Ухвала суду № 71721279, 18.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 131/879/15-к

Провадження №11-кп/772/34/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шелюховський М. В.

Доповідач : Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

судді-доповідача: Дедик В.П.

суддів: Спринчука В.В., Нешик Р.І.

за участю секретаря: Олійник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014020060000009 від 14.12.2015, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого ПАТ «Жорнище», не військовозобов'язаного, раніше не судимого,

визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366 КК України та виправдано.

Судові витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 3072, 00 грн. віднесено на рахунок держави.

За участю прокурора Кузьміна С.В., обвинуваченого ОСОБА_3 та захисників Бездітного І.І. та Хоміча О.О.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді Жорницького сільського голови с. Жорнище, Іллінецького району, Вінницької області, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, згідно рішення першої сесії 22 скликання від 15.07.1994 року, діючи з прямим умислом, в інтересах третіх осіб - держгоспу «Жорницький», вчинив дії щодо видачі завідомо неправдивого документу.

Так, ОСОБА_3, з використанням службового становища, всупереч інтересам служби, з порушенням процедури щодо розгляду земельних питань на сесії сільської ради, достовірно знаючи, що питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області загальною площею 3048,64 га. на 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року на голосування депутатів не виносилося та не ставилося, перебуваючи в приміщенні сільської ради, що по вул. Бойка, буд.17, с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області, в листопаді 1996 року підписав та поставив відтиск гербової печатки Жорницької сільської ради на рішенні 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області від 15.08.1996 року «Про видачу державного акта на право постійного користування землею», тим самим надав дозвіл на видачу державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» площею 3048,64 га.

Встановлено, що технічна документація по видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області комісією затверджена 05.11.1996 року та станом на 15.08.1996 року фактично розроблена не була, що в свою чергу унеможливлює розгляд депутатами сільської ради та прийняття рішення 8 сесії 22 скликання від 15.08.1996 року питання видачі державного акту на право постійного користування землею держгоспу «Жорницький» с. Жорнище Іллінецького району Вінницької області, загальною площею 3048,64 га.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто видача завідомо неправдивого офіційного документу.

Суд першої інстанції виправдав ОСОБА_3 у зв'язку із недоведеністю наявності в діянні обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язкових ознак, які вказують на наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки допитані в судовому засіданні свідки зазначили, що питання передачі земель держгоспу «Жорницький» у постійне користування розглядалось на 22 сесії 8 скликання та рішення було законним, за яке проголосували усі присутні депутати, а веденням усієї документації та її виготовленням займалась секретар сільської ради ОСОБА_6, яка допустила помилку при підготовці проекту Рішення 8 сесії 22 скликання для його підписання, в наслідок чого містяться неточності та розбіжності з протоколом сесії.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, провести судове слідство та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання у зв'язку з закінченням строків давності. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні в сумі 3072 грн.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд не взяв до уваги ряд доказів наданих стороною обвинувачення, в судовому засіданні свідки не дали чіткі покази та відповіді на запитання, посилаючись на тривалий проміжок часу, який минув, також в матеріалах кримінального провадження відсутні докази допущення секретарем помилки при виготовлені рішення, суд надає безпідставну оцінку діям секретаря та виклав у судовому рішенні висновки, які містять суперечності.

