Постанова № 71718839, 17.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" січня 2018 р. Справа № 296/5039/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "11" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Житомирського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії та рішення відповідача про відмову у призначенні їй пенсії за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України Про прокуратуру;

- зобов'язати відповідача здійснити призначення їй пенсії за вислугу років з 29.05.2017 року із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку обчисленого за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорсько-слідчих посадах, без обмежень і оподаткування.

Позов обґрунтовано тим, що 29.05.2017 року позивач звернулася до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратур". Однак, листом №10022/05 від 06.06.2017 року позивача повідомлено про прийняття установою рішення про відмову у призначенні пенсії з посиланням на те, що працівники прокуратури права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням пункту 5 Прикінцевих положень від 02.03.2015 року №213-УІІІ не мають. Вважає, що прийняте рішення є незаконним і таким, що порушує її права на пенсійне забезпечення.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 11.10.2017 у задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 29.05.2017 року звернулася до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 10022/05 від 06.06.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", яку обґрунтовано тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213, скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач вчинив відмову у призначенні пенсії позивачу за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що на час проходження позивачем служби в органах прокуратури, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру".

У відповідності до ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 05.11.1991) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч.2 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року частину першу статті 50-1 замінено двома частинами за якою, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який чинний на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року) вислуги років не менше 23 роки, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років.

В той же час, частиною 1 ст.86 цього ж Закону передбачено поступове збільшення необхідної для призначення пенсії вислуги років.

Зокрема, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ОСОБА_4 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, станом на 29.05.2017, вислуга років складала 24 років 11 місяців 02 днів, з яких стаж роботи на посаді прокурора - 17 років 08 місяців 09 днів.

Скаржник посилається на те, що відповідно до частини третьої ст.ст. 21, 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З наведених норм, які регулюють пенсійне забезпечення прокурорів вбачається, що відповідно до положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011) так і відповідно до положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який чинний на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року) вислуги років не менше 23 роки, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років.

Отже, під час прийняття Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII не допущено звуження прав позивача.

Також, про відсутність під час прийняття Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII звуження прав позивача свідчить те, що станом на 01.10.2011 (дата набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, яким, зокрема, збільшено наявність вислуги років, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів) у позивача був відсутній стаж роботи не менше 20 років, що давав право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Окрім того, згідно вимог статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" лише Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

На час звернення позивача за призначенням пенсії, норми законодавства, щодо умов та порядку призначення пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому посилання позивача на те, що нова редакція Закону України "Про прокуратуру" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг його прав, а тому не повинна застосовуватися при вирішенні питання про призначення пенсії, є безпідставними.

Окрім того, у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011, Конституційний суд України зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Викладені ним доводи в апеляційній скарзі спростовані встановленими вище обставинами та висновками.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Ухвалу прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "11" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "18" січня 2018 р.