Постанова № 71727708, 11.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 січня 2018 р. справа № 820/4804/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супрун Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання - Рябченко Є.А.,

за участю:

представників позивача - Савєльєва В.В.,

представника відповідача - Косовської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватна фірма "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" (надалі за текстом - ПФ "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ") з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 червня 2017 року № 0001411401 на суму 148351,5 грн., № 0000371404 на суму 116733,4 грн., № 0001421401 на суму 1266,41 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002381401 від 27.09.2017 року на суму 62425 грн., (на загальну суму 328776,31 грн.).

В обґрунтування позовних вимог Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" зазначено, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 4209/20-40-14-01-07/31939825 від 31.05.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування адміністративного позову разом з доданими до нього документами та письмові пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на нього, в якому зазначив, що при проведенні перевірки ПФ "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкові повідомлення рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

На підставі направлень від 21.04.2017 року №№ 2436, 2437, 2438, 2439, 2440, 2441 виданих ГУ ДФС у Харківській області та відповідно до ст. 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1. статті 77, статті 82 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 23.01.2017 року № 42, зі змінами внесеними наказом від 14.02.2017 року № 395 та відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року.

Зазначена перевірка проведена у період з 24.04.2017 року по 24.05.2017 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Харківській області складений акт від 31.05.2017 року 4209/20-40-14-01-07/31939825 про результати документальної планової виїзної перевірки Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України.

Згідно з висновком акту від 31.05.2017 року № 4209/20-40-14-01-07/31939825 зафіксовані наступні порушення ПФ "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" вимог діючого законодавства України, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, ст. 138, п. 138.2, ст. 138 пп. 138.10.3 п.138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, (діюча редакція за 2014 рік) ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 (діюча редакція за 2015, 2016 рік) ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено суму податку на прибуток у розмірі 136465 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 97393,00 грн., 2015 рік на суму 39072,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п .201.7 ст. 201 ПК України від 02.12.20110 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість в розмірі 98 901 грн., в тому числі за вересень 2014 року на суму 55 488 грн., за серпень 2015 року на суму 13 471 грн., за вересень 2015 року на суму 29 942 грн.;

- абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з перевищенням п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складання, в загальній сумі податку на додану вартість 12514,38 грн., в тому числі за січень 2016 року на суму 12364,67 грн., за серпень 2016 року на суму 149,71 грн.;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операції у національній валюті в України, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, в результаті чого податковим органом було встановлено несвоєчасне (неповне) оприбуткування готівки до каси підприємства у розмірі 23346,68 грн..

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- за формою «Р» № 0002381401 від 27.09.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 62425,00 грн., з яких 49940,00 грн., за податковим зобов'язанням з податку на прибуток приватних підприємств, та 12485 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями; (т.1 а. с.16)

- за формою «Р» № 0001411401 від 27.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 148351,50 грн., в т.ч., за податковим зобов'язанням у сумі 98901,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 49450,50 грн.; (т.1 а. с.10)

- за формою «С» № 0000371404 від 27.06.2017 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 116733,40 грн.; (т.1 а. с.12)

- за формою «Н» № 0001421401 від 27.06.2017 року, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ у загальному розмірі 1266,41 грн.. (т.1 а. с.13-14)

Не погодившись з винесеними ГУ ДФС у Харківській області податковими повідомленням-рішенням, позивач надав до податкового органу скаргу, оскільки вважав їх необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Державна фіскальна служба України (надалі за текстом - ДФС України) від 20.09.2017 року № 2095116/99-99-11-01-0125 винесено рішення щодо результату розгляду скарги Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" та згідно з главою 4 розділу ІІ ПК України, ДФС України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 27.06.2017 року № 0001401401 в частині донарахування по операціях за 2015 рік, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь контрагента та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 27.06.2017 року № 0000371404, № 0001411401, №0001421401 залишив своїм рішенням без змін, задовольнивши скаргу позивача частково.

Відповідно до положень п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

На підставі Рішення ДФС України від 20.09.2017 р. № 20951/6/99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у Харківській області було прийнято нове податкове повідомлення-рішення формою «Р» № 0002381401 від 27 вересня 2017 року - про донарахування податку на прибуток приватних підприємств на суму 62425,00 грн., з яких 49940,00 грн. - податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, 12485,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 31.05.2017 року №4209/20-40-14-01-07/31939825, суд встановив наступне.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ПФ «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» у перевіряємому періоді мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Фешн Сіті» та ТОВ «Сайлес Груп» щодо проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат на збут - послуги з реклами, отримані від ТОВ «ФЕШН СІТІ» на суму 277442,00 грн., чим порушено вимоги п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження ПДВ. Крім того, в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 ПК України завищено податковий кредит з ПДВ за вересень 2014 року в розмірі 55488,00 грн..

Також, в акті перевірки податковим органом зроблений висновок, що в порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України позивачем безпідставно завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік у розмірі 217067,00 грн., п. 198.1, п. 198.2 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 ПК України, яким завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2015 р. у розмірі 13471,00 грн. за вересень 2015 року у розмірі 29942,00 грн..

Судом встановлено, що між Приватною фірмою «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» (замовник) та ТОВ "ФЕШН СІТІ" (виконавець), укладено договір про надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок від 28.08.2014 року №2/08-02 (т.1 а.с. 87-89).

Згідно п.п.1.1 вказаного договору про надання послуг - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що визначені дійсним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до пп. 2.2. зазначеного договору передбачено, що результати наданих послуг приймаються замовником за Актом передачі-приймання наданих послуг, що готується виконавцем не пізніше 2 робочих днів після надання послуг у повному обсязі за відповідною додатковою угодою до цього договору.

Підпунктом 3.1. визначено, що виконавець за зазначеним договором зобов'язаний: надати послуги, передбачені дійсним договором у повному обсязі, належний якості та у строк, що передбачений відповідною додатковою угодою до дійсного договору; забезпечити належну підготовку власних робітників та найнятих осіб для організації проведення промакції; самостійно здійснити придбання всіх матеріалів, необхідних для надання визначених цим договором послуг, за включенням, тих, що є власністю замовника та передаються виконавцю для належного виконання останнім зобов'язань за дійсним договором; інформувати замовника за його вимогою про хід надання послуг за цим договором; додержуватись інших умов договору. Розділом 4 пп. 4.1 встановлено вартість послуг та порядок розрахунків згідно з якого загальна вартість послуг за цим договором становить загальну суму наданих послуг за всіма актами передачі-приймання наданих послуг, які будуть оформлені сторонами протягом терміну дій дійсного договору. Вартість послуг за цим договором розраховується, виходячи із вартості: роботи промоутера - 35 грн., за 1 годину; роботи розповсюджувача інформаційних листівок - 35 грн., за 1 годину.

Факт реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: договором від 28.08.2014 року № 28/08-02, додатковою угодою № 1 від 28.08.2014 року до договору № 28/08-02, актами виконаних робіт, звітами, податковими накладним, банківськими документами про сплату коштів на користь ТОВ «ФЕШЕН СІТІ» (т.1 а.с.90-97, а.с.115-117).

Щодо посилань податкового органу в акті перевірки, щодо не наданням позивачем первинних документів, а саме: звіт про виконані роботи, доказів введення ділової переписки у процесі замовлення та отримання маркетингових послуг, не наданням переліку наданих консультацій (скільки часу було витрачено), інформації щодо отримання послуг в усному, письмовому вигляді, або доказів їх отримання у електронному вигляді, доказів використання наданих послуг в господарській діяльності та утримання позитивного економічного ефекту від укладання договорів спростовується матеріалами справи та умовами договору № 28/08-02 від 28.08.2014 року.

Згідно матеріалів справи, між ПФ «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» (замовник) та ТОВ «Сайлес Груп» (виконавець), укладено договір про надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок від 24.07.2015 року № 1.

Згідно п.п. 1.1 вказаного договору про надання послуг - в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що визначені дійсним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 2.2. зазначеного договору передбачено, що результати наданих послуг приймаються замовником за Актом передачі-приймання наданих послуг, що готується виконавцем не пізніше 2 робочих дні після надання послуг у повному обсязі за відповідною додатковою угодою до цього договору.

