Рішення № 71722954, 16.01.2018, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/297/18

Справа № 510/797/17

16.01.2018 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ВАТ «Насінницький радгосп «Перше травня» Ренійського району Одеської області /третя особа - Ренійська районна державна адміністрація Одеської області/ про визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів /третя особа - Ренійська районна державна адміністрація Одеської області/ про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому, як члену ВАТ «Насінницький радгосп «Перше травня» було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, зареєстрований за № 441 від 10 лютого 2000 року, розміром 3,48 умовних кадастрових гектара.

При оформлені документації з землеустрою для визначення меж земельної ділянки (паю) в натурі на місцевості, ОСОБА_1 звернувся до Ренійської районної державної адміністрації Одеської області, однак, йому було роз'яснено, що необхідно надати оригінал сертифікату.

У зв'язку з тим, що оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) власником було втрачено, він звернувся до відділу Держкомзему у Ренійському районі Одеської області з заявою про видачу дублікату, проте йому було відмовлено на підставі того, що жодним нормативним актом не передбачено видачу такого дублікату.

Крім того, з приводу втрати сертифікату, ОСОБА_1 було зроблено оголошення до Ренійської районної газети «Ренійський вісник».

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі, відповідно до п. 3 позовних вимог, вони просять розглядати справу у їх відсутності, а позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, не зважаючи на наявні у матеріалах справи заперечення, в ході розгляду справи, змінив свою позицію та проти задоволення позову не заперечував.

Представник ВАТ «Насінницький радгосп «Перше травня» Ренійського району Одеської області у судове засідання не з'явився. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27 листопада 2017 року вказану юридичну особу було припинено (запис № 15451170024000285).

Представник третьої особи у судовому засіданні, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1, як члену ВАТ «Насінницький радгосп «Перше травня» було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, зареєстрований за № 441 від 10 лютого 2000 року, розміром 3,48 умовних кадастрових гектара.

При оформлені документації з землеустрою для визначення меж земельної ділянки (паю) в натурі на місцевості, ОСОБА_1 звернувся до Ренійської районної державної адміністрації Одеської області, однак, йому було роз'яснено, що необхідно надати оригінал сертифікату.

У зв'язку з тим, що оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) власником було втрачено, він звернувся до відділу Держкомзему у Ренійському районі Одеської області з заявою про видачу дублікату, проте йому було відмовлено на підставі того, що жодним нормативним актом не передбачено видачу такого дублікату.

Крім того, з приводу втрати сертифікату, ОСОБА_1 було зроблено оголошення до Ренійської районної газети «Ренійський вісник».

Відповідно до п.п. 16, 17 Перехідних положень до Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як вбачається з відповіді Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яка наявна у матеріалах справи, факт того, що позивач дійсно отримував сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 та має право на земельну частку (пай) розміром 3,48 умовних кадастрових гектар у ВАТ «Насінницький радгосп «Перше травня» підтверджується записом про реєстрацію зазначеного сертифікату у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 441 від 10 лютого 2000 року.

Частини 1, 2, ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року передбачають, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

- свідоцтво про право на спадщину;

- посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

- рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 1 ст. 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі ст. 395 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, у даному випадку, визнання представниками Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Ренійської районної державної адміністрації Одеської області позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому є законним та обґрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 316, 321, 328, 395 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ВАТ «Насінницький радгосп «Перше травня» Ренійського району Одеської області /третя особа - Ренійська районна державна адміністрація Одеської області/ про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), розміром 3,48 умовних кадастрових гектар, яка розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 441 від 10 лютого 2000 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова