Рішення № 71726793, 22.01.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10575/17

Провадження № 2-а/750/38/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року м.Чернігів

головуючого - судді Литвиненко І.В.,

за участі секретаря - Юрченко І.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,

третя особа - Публічне акціонерне товариство Виробничо-торгова фірма «Сіверянка»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії:

-зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_3 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди її роботи з 22.07.1985 року по 31.07.1992 року та з 23.12.1993 року по 23.12.1998 року;

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_3 з 16.08.2017 року пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона набула право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 на підставі досягнення нею 51 року; наявності більш як 32 років загального стажу; наявності 12 років та 08 днів стажу на роботах зі шкідливими умовами.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. У поданому запереченні просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість її вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

У судовому засіданні встановлено, що позивач народилася АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, згідно наказу №46-ок від 22.07.1985 року ОСОБА_2 з 22.07.1985 року зарахована швачкою 4-го розряду швейної ділянки зі шкідливими умовами праці до Чернігівської фабрики гумо-технічних виробів. Наказом №189 від 28 липня 1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці 01 вересня 1988 року позивачу підтверджено 4 розряд швачки. 18 березня 1992 року Чернігівську фабрику гумо-технічних виробів перейменовано в Чернігівську швейну фабрику «Сіверянка». Згідно з наказом №133 від 28 липня 1992 року з 01 серпня 1992 року позивач є швачкою 4 розряду того ж цеху з нормальними умовами праці (а.с. 11-13).

Відповідно до довідки ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 15 серпня 2017 року № 62 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_2 працювала повний робочий 22.07.1985 року по 31 грудня 1991 року та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту за професією швачка 4 розряду, що передбачена Списком №2 розділ 11 підрозділ 1 пункт 4 постанови Ради Міністрів України СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Трудовою книжкою позивача підтверджується її робота швачкою на ділянці зі шкідливими умовами праці в період з 22.07.1985 року по 01.08.1992 року, а також довідкою ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 15.08.2017 року №62 підтверджується, що ОСОБА_2 працювала повний робочий день та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту, які згідно постанов Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що довідка ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 15.08.2017 року № 62 уточнює саме характер виконуваної ОСОБА_2 роботи, в той час, як період роботи, що зараховуються до спеціального стажу, підтверджується саме трудовою книжкою позивача.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 22.07.1985 року по 31.12.1991 року, то відповідний період має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Доводи відповідача щодо невірного зазначення в довідці ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 15.08.2017 року № 62 Списку №2 є необґрунтованими, оскільки в силу п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Враховуючи, що на період роботи ОСОБА_2 зі шкідливими умовами праці був чинним Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, саме він і був зазначений в довідці.

Щодо позовних вимог про зарахування періоду роботи позивача з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року до пільгового стажу суд зазначає наступне.

Відповідно до копії трудової книжки позивача у період з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року позивач працювала в орендному підприємстві «Сіверянка» (28 грудня 1993 року реорганізовано в АТЗТ ВТФ «Сіверянка») на посаді швачки 4 розряду.

У відповідності до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих секторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

В силу п.6 вищезазначеного Порядку атестація робочих місць передбачає, серед іншого, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах.

Суд зазначає, що в трудовій книжці позивача відсутня інформація щодо проведення атестації її робочого місця за період з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року, жодних уточнюючих довідок, що підтверджували б спеціальний трудовий стаж та проведення атестації робочого місця позивача за вказаний період матеріали справи не містять.

Наказом Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23 грудня 1993 року №168 затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно спискам №1, №2 (а.с. 15).

Відповідно до листа Державної експертизи Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05 червня 2001 року №306/13 експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих ЗАТ «Сіверянка», встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена відповідно з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ від 23 грудня 1993 року №168, яким підтверджено право на пенсію за Списком №2 працівникам слідуючих підрозділів, які вказані в переліку професій вищевказаного наказу про результати атестації. Умови оплати праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 для професій, приведених в наказі №168 працівникам ЗАТ «Сіверянка» підтверджено на термін до 23 грудня 1998 року (а.с. 17).

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зарахування періоду роботи позивача з 23 грудня 1993 року по 23 грудня 1998 року до пільгового стажу задоволенню не підлягають, з огляду на не підтвердження шкідливих умов праці у орендному підприємстві «Сіверянка» (28 грудня 1993 року реорганізовано в АТЗТ ВТФ «Сіверянка») при роботі на посаді швачки за результатами проведення атестації робочих місць за вказаний період.

Таким чином, оскільки позивач хоч і має не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз.1 п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та загальний стаж роботи ОСОБА_2 складає не менше 25 років, що дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку встановленого абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи, однак позивач не досягла необхідного віку, а тому у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_3 з 16.08.2017 року пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача задоволено на 33,33 % суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 213,33 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: пр. Миру, 44, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40378209) щодо відмови ОСОБА_2 ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зарахувати періоди роботи з 22.07.1985 року по 31.07.1992 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: пр. Миру, 44, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40378209) зарахувати ОСОБА_2 ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) період роботи з 22.07.1985 року по 31.07.1992 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: пр. Миру, 44, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40378209) на користь ОСОБА_2 ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 213 грн. 33 коп. у відшкодування судових витрат

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст.. 295 КАС України.

Суддя І.В. Литвиненко