Постанова № 71717907, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7853/14 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Федорчук А.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) за розглядом заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києва, третя особа Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року, ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києва (надалі - Відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Омега Банк», в якому просить суд: визнати протиправними дій, скасувати наказ № 1269 від 15.04.14 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2; визнати протиправними дії та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000471701 від 20.05.14 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.14 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.14 року судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.15 року судові рішення по справі скасовано зі скеруванням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.15 року справу прийнято до провадження суддею Бояринцевою М.А.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.14 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000471701 від 20.05.14 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 150 204, 31 грн. (348 668 грн. - 198 463, 69 грн.) та штрафних санкцій в розмірі 37 551, 08 грн. (87 167 грн. - 49 615, 92 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

01 березня 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення №0000471701 від 20.05.2014 року Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 198 463, 69 грн. та штрафних санкцій в розмірі 49 615, 92 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просив дану ухвалу скасувати, та прийняти нову ухвалу, якою ухвалити додаткове рішення у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задовленні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Відмовляючи в ухваленні додаткового судового рішення суд першої інстанції виходив з положень ст. 168 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 160 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення). постанова складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження; встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Питання щодо винесення додаткового судового рішення у справі регулюється ст.168 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення)., згідно якої, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

При цьому, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000471701 від 20.05.14 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 435 835, 00 грн. (за основним платежем - 348 668,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 87 167,00 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000471701 від 20.05.14 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 150 204, 31 грн. (348 668 грн. - 198 463, 69 грн.) та штрафних санкцій в розмірі 37 551, 08 грн. (87167 грн. - 49 615, 92 грн.), в іншій частині спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Крім того, на стор. 8 Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року по даній справі зазначено наступне: «Згідно Закону України від 23.12.10 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» станом на 01.01.11 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 941 грн. (9 410 - десятикратний розмір), з якої має платитися податок у розмірі 15%, що становить 1 411, 5 грн. До решти суми у розмірі 1 159 130, 52 грн. (1 168 540, 52 грн. - 9 410 грн.) застосовується ставка 17%, що становить 197 052, 19 грн. (разом 197 052, 19 грн. + 1 411, 5 грн. = 198 463, 69 грн.). Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України позивачем було занижено оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (анулювання банком частини боргу) у розмірі 1 168 540, 52 грн., внаслідок чого позивачем було занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 198 463, 69 грн. Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.11 р.) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, що становить 49 615,92 грн.».

На підставі вище зазначеного та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року по даній справі розглянуто питання в частині податкового повідомлення - рішення № 0000471701 від 20.05.2014 року щодо суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 198 463, 69 грн. та штрафних санкцій в розмірі 49 615, 92 грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявником в заяві про винесення додаткового судового рішення ставиться ряд нових позовних вимог.

А також звертає увагу на те, що в разі, якщо обставини, які їй стали відомі після розгляду справи по суті та мають істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі на час розгляду справи не позбавлений права звернутися до суду з заявою у відповідності до ч.1 ст. 361 КАС України.

Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017), ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 19 січня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Н.М. Троян