Рішення № 71727278, 19.01.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2018 року Справа № П/811/1059/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі – позивач) до Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №19 Міністерства охорони здоров'я України» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” в сумі 10 364,44 грн...

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм пункту «а» статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

В порушення вимог чинного законодавства відповідач не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку із чим за період з січня по травень 2017 року (включно) на підприємстві виникла заборгованість перед Кропивницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 10 364,44 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивач звернувся з позовом до суду.

Представником відповідача подано до суду письмове пояснення, в якому в обґрунтування своєї позиції вказано, що відповідач є бюджетною установою та згідно затвердженого кошторису на 2017 рік, на оплату пільгових пенсій державою не було виділено коштів, у зв’язку із цим керівництвом вживаються заходи щодо виділення додаткових коштів на оплату пільгових пенсій та погашення існуючої заборгованості (а.с.20-25).

Питання про поновлення провадження у справі призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 січня 2018 року.

В ході розгляду справи представником позивача було подано письмове клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, без участі уповноваженого представника (а.с.47).

Представник відповідача також надіслав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження без його участі (а.с.49).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження, що відображено у відповідному протоколі судового засідання від 16.01.2018 року (а.с.50).

На підставі усної ухвали із занесенням до протоколу судового засідання від 16.01.2018 року, керуючись приписами частини 9 статті 205 та статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив поновити провадження у справі та здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.50).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Кропивницьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснювало у 2017 році доставку та виплату пільгових пенсій працівникам Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №19 Міністерства охорони здоров'я України», що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.5-6).

Так, статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058 -IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до статтею 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” (далі – Інструкція), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Відповідно до Інструкції плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, з огляду на вказані законодавчі положення, суд приходить до висновку, що підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.5-6). Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, складеного позивачем, та розрахунку заборгованості за період з січня по травень 2017 року (включно) заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 10 364,44 грн. (січень 2017 року – 1948,95 грн.; лютий 2017 року – 1948,95 грн., березень 2017 року – 1948,95 грн., квітень 2017 року – 1948,95 грн., травень 2017 року – 2568,64 грн.), що також посвідчується розрахунком Управління станом на час розгляду справи (а.с.4).

Отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Кропивницького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відтак, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 90, 139, 242 – 246, 250, 251, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 40385148, адреса: вул. Соборна, 4, м.Кропивницький, 25006; р/р 25606301692191, МФО 323475 в Облуправлінні Ощадбанку) до Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №19 Міністерства охорони здоров'я України» (код ЄДРПОУ 23227054, адреса: вул. Салганні Піски, 14, м. Кропивницький, р/р 35217001002353, МФО 823016 ГУ ДКУ в Кіровоградській області) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №19 Міністерства охорони здоров'я України» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «а» статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” в сумі 10 364,44 грн. (десять тисяч триста шістдесят чотири гривні сорок чотири копійки) на користь Кропивницького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1