Ухвала суду № 71721179, 23.01.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/1498/18

Провадження №1-кс/127/667/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В., при секретарі Томай С.С., з участю прокурора Шиманського В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Бондарчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області капітана поліції Мацько В.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, не працює, не одружений, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУ НП у Вінницькій області капітан поліції Мацько В.В., 23.01.2018 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Шиманським В.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 Клопотання мотивовано тим, що в ніч з 20 на 21 січня 2018 ОСОБА_1 перебуваючи у власному будинку, який розташований по АДРЕСА_1, розпивав спиртні напої разом з своїм знайомим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході чого між ними виникла словесна суперечка на побутовому ґрунті.

Під час даної суперечки, ОСОБА_1, цього ж дня, у ранковий час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносинах, маючи умисел на заподіяння смерті ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, діючи свідомо та умисно, почав наносити множинні удари руками та ногами в область голови, тулуба, ніг та рук потерпілого, заподіявши останньому тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці пригоди.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 22.01.2018 смерть ОСОБА_4 настала внаслідок сполучної травми тіла і травматичного шоку.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

ОСОБА_1 21.01.2018 о 21 годині 20 хвилин затриманий в порядку ст.208 КПК України та 22.01.2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою винну у інкримінованому злочині не визнав і від дачі будь-яких показів згідно ст. 63 Конституції України відмовився.

Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_1, обгрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події (місце виявлення трупа), протоколом огляду трупа ОСОБА_4, протоколом огляду місця події (буд. АДРЕСА_1), лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені умисного особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання від 7 (семи) до 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі, ніде не працює та не має офіційного доходу, зловживає спиртними напоями, не має достатніх соціальних зв'язків, які б могли завадити йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На даний час, виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме впливати на свідків яким відомі обставини вчинення умисного вбивства ОСОБА_4; переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як він підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі; знищити або сховати будь-яку річ, яка в подальшому матиме істотне значення, для встановлення обставин кримінального провадження; продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, при цьому досудовим слідством на даний час не встановлено інших обставин, достатніх для обрання менш суворішого запобіжного заходу ОСОБА_1 На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020000000019, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 21.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України.

22.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України - обґрунтована.

Під час розгляду даного клопотання судом було з'ясовано, що ОСОБА_1 не працює та не має постійного джерела прибутку, не має осіб, які перебували на його утриманні.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, яке спричинило загибель людини, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а також те що кримінальне правопорушення було вчинено у власному будинку підозрюваного.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього кодексу, має право не визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини, а тому підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави суд не визначає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області капітана поліції Мацько В.В. -задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 21 години 20 хвилин 22 березня 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 22 березня 2018 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя