Постанова № 71721906, 22.01.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/3387/17 22.01.2018

Провадження №22-ц/784/114/18

Справа № 484/3387/17 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

Провадження №22-ц/784/114/18

Категорія - 39

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 січня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів - Серебрякової Т.В. та Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_2, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, яке ухвалене о 10 годині 23 хвилині 17 листопада 2017 року, в приміщенні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області під головуванням судді Панькова Д.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и л а :

06 жовтня 2017 року ОСОБА_3 пред'явив до Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,78 умовних кадастрових гектара, належну їй за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1, виданого 10 липня 1996 року та зареєстрованого за № 540, та 1/2 земельної частки паю площею 4,78 умовних кадастрових гектара, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_2, виданого 04 квітня 2001 року та зареєстрованого за № 1343.

Обидві земельні ділянки знаходяться на території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Крім названого майна, до складу спадщини входить дім, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач з братом домовились, що все спадкове майно залишається його рідному брату - ОСОБА_5, і що той належним чином все оформить, оскільки на день смерті матері проживав разом з нею і за законом вважався таким, що прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер і ОСОБА_5, поховання якого провів позивач.

З метою оформлення спадкових прав на майно, належне матері, він звернувся до нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини на себе. Проте йому в цьому було відмовлено, оскільки ним пропущено установлений законом шестимісячний строк.

Посилаючись на те, що пропустив строк у зв'язку з хворобою та важким матеріальним становищем, просив надати йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої матері - ОСОБА_4.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2017 року в задоволені позову відмовлено за його недоведеністю.

ОСОБА_3, діючи через свого представника ОСОБА_2, подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування скарги посилався на невідповідність судового рішення дійсним обставинам справи та порушенням районним судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки суд 1 інстанції повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог; давши оцінку доказам, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість; правильно витлумачивши норми матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та виконавши всі інші вимоги цивільного судочинства - ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено в оскарженому рішенні, міськрайонний суд виходив з того, що позивач на 8 років пропустив строк прийняття спадщини, хоча достеменно знав про смерть матері. Поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини позивач не навів та не обґрунтував, а тому його вимога не може бути задоволена.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом 1 інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Так, відповідно до статей 1216, 1217, 1220 частини 3 статті 1223, статті 1268, частини 1 статті 1270, статті 1272 ЦК України, п. 24 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За загальними положеннями про спадкування, право на неї виникає у день відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

При цьому, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто, в названий вище строк подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З матеріалів справи, а саме: позовної заяви (а.с. 2-3), копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с. - 6); копії свідоцтва про народження позивача (а.с. 7); листів Першої Первомайської державної нотаріальної контори та Первомайської РДА (а.с. 8, 9-10); довідки Кам`янобалківської сільської ради (а.с. 11) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на дві земельні ділянки загальною площею 7,17 кадастрових гектара, які знаходяться на території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та будинок в АДРЕСА_1.

Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач свідомо спадщину не прийняв, домовившись зі своїм рідним братом, що саме той успадкує все належне їй за життя майно, оскільки на час смерті проживав разом з нею.

Проте, брат належним чином прийняття спадщини не оформив, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - він помер.

Після його смерті ніхто спадщину не приймав.

У зв'язку з названими подіями, позивач звернувся до Першої Первомайської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері. Проте йому було відмовлено, оскільки шестимісячний строк установлений законом ним пропущено.

Одночасно, нотаріус роз'яснив йому про право звернутися до суду для визначення додаткового строку для подачі заяви .

Скориставшись своїм правом, позивач пред'явив зазначений позов, проте в ньому не зазвав причин пропуску строку, які можна було б визнати поважними і визначити додатковий строк. Ті ж причини, які він назвав, не можна вважати таким, тим більше, що вони мали місце в більш пізній строк та ще й не доведені належними та допустимими доказами.

За такого, у суду 1 інстанції не було законних підстав для задоволення даного позову, що той вірно і констатував у своєму рішенні.

Названі дії суду у повній мірі узгоджуються з положеннями чинного цивільного законодавства та правовими позиціями Верховного Суду України, викладених в постановах по цивільним справам від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), 04 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15) та 14 вересня 2016 року (справа № 6-1215цс16).

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і районний суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Стосовно ж тверджень названої особи, про наявність процесуальних порушень при розгляді судом 1 інстанції позову, то вони не можуть слугувати скасуванню оскарженого рішення, оскільки більша частина з них не має підтвердження, а ті ж, що мають місце, носять формальний характер і не вплинули на результат вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367-368, 374, 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 17 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: П.П.Лисенко

Судді: Т.В.Серебрякова

Н.В.Самчишина

___________

Повний текст постанови складено 23 січня 2018 року