Рішення № 71723563, 10.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 р. Справа№805/3123/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О., за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» про стягнення коштів,

у с т а н о в и в

У вересні 2017 року Офіс великих платників податків ДФС (далі Офіс ВПП) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» (далі - Товариство), у якому просить стягнути з Відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2 342 529,76 грн.

Позов обґрунтований тим, що згідно з відомостями інтегрованої картки платника податків за Товариством обліковується відповідна сума боргу, яку Відповідач самостійно не погашає.

Товариство надало до суду заперечення на позов та просить у його задоволенні відмовити.

Зазначають, що податковий борг у Відповідача відсутній, а інтегрована картка платника податків містить помилкові дані щодо його наявності.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 08 вересня 2017 року та зупинялося за клопотанням сторін ухвалами суду від 04 жовтня 2017 року, від 26 жовтня 2017 року, від 06 листопада 2017 року та від 05 грудня 2017 року.

До судового засідання, призначеного на 10 січня 2018 року в режимі відеоконференції, з'явилися представники сторін та надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та запереченнях на нього.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» зареєстровано за адресою: Донецька обл., місто Селидове, вулиця Щорса, будинок 10, квартира 67, код ЄДРПОУ - 36982901.

Згідно з відомостями інтегрованої картки платника податків (далі - ІКПП) за Товариством обліковується податковий борг у розмірі 2 342 529,76 грн, з яких:

- нараховані податкові зобов'язання по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 142 773 грн;

- нарахована штрафна санкція по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 4 283 грн;

- нарахована пеня за заниження податкових зобов'язань по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 34 396,87 грн;

- нарахована штрафна санкція по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 737 094 грн;

- нарахована пеня за заниження податкових зобов'язань по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 618 134,51 грн;

- несплачена пеня за період з 30 грудня 2015 року по 24 липня 2017 року, нарахована на податковий борг минулих періодів на суму 805 678,38 грн.

Загальна сума пені 1 458 209,76 складається з таких складових (а.с. 126):

- 1 733,92 грн за період з 30 грудня 2015 року по 25 лютого 2016 року;

- 796 166,49 грн за період з 12 січня по 25 лютого 2016 року;

- 8,09 грн за період з 12 січня по 17 березня 2016 року;

- 7 769,88 грн за період з 12 січня по 28 вересня 2016 року;

- 34 396 грн за період 31 березня по 27 листопада 2016 року;

- 618 134,51 грн за період 31 серпня по 12 жовтня 2015 року.

Вирішуючи питання про наявність вказаної заборгованості, суд виходить з такого.

Як вбачається з ІКПП за 2015 рік, станом на серпень цього року Товариство не мало заборгованості зі сплати ПДВ, штрафів, пені.

30 вересня 2015 року Товариство подало уточнюючий розрахунок № 9200707546 до декларації з ПДВ за червень 2015 року (а.с.81), де донарахувало податкових зобов'язань з ПДВ на суму 12 731 445 грн.

Також Товариство самостійно визначило штрафну санкцію за затримку сплати цих зобов'язань на суму 381 944 грн.

Вказана штрафна санкція сплачена Товариством 30 вересня 2015 року (платіжне доручення від 29 вересня 2015 року № 882 (а.с. 102)

Одночасно, в автоматичному режимі в ІКПП нарахована пеня за це прострочення в розмірі 778 536,58 грн.

13 жовтня 2015 року Товариство подало уточнюючий розрахунок № 9210346802 до декларації з ПДВ за липень 2015 року (а.с.59), де донарахувало податкових зобов'язань з ПДВ на суму 24 569 803 грн.

Також Товариство самостійно визначило штрафну санкцію за затримку сплати цих зобов'язань на суму 737 094 грн.

Вказана штрафна санкція сплачена Товариством 13 жовтня 2015 року (платіжне доручення від 13 жовтня 2015 року № 956 (а.с. 68).

Одночасно, в автоматичному режимі в ІКПП нарахована пеня за це прострочення в розмірі 959 635,92 грн.

Таким чином, станом на 13 жовтня 2015 року згідно з відомостями ІКПП сума податкового боргу Товариства становила 39 039 419,61 грн (з яких пеня - 1 738 172,5 грн).

Суд звертає увагу, що питання законності вказаної суми пені є визначальним для правильного вирішення цього спору, оскільки в подальшому фіскальний орган погашав вказану пеню за рахунок поточних платежів Товариства, а на новоутворену недоїмку нараховувалася нова пеня.

Відповідно до пункту 87.9 Податкового кодексу (далі - ПК) України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

На думку суду, фіскальний орган неправомірно нарахував пеню, виходячи з такого.

Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII статтю 129 ПК України доповнено пунктом 129.9 такого змісту: «У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом".

Крім того, підпункт "а" підпункту 129.1.1 пункту 129.1 викладено в такій редакції: нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом".

Вказані зміни набули чинності 01 вересня 2015 року.

Таким чином, з вересня 2015 року Товариство звільнялося від нарахування пені за прострочення сплати податкових зобов'язань у випадку, якщо донарахування цих зобов'язань здійснено шляхом подання уточнюючої податкової декларації протягом 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

У відповідності до приписів пунктів та підпунктів 46.1, 49.18.1, 49.20, 54.1, 57.1, 202.1 ПК України останнім днем сплати податкових зобов'язань за червень 2015 року є 30 липня 2015 року, а за липень - 30 серпня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство 30 вересня 2015 року донарахувало ПДВ за червень 2015 року, а 13 жовтня 2015 року - за липень 2015 року.

Таким чином, пеня за порушення строків сплати зобов'язань за червень 2015 року мала почати нараховуватися з 27 жовтня 2015 року, а за липень 2015 року - з 26 листопада 2015 року.

За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з підпунктом «а» пункту 200.4 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Суд звертає увагу, що Товариство погасило донараховані в уточнюючих розрахунках зобов'язання в межах 90-денного строку шляхом зарахування від'ємного значення зобов'язань з ПДВ:

- зобов'язання за червень 2015 року - зараховані 20 жовтня 2015 року (декларація з ПДВ за вересень 2015 року);

- зобов'язання за липень 2015 року - зараховані 24 листопада 2015 року (декларація з ПДВ за жовтень 2015 року вважається прийнятою 24 листопада 2015 року відповідно до постанови Донецького оружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року, яка набрала законної сили (а.с.152).

Таким чином, пеня у розмірі 1 738 172,5 грн нарахована Товариству у 2015 році протиправно.

Посилання Позивача на те, що частина цієї пені нарахована за період до набрання чинності відповідними законодавчими змінами не приймаються до уваги, оскільки подання уточнюючого розрахунку сталося після набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII.

Оскільки до набрання чинності цим Законом пеня не нараховувалась, а підстава для її нарахування виникла після цього, тому до спірних відносин підлягає застосуванню правило щодо 90-денного звільнення від нарахування пені, попри те, що періодом такого звільнення є період до набрання чинності Законом № 655-VIII.

Суд також звертає увагу, що внаслідок розірвання фіскальним органом договору про визнання електронних документів, погашення зобов'язань за уточнюючою декларацією від 13 жовтня 2015 року (за липень 2015 року) відображено в ІКПП лише 26 лютого 2016 року.

Проте, фактично погашення здійснено 24 листопада 2015 року шляхом зарахування від'ємного значення зобов'язань з ПДВ (декларація за жовтень 2015 року).

Зокрема, постановою Донецького оружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року визнано протиправними дії фіскального органу щодо розірвання договору про визнання електронних документів, а відповідну декларацію визнано поданою 24 листопада 2015 року.

Тим не менш, в ІКПП автоматично нарахована пеня у розмірі 796 166,49 грн за період з 12 січня по 25 лютого 2016 року, 1 733,92 грн за період з 30 грудня 2015 року по 25 лютого 2016 року та 8,09 грн за період з 12 січня по 17 березня 2016 року, 7 769,88 грн за період з 12 січня по 28 вересня 2016 року.

Судом встановлено, що вказані суми пені нараховані:

- на період прострочення, який виник внаслідок неправомірного розірвання договору про визнання електронних документів, в той час, коли податкові зобов'язання мали бути зараховані в межах 90-денного строку, протягом якого пеня не нараховується;

- на суми поточних платежів з ПДВ, які направлялись на погашення боргу з незаконно нарахованої пені.

За таких обставин, суми пені у розмірі 796 166,49 грн, 1 733,92 грн, 8,09 грн, 7 769,88 вбачаються нарахованими незаконно та стягненню не підлягають.

Щодо пені в розмірі 34 396 грн, нарахованої за період 31 березня по 27 листопада 2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідач не заперечує правильності нарахування вказаної суми пені, при цьому вказує, що вона погашена шляхом перерахування коштів в сумі 35 000 грн (платіжне доручення № 894 від 28 листопада 2016 року (а.с. 181.)

Як вбачається з ІКПП, вказані кошти в сумі 35 000 грн протиправно направлені фіскальним органом на погашення заборгованості незаконно нарахованої пені за минулі періоди.

Викладене дає підстави зробити висновок про необґрунтованість вимог Офісу ВПП про стягнення з Товариства пені у розмірі 1 458 209,76 грн.

Щодо стягнення штрафної санкції по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 737 094 грн суд зазначає наступне.

Відповідач не заперечує правильності нарахування вказаної суми штрафу, зокрема, 13 жовтня 2015 року Товариство сплатило суму штрафу (платіжне доручення 13 жовтня 2015 року № 956 (а.с. 68)

Згідно з відомостями ІКПП сплачена сума була направлена на погашення недоїмки зі сплати ПДВ, яка виникла внаслідок донарахування Товариством 30 вересня 2015 року зобов'язань в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Суд не вбачає в таких діях фіскального органу ознак протиправності.

Водночас, аналіз відомостей ІКПП дозволяє стверджувати, що в подальшому сума штрафу повинна бути погашена зарахуванням 20 жовтня та 24 листопада 2015 року сум від'ємних значень зобов'язань з ПДВ на загальну суму більш як 36 млн. грн.

Системно дослідивши ІКПП за 2015 рік, суд дійшов висновку про відсутність станом на початок 2016 року у Товариства податкового боргу з ПДВ, відтак і суми штрафу 737 094 грн, нарахованого 13 жовтня 2015 року.

Таким чином, вказана сума стягненню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення 142 773 грн податкових зобов'язань та 4 283 грн штрафу, суд зазначає, що вони також не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Так, 28 листопада 2016 року Товариство подало уточнюючий розрахунок № 9227723418 (а.с. 109) до податкової декларації з ПДВ за листопад 2015 року, яким збільшено розмір податкових зобов'язань та зменшено суму податкового кредиту.

У зв'язку з цим виникло позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі 142 773 грн. Одночасно, Позивачем нараховані 4 283 грн штрафу за прострочення сплати цієї суми.

Сума штрафу сплачена відповідно до платіжного доручення від 25 листопада 2016 року № 889 на суму 5000 грн.

Одночасно, у податковій декларації за листопад 2016 року (а.с. 103) Товариством задекларовано 2 803 428 грн від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, з яких 142 773 грн зараховуються у зменшення боргу з ПДВ.

В ІКПП вказані суми направлені на зменшення боргу з ПДВ за минулі періоди (запис від 05 січня 2017 року).

Враховуючи, що 142 773 грн заборгованості стосується періоду листопада 2015 року, коли, як встановлено судом, у Товариства не було іншої заборгованості зі сплати ПДВ, то від'ємне значення зобов'язань з ПДВ у декларації за листопад 2016 року мало б бути першочергово направлено на погашення саме цієї заборгованості.

Суд позбавлений достеменно встановити, який саме борг було погашено фіскальним органом зарахуванням 142 773 грн та 5000 грн. Аналіз ІКПП дозволяє припустити, що таким боргом була пеня, незаконність нарахування якої встановлена вище.

В будь-якому разі, враховуючи правила календарної черговості погашення податкового боргу, суд стверджує про те, що борг за 2015 рік в сумі 142 773 грн податкових зобов'язань та 5000 грн штрафу на момент розгляду цієї справи є погашеним, і стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня отримання копії рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 10 січня 2018 року, повний текст рішення складено та підписано 22 січня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.