Постанова № 71717610, 16.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16668/16 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Кузик М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» Ларченко Ірини Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» щодо невключення ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк»;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» включити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2017 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаною постановою уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» Ларченко Ірина Миколаївна звернулась із апеляційною скаргою, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Євробанк» укладено договір № ZP-006563 про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки від 15.06.2016 та відкрито картковий рахунок в гривні № 26257003546001.

На вказаний рахунок було перераховано кошти в сумі 200 000,00грн. з призначенням платежу «перерахування на відрядження» перерахування коштів підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 15.06.2016 по 16.06.2016 а також додатком № 5 до договору № ZP-28444/1 про надання послуг на обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат працівникам клієнта в безготівковій формі від 15.06.2016.

Вказане перерахування коштів здійснено на підставі наказу № 22 від 14.06.2016 «Про направлення у відрядження» відповідно до якого відрядити з 16.06.2016 по 15.07.2016 в ТОВ «НІКА» у м. Харків з метою відкриття торгівельних майданчиків згідно контракту № 0102/16 від 18.04.2016 ОСОБА_3, як бухгалтера.

Відповідно до п.2.2 договору клієнт особисто або через довірених осіб має право поповнювати рахунок способами, що не суперечать чинному законодавству України.

Рішенням Правління Національного банку України № 73-рш від 17.06.2016 «Про віднесення ПАТ «КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Євробанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначено Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Комерційний банк «Євробанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1183 від 07.07.2016 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Євробанк» з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно і повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Євробанк». Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Євробанк» Кононця В.В.

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення № 1523 від 16.08.2016, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» Кононцю Вадиму Валерійовичу з 17.08.2016 по 16.08.2018 включно.

Розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодувань банком - агентом АТ «Таскомбанк» з 19.08.2016 до 30.09.2016.

Як зазначає позивач, за наслідком свого звернення до банку - партнера їй стало відомо про відсутність щодо себе інформації в загальному реєстрі вкладників.

В подальшому, позивач 13.09.2016 звернувся з заявою про визнання кредитором до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Комерційний банк «Євробанк».

На адресу позивача надійшло повідомлення про нікчемність правочину з розміщення вкладів на власному поточному/картковому рахунку вих. № 01-24.2/6189 від 26.09.2016 (далі - повідомлення) від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Євробанк» Кононця В.В.

Зі змісту повідомлення слідує, що перевіркою 10.08.2016 встановлено, що операції по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів мають ознаки нікчемності правочинів (операцій), передбачені пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Підставою для направлення вищевказаного повідомлення слугував наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича № 189-ОД від 10.08.2016 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями».

У зв'язку із нікчемністю правочину (транзакцій) з переказу коштів в сумі 200 000,00грн. виплату коштів за вкладним рахунком позивача обмежено.

Вважаючи протиправним висновок відповідача про нікчемність правочину з розміщення вкладів та протиправними дій щодо невключення позивача до переліку вкладників, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання правочину з розміщення вкладів нікчемним, а тому відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, протиправно невключено позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та не подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що правочин з розміщення вкладів є нікчемними, а тому позивач не має вкладів в банку і не є його вкладником, у зв'язку із чим права у позивача на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб немає.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частинами 2 - 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З матеріалів справи вбачається, що правочин визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

В той же час, уповноважена особа Фонду будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин суду першої інстанції не надала.

Також, колегією суддів встановлено, що договір банківського вкладу укладений 15.06.2016, тобто до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Євробанк».

Щодо доводів апелянта про те, що правочин з перерахунку грошових коштів вчинений 15.06.2016, тобто після прийняття рішення про визнання ПАТ КБ «Євробанк» проблемним, а тому є підстави вважати операцію вчиненою з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України, у зв'язку з чим і визнано укладений договір нікчемним, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 6 статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленим статтею 73 цього Закону.

Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Законом України «Про банки та банківську діяльність», а саме статтею 75 передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012.

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення).

Згідно з підпунктів 5.2, 5.3 Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, згадуваними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні та карткові рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Крім того, як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних. Також у матеріалах справи відсутні документальні докази, в яких зафіксовані дата та час ознайомлення працівників ПАТ КБ «Євробанк» з текстом постанови Правління Національного банку України № 70-рш/БТ від 15.06.2016 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Євробанк» до категорії проблемних».

Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено будь - якими належними та допустимими доказами наявності підстав для застосування наслідків нікчемності операції (транзакції) по перерахуванню коштів з рахунку № 29243284440001 ПП «Альборз» на рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, з метою належного та ефективного захисту прав ОСОБА_3, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича, що оформлене наказом № 189-ОД «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» від 10.08.2016, в частині визнання нікчемним операції (транзакції) по перерахуванню коштів в розмірі 200 000,00 грн. з рахунку НОМЕР_3 ПП «Альборз» на рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_3.

Посилання апелянта на те, що оскільки кошти на рахунок позивача перераховано поза операційний час, а тому дана транзакція є нікчемною, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, по-перше, відповідачем належних доказів на підтвердження вказаних посилань надано не було, а по-друге, переказ коштів був здійснений не позивачем.

При цьому, доказів на підтвердження факту того, що дії іншої особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано.

Відповідно до п. 6 Положення № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

За таких обставин, беручи до уваги факт перебування ПАТ «Комерційний банк «Євробанк» на стадії ліквідації, колегія суддів, з метою належного та достатнього захисту прав позивача, вважає, що суд першої інстанції вірно зобов'язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» Ларченко Ірини Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 19.01.2018.