Підпунктом 3.1. визначено, що виконавець за зазначеним договором зобов'язаний: надати послуги, передбачені дійсним договором у повному обсязі, належний якості та у строк, що передбачений відповідною додатковою угодою до дійсного договору; забезпечити належну підготовку власних робітників та найнятих осіб для організації проведення промакції; самостійно здійснити придбання всіх матеріалів, необхідних для надання визначених цим договором послуг, за включенням, тих, що є власністю замовника та передаються виконавцю для належного виконання останнім зобов'язань за дійсним договором; інформувати замовника за його вимогою про хід надання послуг за цим договором; додержуватись інших умов договору.

Розділом 4 п.п. 4.1 встановлено вартість послуг за цим договором становить загальну суму наданих послуг за всіма актами передачі-приймання наданих послуг, які будуть оформлені сторонами протягом терміну дій дійсного договору. Вартість послуг за цим договором розраховується, виходячи із вартості: роботи промоутера - 46,5 грн., за 1 годину; роботи розповсюджувача інформаційних листівок - 46,5 грн., за 1 годину.

Факт реальності наданих послуг, їх сплати, отримання, підтверджується наданими первинними документами, а саме: договором від 24.07.2015 року № 1, додатковою угодою №1 від 24.07.2015 року до договору № 1, додатковою угодою № 2 від 20.08.2015 року до договору № 1, актами виконаних робіт, звітами, податковими накладним, банківськими документами про сплату коштів на користь ТОВ «Сайлес Груп» (т.1 а.с. 98-106).

Щодо посилань податкового органу у висновках акту перевірки порушень з боку позивача, щодо не наданням первинних документів спростовується матеріалами справи та в ході судовому засідання підтверджень не знайшли.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За змістом п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.10.3., п.138.10, ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року: „до складу інших витрат включаються.... „витрати на збут, які включають - витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно- експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг".

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно з застосуванням штрафу про порушення термінів реєстрації податкових накладних, виписаних покупцям ТОВ «Мобіхаус», ТОВ «РУШ», ТОВ «Футбольний клуб «Черкаський Дніпро», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за ці порушення Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на позивача вже накладались штрафи. Так, згідно з акту від 21.03.2016 року № 472/20-23-12-01-09/31939825 та податкового повідомлення-рішення від 22.03.2016 року № 0000911501, застосовано штраф в розмірі 1236,5 грн., за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на користь ТОВ «Мобіхаус», ТОВ «РУШ». Платіжним дорученням №705 від 31.03.2016 року ця сума сплачена позивачем добровільно. Згідно з акту від 20.10.2016 року №1517/20-23-12-01-09/31939825 та податкового-повідомлення-рішення від 20.10.2016 року №0004081201, застосовано штраф в розмірі 29,94 грн., за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної на користь ТОВ «Футбольний клуб «Черкаський Дніпро». Платіжним дорученням № 1571 від 20.10.2016 року ця сума сплачена позивачем, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. (т.1 а.с. 124-129)

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, закріпленим в статті 201 ПК України, зауважень з боку податкового органу на їх форма і зміст не викладено в акті перевірки, а в ході розгляду адміністративної справи не встановлено.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0000371404, суд зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки податковим органом встановлені наступні факти порушень вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320) із змінами та доповненнями (далі-Положення №637) у частині несвоєчасного оприбуткування у книгах обліку розрахункових операцій готівкових коштів на загальну суму 23346.68 гри., згідно з фіскальними звітними чеками, роздрукованими на відповідних реєстраторах розрахункових операцій.

В наслідок чого податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 27.06.2017 року № 0000371404, згідно з яким до платника податків застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 116733,40 грн., за неоприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №2023005402р/3 25.07.2015 року роздрукований щоденний фіскальний звіт № 645 і збережений в КОРО. Сума фактичних надходжень згідно з даними звіту № 645 складає 3784.88 гри. Зазначені готівкові кошти вилучені з РРО згідно з чеком службового вилучення 25.07.2015 року. При цьому, готівкові кошти і сумі 3784,88 грн., оприбутковані в КОРО 24.07.2015 року, що є порушенням норм п. 2.6 положення №637.

Згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №2023005402р/3 від 26.07.2015 року роздрукований щоденний фіскальний звіт №646 і збережений в КОРО. Сума фактичних виходжень згідно з даними звіту №646 складає 1024.24 грн. Зазначені готівкові кошти вилучені з РРО згідно з чеком службового вилучення від 26.07.2015 року. При цьому, готівкові кошти в сумі 1024,24 грн., оприбутковані в КОРО 25.07.2015 року, що є порушенням норм п. 2.6 Положення № 637.

Згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №2023005402р/3 05.10.2015 року роздрукований щоденний фіскальний звіт №717 і збережений в КОРО. Сума фактичних надходжень згідно з даними звіту №717 складає 1227.52 грн. Зазначені готівкові кошти вилучені з РРО згідно з чеком службового вилучення 05.10.2015. При цьому, готівкові кошти і сумі 1227,52 грн., оприбутковані в КОРО 04.10.2015 року, що є порушенням норм п. 2.6 Положення №637.

Згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №2023005402р/3 від 13.10.2015 року роздрукований щоденний фіскальний звіт №725 і збережений в КОРО. Сума фактичних надходжень згідно з даними звіту №725 складає 2499,13 грн. Зазначені готівкові кошти вилучені з РРО згідно з чеком службового вилучення 13.10.2015 року. При цьому, готівкові кошти у сумі 2499,13 грн., оприбутковані в КОРО 12.10.2015 року, що є порушенням норм п. 2.6 Положення №637.

Згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №3000200247р/1 23.06.2016 року роздрукований щоденний фіскальний звіт №1126 і збережений в КОРО. Сума фактичних надходжень згідно з даними звіту №1126 складає 5748,57 грн., які оприбутковані в КОРО 24.06.2016 року, що є порушенням норм п. 2.6 Положення №637.

Згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №3000200247р/І від 24.06.2016 року роздрукований щоденний фіскальний звіт №1127 і збережений в КОРО. Сума фактичних надходжень згідно з даними звіту №1127 складає 4428,17 грн., які оприбутковані в КОРО від 25.06.2016, що є порушенням норм п. 2.6 Положення №637.

Згідно з даними книги обліку розрахункових операцій №3000200247р/І 19.09.2016 року роздрукований щоденний фіскальний звіт №1156 і збережений в КОРО. Сума фактичних надходжень згідно з даними звіту №1156 складає 4634.17 грн., які оприбутковані в КОРО 18.09.2016 року, що є порушенням норм п. 2.6 Положення №637.

Статтею 56 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операції) у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) із змінами та доповненнями (далі по тексту - Положення №637), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних входжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З таких підстав, суд вважає що відповідно до норм. п.2.6 Положення 637 готівкові кошти в загальній сумі 23346,68 грн., оприбутковані в книгах обліку розрахункових операцій внесені несвоєчасно позивачем, що підтвердилось в ході судового засідання та матеріалами справи.

Щодо посилань представника позивача, що виправлення відбулись за ініціативою позивача та до моменту проведення перевірки суд не приймає до уваги, оскільки в ході розгляду адміністративної справи судом не встановлено, а представником позивача не підтверджено належними доказами дата виправлення, особа якою зроблені зазначені виправлення.

Окремо суд звертає увагу на законодавчу позицію позивача до судового оскарження, що викладалась останнім у скаргах до податкового органу, а саме зміст зазначених скарг не містить посилань що вище окреслені виправлення зроблені позивачем до проведення перевірки та складання акту перевірки. Окрім цього з боку позивача до часу подання адміністративного позову не надійшло жодних зауважень на дії податкового органу з цього питання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів існування законодавчого підґрунтя існування підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2017 року № 0001411401 на суму 148351,50 грн., № 0001421401 на суму 1266,41 грн., № 0002381401 від 27.09.2017 року на суму 62425,00 грн..

Згідно з статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27 червня 2017 року № 0001411401 на суму 148351,50 грн., №0001421401 на суму 1266,41 грн., № 0002381401 від 27.09.2017 року на суму 62425,00 грн. - підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2017 року № 0000371404 в розмірі 116733,40 грн., належить відмовити.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШІВ:

Адміністративний позов Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 27 червня 2017 року № 0001411401 на суму 148351,50 грн., № 0001421401 на суму 1266,41 грн., № 0002381401 від 27.09.2017 року на суму 62425,00 грн..

В частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 27 червня 2017 року № 0000371404 на суму 116733,40 грн. - відмовити.

Стягнути на користь Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" ( вул. Морозова, буд. 7, м. Харків,61036, код ЄДРПОУ 31939825) судовий збір у розмірі 3205 (три тисячі двісті п'ять) гривень 58 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2018 року.

Суддя Супрун Ю.О.