Ухвала суду № 71725757, 23.01.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5526/17

Провадження № 2-а/591/57/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.,

з участю секретаря Кальченко М.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулася з вказаним адміністративним позовом, вимоги мотивує тим, що 19 вересня 2017 року заступником начальника Офісу великих податників податків ДФС ОСОБА_3 було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу у розмірі 1020 грн. за порушення абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

У позові ОСОБА_2 зазначає, що постанова була винесена без її участі та направлена на місце роботи.

Як підставу скасування постанови зазначає той факт, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Юрисдикція Офісу ВПП ДФС зокрема поширюється на адміністративно-територіальну одиницю Сумську область, тоді як копію постанови позивач отримала з м. Харкова. Крім того, вказує, що в самій постанові не зазначено норму, відповідно до якої особа притягається до адміністративної відповідальності, що є порушенням ст. 283 КпАП України. При винесенні постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, відповідачем грубо порушено п. 7 ст. 247 КпАП України, не закрито провадження у справі.

ОСОБА_2 зазначає, що приймаючи рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності відповідач повинен був застосувати положення ст. 38 КпАП України, оскільки відлік строку для застосування адміністративного стягнення за несвоєчасну сплату єдиного внеску повинен починатися саме з того дня, який є граничним терміном сплати єдиного внеску до фіскального органу за відповідний місяць, а не з дати виявлення правопорушення фіскальним органом, оскільки несвоєчасна сплата єдиного внеску не є триваючим правопорушенням.

Позивач вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2017 року протиправною, просить її скасувати.

Позивач у судове засідання 22.01.2018 року не з’явилася, в попереднє судове засідання подала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала письмові заперечення (а.с.24), суть якого зводиться до наступного.

Представник вказує, що відповідач діяв у відповідності з вимогами Закону.

Так 22 серпня 2017 року начальником Харківського управління офісу ВПП ДФС було прийнято рішення про застосування до ПАТ «СМНВО» штрафних санкцій на суму 69,44 грн. та нарахування пені у сумі 3,12 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень, червень 2017 року на загальну суму 347,24 грн. терміном сплати 20 червня 2017 року, 20 липня 2017 року, (фактично сплачено 22 червня 2017 року, 28 липня 2017 року), яке отримано платником 28 серпня 2017 року.

У запереченнях вказує, що твердження позивача, що в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено про два правопорушення, не відповідає дійсності, оскільки в протоколі № 368 мова йде про одне правопорушення, а саме: несвоєчасна сплата ЄСВ за травень, червень 2017 року на загальну суму 347,24 грн., зазначено термін сплати та дати фактичної сплати єдиного внеску.

Щодо тверджень позивача про порушення вимог ст. 276 КпАП України, представник відповідача зазначає, що ці твердження не відповідають дійсності, оскільки позивачу разом з рішенням Харківського управління від 28 серпня 2017 року було направлено листа із запрошенням з’явитися до Харківського управління на 06 вересня 2007 року для складання протоколу, надання пояснень, підпису та отримання копії протоколу про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 165-1 КПАП України.

Позивач не з’явилася для розгляду протоколу в зазначений час, тому начальником Офісу ВПП ДФС ОСОБА_3 було прийнято рішення та направлено до Харківського управління для направлення правопорушнику.

Щодо посилань позивача на те, що в постанові не зазначено норми закону відповідно до якої її притягнуто до відповідальності, вказала, що форма постанови про накладення адміністративного стягнення передбачена Інструкцією №566 в якій заповнюється інформацію про норму відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності, сама графа де вказується відповідна стаття КпАП України відсутня.

Вказує, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідає вимогам ст. 38 КпАП України.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та письмові матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням №0000295010 від 22 серпня 2017 року заступника начальника Харківського управління Офісу ВПП ДФС до ТОВ «СМНВО» застосовано штрафні санкції на суму 69,44 грн. та нарахування пені у сумі 3,12 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень, червень на загальну суму 347,24 грн. терміном сплати 20 червня 2017 року, 20 липня 2017 року (фактично сплачено з 22 червня 2017 року по 28 липня 2017 року), Яке отримано платником 28 серпня 2017 року (а.с.5).

06 вересня 2017 року складено протокол №368 відносно ОСОБА_2, головного бухгалтера ПАТ «СМНВО» про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КпАП України за те, що несвоєчасно сплачено ЄСВ за травень, червень 2017 року на загальну суму 347,24 грн. терміном сплати 20 червня 2017 року, 20 липня 2017 року (фактично сплачено з 22 червня 2017 року по 28 липня 2017 року), яке отримано платником 28 серпня 2017 року , чим порушено абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (а.с.6).

З протоколу вбачається, що позивачем даний протокол не підписано.