Крім того, прокурор зазначає, що в матеріалах провадження відсутній запис судових засідань 12.02.2016р. та 11.05.2016р., що є підставою для скасування вироку.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник Таксер В.З. просить в задоволені апеляційної скарги прокурора відмовити, а вирок залишити без змін, оскільки суд першої інстанції дійшов вірних висновків про відсутність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення та належним чином обґрунтував своє рішення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній та просить про скасування виправдувального вироку з наступних підстав, що ОСОБА_3 видав завідомо неправдивий документ, оскільки рішення про виділення землі не ставилось на голосування сесії сільської Ради, покази свідків про те, що це питання розглядалось на сесії немає братись до уваги, також необхідно взяти до уваги, що спочатку мала бути виготовлена технічна документація, а потім затверджуватись, що не було зроблено, крім того зазначив, що рішення виготовлено на комп'ютері, хоча на той час комп'ютерної техніки не було, також немає значення мотив для скоєння злочину ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники Хоміч О.О. та Бездітний І.І. заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, оскільки в діях ОСОБА_3 немає складу кримінального правопорушення. Допитані свідки підтвердили, що на сесії, яка вирішувала питання про виділення землі був присутнім тодішній директор, який був також депутатам і це питання вирішувалось на сесії, жодних претензій в подальшому не було з приводу незаконного виділення землі господарству «Жорнище», також не було скасовано дане рішення в адміністративному порядку, виготовлення документації і затвердження її це різні дії і не співпадають у часі, ОСОБА_3 вчинив дії в межах своїх повноважень, а саме підписав рішення і поставив печатку, також в його повноваженнях було видати державний акт, допитавши свідків та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення та дослідивши зібрані докази прийшов до вірного висновку про виправдання обвинуваченого ОСОБА_3, навівши обґрунтовані доводи прийнятого рішення.

Прокурор в апеляційній скарзі послався на те, що допитані свідки не дали чіткі покази на поставлені питання, у зв'язку із чим, за клопотанням прокурора, в апеляційному судді були допитані в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили, що були депутатами на сесії, на якій вирішувалось питання про передачу земельної ділянки та був присутнім директор ОСОБА_12, який також був і депутатом, він виступав на сесії, оскільки це питання було в порядку денному і сесія прийняла рішення, яке зараз оспорюється.

Всі організаційні питання щодо складання порядку денного та ведення протоколу виконувала секретар сільської Ради, але їм невідомо чому не було належним чином виготовлені документи даною особою.

Апеляційний суд вважає, що вказані свідки підтвердили, саме ті обставини, що мали місце, але які не були належним чином оформлені секретарем сільської Ради ОСОБА_6 і які слідством ставилось у провину ОСОБА_3, як вчинення умисних дій, а саме у видачі завідомо неправдивого документу.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він як голова сільської Ради дійсно на запит надав довідку про відсутність рішення 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської Ради, оскільки воно було відсутнє в матеріалах, на той час він не очолював сільську Раду та не був депутатом.

Однак таке повідомлення не можна вважати таким, що підтверджує факт не розгляду та не прийняття даного рішення.

Твердження прокурора про те, що рішення виготовлене за допомогою комп'ютерної техніки, якої не було в сільській Раді на той час є лише припущенням прокурора, оскільки з цього приводу не проводилось спеціальне дослідження, а за зовнішніми ознаками суд не може погодитись з такими доводами прокурора.

В ході допиту свідок ОСОБА_14 підтвердив, що виготовляв документацію згідно з правилами, які діяли в 1996 році.

Виготовлені документи надавались на погодження сільської Ради.

Розбіжності в датах не є свідченням того, що документація виготовлена після прийнятого рішення сільською Радою, оскільки на сесію могли подаватись документи, які потім ще доопрацьовувались після їх затвердження, і сільська Рада мала право прийняти рішення щодо видачі акту на земельну ділянку.

Крім того, в порядку адміністративного судочинства не було визнано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою недійсним, що підтверджується рішенням Немирівського райсуду від 25.05.15р. та Апеляційного суду Вінницької області від 07.10.15р.

Також в ході апеляційного розгляду не було встановлено, що ОСОБА_3 діяв умисно та вчинив неправомірні дії в інтересах держгоспу «Жорницький».

Навпаки, захистом наводилися дані, які свідчать про намагання забрати дане земельне угіддя та здійснити вирубку лісу, який там знаходиться, що мало місце в інших районах області, у зв'язку із чим жителі с. Жорнище звертались до органів влади та правоохоронних органів.

З наведених обставин, підстав для скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_3 апеляційний суд не знаходить, а тому не підлягає задоволенню апеляційна скарга прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2016 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 3 місяців.

Судді:

В.П. Дедик Р.І. Нешик В.В. Спринчук

Згідно з оригіналом:

Суддя: