Рішення № 71725811, 22.01.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/11893/17

Провадження №2-а/592/39/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Троценко Ю. Ю. ,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області протиправною та зобов’язання перерахувати пенсію, -

В С Т А Н О В И В :

23.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області протиправною та зобов’язання перерахувати пенсію, в якому він зазначив про те, що він він є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 2011 року. З травня 2011 року він перебуває на обліку у головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області. Пенсія йому призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 11.04.2014 року, серія ААИ № 523013. Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону з 07.11.2015 року) , усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Згідно п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі – Порядок № 45) , перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі – особи) , або у зв’язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” було внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських. Відповідно до абз. 2 п. 15 розд. XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” зі змінами, внесеними Законом України від 23.12.2015 року № 900-VІІІ) , за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Ст. 102 Закону України “Про Національну поліцію” закріплено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” . Законом України № 900-VІІІ від 23.12.2015 року ст. 63 Закону № 2262-ХІІ було доповнено новою частиною такого змісту: “Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) , які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських” . Враховуючи, що саме постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” було встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним, тому слід вважати, що таке збільшення є безумовною підставою для перерахунку йому пенсії, як колишньому працівнику міліції. За приписами п. 2 Порядку № 45 до обов’язків МВС України належить повідомлення у п’ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців. Відповідно до п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону, уповноважені структурні підрозділи зобов’язані у п’ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв’язку з введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п’яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5) . Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п’ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Міністерство внутрішніх справ України, виконуючи умови “Порядку № 45-2007” , 03.02.2017 року за вих. № 1461/05/22-2017 направило в Пенсійний фонд України повідомлення про підстави перерахунку пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ України (міліції) з 01.01.2016 року. 28.03.2017 року за вих. № 9493/02-23 Пенсійний Фонд України повідомив свої територіальні органи (Головні Управління ПФУ) про підготовку та надання списків пенсіонерів МВС, які мають право на перерахунок пенсій до ліквідаційних комісій. На підставі отриманих списків ліквідаційна комісія УМВС України в Сумській області підготувала та відправила до головного управління ПФУ в Сумській області його довідку № 11/146 від 26.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, згідно додатку 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45. Відповідно до ст. 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” обов’язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду. Його пенсійна справа знаходиться у головному управлінні Пенсійного Фонду України в Сумській області. Відповідно до ст. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (надалі – Порядок) перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону (2262 – 12) . Ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Виходячи із того, що головне управління Пенсійного фонду в Сумській області, отримавши його довідку від ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області, не перерахувало його пенсії, 15.08.2017 року він офіційно звернувся із заявою до головного управління Пенсійного фонду в Сумській області. В заяві він просив здійснити йому перерахунок пенсії, яка призначена йому за вислугою років, з дати виникнення права на перерахунок, тобто з 01.01.2016 року відповідно до довідки № 11/146 від 26.05.2017року, яка була виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області та направлена до ГУ ПФУ в Сумській області. Ст. 17 вищезгаданого Порядку передбачає, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії. 01.09.2017 року він отримав лист-відповідь вих. № 484/Л-11 від 28.08.2017 року за підписом заступника начальника головного управління ПФУ в Сумській області ОСОБА_3 , в якому йдеться про відмову йому в перерахунку пенсії. При цьому Пенсійний фонд України в своєму повідомленні вказав на забезпечення перерахунку та виплату перерахованих пенсій після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Лист головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.08.2017 року № 484/Л-11 щодо перерахунку та виплати його пенсії після виділення додаткових коштів з Державного бюджету, на який посилається відповідач є безпідставним, не ґрунтується на нормах закону. Його право на здійснення перерахунку пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань. Такого ж правового висновку дійшов і Вищий адміністративний суд України при винесенні ухвали 14.09.2017 року у справі № 344/81/17. В правовій державі державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань. Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Європейського суду по справі “Кечко проти України” (Заява № 63134/00) від 08.11.2005 року та в Рішенні 2011 року Європейського суду по справі “Суд проти України” суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Крім цього хоче зазначити про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ. Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону України від 15.07.2015 року № 614, який набрав чинності 01.01.2016 року) перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. В зв’язку з тим, що перерахунок йому розміру пенсії у зв’язку з набуттям чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” не проведений з 01.01.2016 року саме з вини головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вважає його право з урахуванням заявлених позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 01.06.2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч. 3 ст. 51 закону України № 2262-ХІІ. З урахуванням ст. 64 ОСОБА_4 України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Конституційний суд України неодноразово розглядав питання, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_4 України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 ОСОБА_4 України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо. Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності ОСОБА_4 України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” . У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Хоче також звернути увагу суду на правову позицію викладену в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 року по справі № 552/5474/16-а, ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 року по справі № 876/8627/17, ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року по справі № 711/5764/17 про задоволення подібних позовних вимог. У відповідності до ч. 2 ст. 6 ОСОБА_4 України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією ОСОБА_4 межах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Ст. 24 ОСОБА_4 України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом. Відповідно до ст. 19 ОСОБА_4 України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_4 та законами України. Нормою ст. 46 ОСОБА_4 України гарантовано право особи на соціальний захист, що включає і право на забезпечення громадян у старості. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадку порушення її основних прав, наданих їй ОСОБА_4 або Законом (ст. 8) . Право на ефективний судовий захист закріплено також у міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (ст. 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ст. 13) , відповідно до якої кожен, чиї права і свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У відповідності до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності ОСОБА_4 чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) ; 4) безсторонньо (неупереджено) ; 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) ; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов’язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (постанова Вищого адміністративного суду України від 13.09.2006 року по справі № К-7375/06 (Єдиний державний реєстр судових рішень № – 263872) . Ст. 19 КАС України передбачає, що адміністративні справи вирішуються за місцезнаходженням відповідача крім випадків, передбачених цим Кодексом. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань) , вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. Відповідно до ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Враховуючи вищевикладене, дана справа підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному суду, та підлягає розгляду в порядку скороченого провадження. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 17, 18, 19, 21, 69 – 72, 158 – 163, 167, 183-2 КАС України, він просив: 1. Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії йому – ОСОБА_1. 2. Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести йому – ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та № 947 від 18.11.2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09.03.2016 року № 268” , та довідки № 11/146 від 26.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області починаючи з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру. 3. Стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень на його користь. 4. Справу прошу розглянути в порядку скороченого провадження (ст. 183-2 КАС України) (вхідний № 38265/17 від 23.10.2017 року) (а. с. 3 – 9) .

22.01.2018 року представник відповідача за довіреністю – головний спеціаліст-юрисконсульт відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_2 надав в судовому засіданні відзив у справі № 592/11893/17, в якому він зазначив про те, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.10.2017 року було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльність і зобов’язання вчинити дії. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вважає позовну заяву ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. По-перше, він вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких КАС України передбачено 6 місяців. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії” , справа “Девеер проти Бельгії” ) . Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів. При цьому відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 245 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Тобто чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Як вбачається з приписів ч. ч. 2, 3 ст. 122 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поважними визнаються лише такі причини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об’єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення. В свою чергу, будь-яких доказів наявності об’єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивач не надав, тоді як наголошує на порушенні своїх прав з 01.01.2016 року. По-друге, на обліку в головному управлінні позивач перебуває з 01.05.2011 року як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон № 2262) . Відповідно до ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. Нормативним актом, що регулює питання проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262 є Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі – Порядок) . Порядком передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв’язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в п. 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України відповідні державні органи (органи Міністерства оборони) повідомляють у п’ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п’ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі – списки) . Повідомлення з Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” надійшло до головного управління 29.03.2017 року. Відповідно до положень Порядку головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно Порядку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Особам із числа військовослужбовців внутрішніх справ довідки видаються державними органами за відповідними посадами на момент виникнення права на перерахунок. Таким чином, перерахунок пенсії військовослужбовцям може бути проведено лише на підставі відповідної довідки щодо зміни розмірів грошового забезпечення, яка видана уповноваженим органом. Довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 для проведення перерахунку пенсії надійшла від ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в червні 2017 року. Оскільки відповідно до ст. 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, то перерахунок та виплату перерахованої пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. По-третє, вимога позивача зобов’язати головне управління перерахувати та виплачувати його пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.01.2016 року не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Головне управління не порушує права позивача, оскільки згідно ст. 19 ОСОБА_4 України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України. Положеннями ст. 43 Закону України України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 1774-VIII від 06.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Норми цієї статті є діючими, рішенням Конституційного Суду України чи іншим законом скасовані не були. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений в ч. 1 ст. 58 ОСОБА_4 України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Також ст. 22 Загальної декларації прав людини визначено, що розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Так, Європейський суд з прав людини в своїй ухвалі від 03.06.2014 року у справі “ОСОБА_5 проти України” зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 ОСОБА_4 України є найважливішою функцією держави. В рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно- правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 України та законами України, в тому числі нормативно- правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов’язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. До того ж, Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 18.04.2014 року у справі № К/9991/54116/11 дійшов висновку про те, що в разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання перерахунку пенсії, органи Пенсійного фонду України повинні керуватися нормами законів, чинних на час призначення (перерахунку) виплат пенсії. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 44, 47, 122 КАС України, він просив у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі (а. с. 43, 44) .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Він просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю – головний спеціаліст-юрисконсульт відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_2 надав пояснення, аналогічні викладеним у відзив. Він просив у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, пояснення представника відповідача за довіреністю – головного спеціаліста-юрисконсульта відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_2, дослідивши докази справи, суд дійшов наступного висновку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України.

Крім того, суд вважає за можливе взяти до уваги положення ч. 3 ст. 383 КАС України, згідно якій на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Із змісту п. 4 ч. 5 ст. 44 КАС України вбачається, що учасники справи зобов’язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Отже, оскільки відповідачем та представником відповідача, без дотримання імперативних приписів ст. 44 КАС України, не були подані суду всі наявні у нього документи та матеріали, які могли бути використані як докази у справі, більш того, відповідачем та представником відповідача взагалі не було надано суду жодного переконливого, належного та допустимого доказу, відтак суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області протиправною та зобов’язання перерахувати пенсію слід задовольнити повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 243, 251 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області протиправною та зобов’язання перерахувати пенсію задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та № 947 від 18.11.2015 року “Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09.03.2016 року № 268” , та довідки № 11/146 від 26.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області починаючи з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб’єкта владних повноважень головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції – Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції – Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: І.Г. Бичков