Ухвала суду № 71723889, 09.01.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

09 січня 2018 року № 810/141/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в місті Києві позовну заяву відділу освіти Броварської районної державної адміністрації до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Плюща Олександра Станіславовича про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся відділ освіти Броварської РДА з позовом про скасування постанови департаменту ДАБІ у Київській області № З-1805/8-10/10-56/1805/09/01 від 18.05.2017 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В якості другого відповідача позивачем зазначено головного інспектора БНІВД ДАБІ України у Київській області Плюща О.С.

В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про те, що даний позов не підсудний Київському окружному адміністративному суду, з огляду на таке:

як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За правилами п. 1 ч.1 ст.20 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З приводу викладеного, суд зазначає таке:

згідно з п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Відповідно до п. 3 цього ж Положення, основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п. 6 Положення № 294).

Викладене вказує, що зазначені правовідносини є публічно-правовими, а справи зі спорів, що виникають між суб'єктами цих відносин, є адміністративними.

У зв'язку з цим, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, у тому числі й ті, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (закони України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ «Про основи містобудування», від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності», від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», від 20 травня 1999 року № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність», від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,частина восьма статті 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VІ «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»,частина п'ята статті 11 Закону України від 5 листопада 2009 року № 1704-VІ «Про будівельні норми») (постанова Пленуму ВАСУ № 8 від 20.05.2013 р. «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів»).

Так, ч. 1 ст. 19 КАСУ передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тому, до компетенції саме місцевих загальних судів як адміністративних належать справи даної категорії.

Частиною 1 ст. 25 КАСУ передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача, - ч. 2 ст. 25 КАСУ.

Частиною 1 ст. 286 КАСУ встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, адресою місцезнаходження позивача є: 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, 21, що підтверджується даними ЄДРПОУ за кодом 02143873.

Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В свою чергу, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Крім того, приписами ст.ст. 3 та 32 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, Законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», цього Закону та інших нормативно-правових актів, при чому визначено, що порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою, в тому числі адміністративну відповідальність згідно з законами України.

Так, ст. 244-6 КУпАП визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Вищевказані правові норми дають підстави для висновку, що Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» входить до складу законодавства України про адміністративні правопорушення.

Оскільки даний спір виник не з підстав порушення позивачем норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, а з підстав порушення норм спеціальних законів про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, тому позов скерований до Київського окружного адміністративного суду з порушенням правил підсудності підлягає передачі до місцевого загального суду як адміністративного на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАСУ, а саме до Броварського міськрайонного суду Київської області за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням позивача.

В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 29 КАСУ, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частинами 6, 8 ст. 29 КАСУ передбачено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, оскільки предметом розгляду вказаного адміністративного позову в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 20 КАСУ є оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАСУ, дану адміністративну справу слід передати за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 20, 29, 243, 246, 256 КАСУ, суд

у х в а л и в:

адміністративну справу № 810/141/18 передати за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Брагіна О.Є.