Постановою від 19 вересня 2017 року заступник начальника Офісу ВПП ДФС ОСОБА_3 розглянув протокол № 368 від 06 вересня 2017 року, визнав винною ОСОБА_2 в тому, що вона будучи посадовою особою ПАТ «СМНВО» несвоєчасно сплатила ЄСВ за травень, червень 2017 року на загальну суму 347,24 грн. терміном сплати 20 червня 2017 року, 20 липня 2017 року (фактично сплачено з 22 червня 2017 року по 28 липня 2017 року), яке отримано платником 28 серпня 2017 року та притягнув її до адміністративної відповідальності у виді штрафу за порушення абз 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (а.с.7).

Оскільки ОСОБА_2 була відсутня 19 вересня 2017 року, постанова приймалася у її відсутність, за наявними матеріалами. Копію постанови було направлено поштою за місцем роботи ОСОБА_2

Правові та організаційні основи щодо сплати єдиного внеску до фіскальних органів встановлює Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Посадові особи органів доходів і зборів України мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та накладати штрафи відповідно до закону (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Згідно положень ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, про збір та облік ЄСВ(ст. 165-1 ).

На підставі вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач є повноважним суб'єктом, який розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч. 2 ст. 2 КАС України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі; прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення на відповідність вказаним положенням КАС України, суд дійшов наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).

Згідно статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено частиною першою статті 254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою, зміст якого повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Судом встановлено, що протокол складено у відсутності позивача ОСОБА_2, копію якого надіслано правопорушнику поштою з повідомленням дати та місця його розгляду, що не заперечується сторонами.

Крім того, твердження позивача, що протокол складено з порушенням Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого та зареєстрованого Наказом Мінфіна України №566 не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки, як вбачається з протоколу, мова йде про вчинення одного правопорушення за конкретний період (травень, червень 2017 року) щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску травень, червень 2017 року на загальну суму 347,24 грн.

У своїй позовній заяві позивач, посилаючись на вимоги ст. 234-2,165-1 КпАП України, вказує, що дана справа про адміністративні правопорушення розглянута не за місцем його вчинення, аргументуючи це тим, що юрисдикція офісу ВПП ДФС, зокрема, поширюється на адміністративно територіальну одиницю – Сумську область, щодо контролю діяльності ПАТ «Сумське НВО». Вказуючи, що в протоколі зазначено, що справа розглядатиметься за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, водночас постанова надійшла з м. Харкова, вул. Благовіщенська, 30, тобто з Харківського управління Офісу ВПП ДФС. Як доказ надає копію конверту.

Однак вказані твердження не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так представник відповідача суду пояснив, що після розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності заступником начальника Офісу ВПП ДФС в м. Києві, копію постанови було перенаправлено до Харківського управління для вручення правопорушнику.

Натомість, докази надані стороною позивача (копія конверту) лише підтверджують той факт, що позивач отримала поштою копію протоколу, оскільки зі штампу на конверті та відомостей з відстежень поштових відправлено ПАТ Укпошта вбачається, даний конверт адресатом отримано 08 вересня 2017 року, тобто ще до дня розгляду справи та винесення постанови.

Щодо порушень з боку відповідача при винесенні постанови 19 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в частині не зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке правопорушення, суд зазначає наступне.

Статтею 283 КпАП України визначено зміст постанови про адміністративне правопорушення, в якій в т.ч. зазначається нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

З наданої суду копії постанови та пояснень представника відповідача вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (а.с.7 зворот), в якому відсутні посилання на ст. КпАП України, якою передбачена відповідальність.

Однак, як встановлено із самої постанови, в бланку постанови, який є додатком до Інструкції з оформлення органом доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, такої графи не передбачено.

Тобто, відсутність посилання на нормативний акт (статтю КпАП України), графу для якого не передбачено в бланку згідно Інструкцією ДФС, не може бути підставою для скасування постанови з цих підстав. Крім того, в самій постанові вказано який саме нормативний акт порушив правопорушник і яка відповідальність за це передбачена Кодексом про адміністративну відповідальність України.

Посилання ОСОБА_2 на те, що відповідачем притягнуто її до адміністративної відповідальності з порушення ст. 38 КпАП України, не ґрунтується на нормі закону.

Так відповідно до ст. 38 КпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Судом встановлено, що несвоєчасна сплата ЄСВ ( час вчинення адміністративного правопорушення) посадовими особами ПАТ «СМНВО» тривала з 22 червня 2017 року по 28 липня 2017 року, що встановлено в протоколі від 06 вересня 2017 року, тобто несвоєчасна сплата за період, за який встановлено граничний термін сплати, припинилося (остання несвоєчасна сплата) 28 липня 2017 року.

В такому випадку адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 28 вересня 2017 року.

Оскаржувана постанова була прийнята 19 вересня 2017 року, у відповідності до вимог ст. 38 КпАП України, і застосування вимог п. 7 ст. 247 КпАП України до даного правопорушення не підлягає.

Інші доводи позивача не спростовують законності оскаржуваної постанови

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП - є законною та обґрунтованою, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 268-272, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,РНОКПП НОМЕР_1, до Заступника начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3, місце знаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄРДПОУ 39440996, про визнання протиправною та скасування постановипро накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення (складення) рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Повне судове рішення складено 23.01.2018 року.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова