Ухвала суду № 71718369, 22.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

22 січня 2018 р.Справа № 820/2533/17

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Лях О.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. по справі № 820/2533/17

за позовом ОСОБА_1

до Печерського районного суду міста Києва

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену постанову суду ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із п.14 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Положеннями ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Положеннями ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Так, відповідно до пп.4 та 9 ч.2, ч.ч.5 та 6 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 в апеляційній скарзі зазначаються: 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 9) перелік матеріалів, що додаються.

До апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Слід відмітити, що аналогічні вимоги були передбачені і положеннями ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року та на час прийняття оскаржуваного судового рішення)

В порушення вищезазначених вимог Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником не вказано в апеляційній скарзі відповідну інформацію щодо інших учасників справи.

Крім того, в апеляційній скарзі вказано про наявність додатків. Проте, і це підтверджується актом Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року, такі додатки, а саме: фотокопія повідомлення щодо вручення відправлення №6115859706162 на 2 арк., довідка ГУ ПФУ в Х/о від 10.10.17 №1390 на 1 арк., витяг з ЄДРСР по справі №820/2533/17 на 1 арк., копія апеляційної скарги для відповідача на 4 арк., - до апеляційної скарги не долучені, так само як і не надані відповідно до кількості учасників справи.

Також, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов було подано 19.06.2017 року.

Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно із ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання адміністративного позову) у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 р. - 1600 гривень.

Таким чином, враховуючи дату подання позову та дату подання апеляційної скарги, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції становить 5760,00 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.) * 6 вимог немайнового характеру) * 150%).

В порушення вищезазначених вимог Закону, скаржником не надано доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

В той же час, в апеляційній скарзі скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції перевищує 5 відсотків його річного доходу. На підтвердження доводів свого клопотання скаржник посилається на наявні в матеріалах справи документи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, слід враховувати, що наведені положення кореспондуються із приписами, в тому числі, п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.

В той же час, із наявних в матеріалах справи копій документів не вбачається розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік від дати подання відповідної апеляційної скарги.

Крім того, слід відмітити, що наявність у позивача статусу пенсіонера ще не є беззаперечною умовою для звільнення від сплати судового збору. Так, не виключена можливість, що будучи пенсіонером, така особа може або займатися господарською діяльністю та отримувати окрім пенсії інший прибуток, або мати в своєму володінні, користуванні чи розпорядженні такі об'єкти матеріального світу (матеріальні або нематеріальні активи, в тому числі що надають прибуток), що вказують на заможній стан такої особи.

Таким чином, щоб мати суду можливість беззаперечно переконатися у наявності незадовільного майнового стану апелянта щодо перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік від дати подання відповідної апеляційної скарги, заявнику слід надати до суду станом на дату подання апеляційної скарги довідку про відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік, довідку органів пенсійного фонду про суми виплаченої пенсії за попередній календарний рік, інші документи за попередній календарний рік на розсуд апелянта, що дають змогу суду повно та об'єктивно розглянути клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Разом із тим, враховуючи положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Єропейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Згідно із ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків апеляційної скарги.

Беручи до уваги вищевказане, зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду:

- уточненої апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства, із доданими до неї її копіями відповідно до кількості учасників справи та копіями доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; та

- інших доказів незадовільного майнового стану апелянта або оригіналу документа про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 .

При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Відповідно до ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У зв'язку з цим, у випадку усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги шляхом направлення засобами поштового зв'язку відповідної заяви із необхідними документами, просимо зважати на строки поштового перебігу та, за наявності можливості, вживати відповідні заходи заздалегідь.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 169, ст. 296, п.п. 12, 13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. по справі № 820/2533/17 за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) О.П. Лях