.2016 між ПП "Південь Актив Профіт" та Мелітопольською ОДПІ був укладений договір про визнання електронних документів.

У квітні 2017 року проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ПП "Південь Актив Профіт" на м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15, та зміни керівника, у зв'язку з чим 04.04.2017 було припинено дію договору про визнання електронних документів від 10.10.2016. З квітня 2017 року основним місцем обліку ПП "Південь Актив Профіт" є Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

ПП "Південь Актив Профіт" обліковується в Мелітопольській ОДПІ (неосновне місце обліку) та повинно було подавати податкову звітність до кінця 2017 року саме до цього контролюючого органу (п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.11 № 1588).

02.06.2017 позивач направив до Херсонської ОДПІ договір на визнання електронних документів, який було прийнято до розгляду.

Після надсилання договору на електронну адресу підприємства надійшла квитанція №1, в якій зазначено: документ доставлено до ДФС України, збережено на центральному рівні, реєстраційний № 9102912135, подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття документа. Квитанція № 2 на електронну адресу підприємства не надходила.

29.06.2017 позивач звернувся до Херсонської ОДПІ з заявою про причини не надсилання квитанції № 2 щодо результатів перевірки договору.

Позивач стверджує про неотримання відповіді на дану заяву. Натомість Херсонська ОДПІ у письмових поясненнях вказує на те, що листом від 27.07.2017 за № 5391/10/21-03-08-02-24 (який був надісланий простою поштою та копія надана суду) повідомила позивача, що договір про визнання електронних документів знаходиться на розгляді, та після розгляду зазначеного договору, у відповідності до положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності" програмним забезпеченням органів ДФС в автоматичному режимі буде сформовану та направлена на електронну адресу квитанцію № 2, в якій вказано факт прийняття або відмови в укладанні договору з обов'язковим зазначенням причин такої відмови, а також роз'яснено вимоги п.49.3 ст. 49 Податкового кодексу України.

04 жовтня 2017 року ПП "Південь Актив Профіт" було подано (надіслано поштою) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2017 року з додатками в паперовому вигляді. Мелітопольська ОДПІ отримала дані декларації 26.10.2017, що відповідачем не заперечується.

Листом від 01.11.2017 № 8117/10/08-32-08-00 Мелітопольська ОДПІ повідомила позивача про те, що надіслані ПП "Південь Актив Профіт" податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року не визнані як податкові декларації та до розгляду не приймаються. Підставою для відмови у прийнятті декларації зазначено порушення п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України, а саме, подання декларацій на паперовому носії, а не в електронній формі.

ПП "Південь Актив Профіт" вважає неправомірною відмову Мелітопольської ОДПІ у прийнятті податкових декларації підприємства з ПДВ за серпень, вересень 2017 року з додатками зважаючи на те, що причиною подання податкової звітності в паперовому вигляді є неправомірне зволікання Херсонською ОДПІ з підписанням договору про визнання електронних документів.

Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходить із наступного.

Спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Податкового кодексу України, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (далі - Інструкція № 233).

Підпунктом 16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Згідно з п. 19-1.1,27 ст. 19 ПК України, функцією контролюючого органу, крім інших випадків, є забезпечення розвитку, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема, контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовують впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 №851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Наказом Державної податкової адміністрації від 10 квітня 2008 року № 233 була затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Приписами п.2 розділу 2 вказаної Інструкції встановлено, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі. Приписами п.5,6 розділу 3 Інструкції визначено договірну основу здійснення електронного документообігу між платниками податків та податковими органами.

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п.49.3).

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті (п.49.4).

Аналогічний порядок подачі податкової декларації з податку на додану вартість встановлений і Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8). За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9). Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п.49.10 ст. 49 ПКУ). Відповідно до пунктів 49.13 та 49.14 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Спірним у вказаній справі є правомірність дій контролюючого органу щодо неприйняття податкових декларацій по податку на додану вартість в паперовій формі.

Як встановлено судом, строк дії договору про визнання електронних документів від 10.10.2016 № 101001, укладений позивачем з відповідачем, було припинено 04.04.2017, при цьому станом на дату подання податкової звітності в паперовій формі новий договір укладено не було, хоч 02.06.2017 позивач направив до Херсонської ОДПІ договір № 2 про визнання електронних документів, який був прийнятий, але не розглянутий в 5-ти денний термін обробки договорів, згідно рекомендацій ДФС, розміщених на офіційному веб-сайті ДФС України.

Стаття 14 Закону України, від 22.05.2003, № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачає, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. А відповідно до ст.ст. 17, 18 даного Закону вирішення спорів між суб'єктами електронного документообігу здійснюється в порядку, встановленому законом. Особи, винні в порушенні законодавства про електронні документи та електронний документообіг, несуть відповідальність згідно з законами України.

Отже, якщо позивач вважав, що бездіяльність Херсонської ОДПІ щодо не підписання договору є протиправною, він мав право звернутись до суду із відповідним позовом, але позивач не скористався таким способом захисту своїх прав. В даному спорі суд не має оцінювати з точки зору правомірності факт не підписання договору між позивачем та Херсонською ОДПІ про визнання електронних документів впродовж тривалого періоду часу, оскільки бездіяльність або дії Херсонської ОДПІ не є предметом даного спору.

Посилання позивача на те, що відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПК України у разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті, суд оцінює критично. Податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, 2017 року з додатками 2, 5 у паперовому вигляді були подані позивачем до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області без будь-яких інших документів, які б пояснювали причини подання звітності в паперовій формі. У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Відповідач був обізнаний про припинення 04.04.2017 дії договору приватного підприємства "Південь Актив Профіт" від 10.10.2016 № 101001 про визнання електронних документів. Про вчинення будь-який дій щодо укладання іншого договору про визнання електронних документів відповідачу не було відомо. Відповідач повідомляв підприємство про необхідність переукладання договору про визнання електронних документів при розгляді податкової звітності за попередні звітні періоди, яка також подавалась в паперовому вигляді та не була прийнята з аналогічних підстав. Таким чином, Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області об'єктивно не мала можливості встановити наявність обгрунтованих підстав, які б надавали право платнику подавати податкову звітність в іншій спосіб, ніж в електронному вигляді.

Отже, суд встановив, що позивачем не дотримано положень ст. 49 ПК України щодо обов'язку подання податкової звітності з податку на додану вартість тільки в електронній формі.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідач при прийнятті рішення про відмову у прийнятті декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року діяв правомірно та у межах повноважень.

Доводи відповідача про те, що підписи на документах ПП "Південь Актив Профіт" від імені ОСОБА_5 (податкових деклараціях, на поштовому повідомлені про вручення рекомендованого листа, на запиті про отримання витягу з реєстру платника на додану вартість), є різними, суд не розглядає, оскільки податкові декларації не були прийняті відповідачем з інших причин, а не через підписання неуповноваженою особою.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, в сукупності проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами та третьою особою докази за правилами, встановленими КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на позивача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, ст. 139, ст. 143, ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Відмовити Приватному підприємству "Південь Актив Профіт" в задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в 30-денний строк з дня його складення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через Херсонський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 січня 2018 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8