Ухвала суду № 71721880, 23.01.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/2818/16-ц 23.01.2018

Справа №484/2818/16-ц

Провадження №22-ц/784/31/18

У Х В А Л А

23 січня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Царюк Л.М. (суддя - доповідач), Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання майна особистою власністю,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 11 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із пунктом 13 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 вересня 2016 року ОСОБА_6 звернулась з позовом, який в подальшому уточнила, до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

26 січня 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання майна особистою власністю.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 вересня 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено, за кожною зі сторін визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки по АДРЕСА_1. Розподілено судові витрати.

Додатковим рішенням цього ж суду від 20 вересня 2017 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року, повноваження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою судді Апеляційного суду Миколаївської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без руху та запропоновано відповідачу, у строк, який не може перевищувати п'яти днів, з моменту отримання копії даної ухвали для сплатити 2 752 грн. 35 коп. судового збору.

Згідно супровідного листа від 14 грудня 207 року копії вказаної ухвали судді були надіслані як на адресу ОСОБА_4, зазначену в апеляційній скарзі, як місце його проживання - АДРЕСА_1, так і на адресу його представника ОСОБА_5

Відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 отримав копію ухвалу судді про залишення апеляційної скарги без руху 19 грудня 2017 року, а поштове відправлення відправлене на ім'я ОСОБА_4 повернулося 23 січня 2018 року з відміткою відділення поштового зв'язку «повернуто за закінченням терміну зберігання».

Будь-яка інша адреса, яку можливо вважати місцем проживання апелянта, в матеріалах справи відсутня, а про зміну місця проживання ОСОБА_4 суду не повідомляв та іншої адреси не зазначав.

З огляду на положення ч. 5 ст. 76 ЦПК України, в редакції 2004 року, ОСОБА_4 належним чином повідомлений про необхідність усунення недоліку апеляційної скарги у встановлений судом строк.

Між тим, у встановлений строк ні відповідача, ні його представник не виконали вимоги ухвали судді апеляційного суду від 14 грудня 2017 року.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Враховуючи викладене та відповідно до положень ч. 6 ст. 357 ЦПК України зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 вересня 2017 року - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді С.Ю. Колосовський

О.В. Локтіонова