Ухвала суду № 71727413, 22.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1667/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кисельова Є.О.,

при секретарі судового засідання - Ждановій Г.Є.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

позивач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління Національного поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - Позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - Відповідач, ГУНП в Луганській області), відповідно до якого позивач просив суд:

- визнати неправомірними дії/бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 19 січня 2016року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області провести нарахування та виплату Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 19 січня 2016 року.

11 грудня 2017 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку на звернення до адміністративного суду з огляду на норми статті 123 КАС України (арк. спр. 30-34). В обґрунтування зазначив, що Позивач був звільнений зі служби в поліції 15.09.2017 відповідно до наказу ГУНП в Луганській області №644 о/с від 11.09.2017.

Посилаючись на статтю 100 Кодексу адміністративного судочинства України Відповідач просив суд залишити адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національного поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 3 статті 3 КАС України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В судове засідання прибув представник відповідача, який підтримав заявлене клопотання.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 64), надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 22, 58).

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.10.2017 №А-10165 та на підставі наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 12.12.2014 №97, 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 28.09.2017 №275 дск Позивач в період з 23.07.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 15.09.2017 безпосередньо брав участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 10).

Однак винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за вказаний період позивачу не виплачувалась, тому позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.

Отже, предметом розгляду даної справи є стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Частини 1 статті 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, частини 3 статті 3 КАС України зазначає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, винагорода за участь в АТО, яка має виплачуватися за весь період безпосередньої участі в АТО, є винагородою, що має постійний характер, входить до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, винагороди за участь в АТО, яка є складовою грошового забезпечення) застосовуються положення частини 2 статті 233 КЗпП України, а не частини 3 статті 123 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються.

З урахуванням вищенаведеного, предмету позову, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,7,122,123 КАС України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представнику відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління Національного поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути зазначені в апеляційній скарзі за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя Є.О. Кисельова