Постанова № 71717523, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/7609/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Дунаєв С.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Мельничука В.П.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Придніпровського районного м. Черкаси від 14 листопада 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року, ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного м. Черкаси з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з дати її призначення та здійснити відповідні виплати з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме матеріальної допомоги в сумі 27 771, 93 грн., грошової винагороди - 17 100, 00 грн., надбавки за виконання особливих завдань - 23 088, 00 грн., премії - 93 651,11 грн., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 4 860, 00 грн., вихідної допомоги - 88 557, 20 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що при обчисленні розміру пенсії позивача відповідачем не були враховані всі додаткові види його грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням.

Постановою Придніпровського районного м. Черкаси від 14 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі його заяви від 13.04.2017 р.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 01 квітня 2017 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, для обчислення розміру якої враховувати додаткові види грошового забезпечення, що зазначені в довідці №104 від 07.04.2017 р., виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області, а саме: надбавка за виконання особливих завдань - 23 088, 00 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 4 860, 00 грн., премія - 93 651, 11 грн., грошова винагорода - 17 100, 00 грн. та матеріальна допомога - 27 771, 93 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ і з 20.06.2012 р. перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію.

Для обчислення розміру пенсії відповідачем застосований розмір грошового забезпечення позивача без врахування таких додаткових видів грошового забезпечення як - матеріальна допомога, одноразова вихідна допомога при звільненні на пенсію та грошова винагорода. При цьому відповідач керувався даними, наявними в грошовому атестаті №59 від 20.06.2012 р. та довідці про додаткові види грошового забезпечення №314 від 20.06.2012 р., що видані УМВС України в Черкаській області.

13.04.2017 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області з заявою /а.с.9/, в якій просив провести перерахунок його пенсії з дати її призначення відповідно до розміру його грошового забезпечення, відображеного в довідці УМВС України в Черкаській області. До заяви позивачем було додано довідку №104 від 07.04.2017 р., видану ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області, відповідно до якої за останні 24 місяці роботи перед виходом на пенсію позивач отримував такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливих завдань - 23 088, 00 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 4 860, 00 грн., премія - 93 651, 11 грн., індексація - 488,77 грн, грошова винагорода - 17 100, 00 грн., матеріальна допомога - 27 771, 93 грн., вихідна допомога - 88 557, 20 грн.

Листом від 26.04.2017 р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку розміру пенсії, оскільки такі види грошового забезпечення як матеріальна допомога, одноразова вихідна допомога при звільненні на пенсію, грошова винагорода та індексація не підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини з приводу порядку розрахунку грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, який регулюється, зокрема, положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (Закон - №2011-ХІІ), постановами Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992р. №393 (далі - Постанова №393), «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294 (далі - Постанова №1294) та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо строку оскарження, колегія суддів зазначає наустпне.

Визначаючи момент виникнення спору колегія суддів звертає увагу на те, що він виник після звернення позивача до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про проведення перерахунку пенсії та отримання відповіді. Отже про невизнання відповідачем права позивача на обчислення пенсії з усіх видів додаткового грошового забезпечення позивач довідався з листа відповідача від 26.04.2017р.. З позовом до суду позивач звернувся 14.09.2017 р., тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, а отже доводи відповідача про необхідність залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду є помилковими.

Щодо вирішення спірних правовідносин, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ регулюються Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом №2011-ХІІ. Дія цього Закону розповсюджується і на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення.

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п.3).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (додаток № 26 до Постанови №1294) вона не містить переліку чи різновидів одноразових додаткових видів грошової допомоги.

Натомість до 04.07.2014 р. була чинною Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України №436 від 15.09.2010р. (далі - Інструкція). Даним нормативно-правовим актом визначено конкретний перелік щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ МВС України.

Відповідно до розділу IV Інструкції до одноразових додаткових видів грошового забезпечення відносяться одноразова допомога на початкове обзаведення, винагорода за тривалість безперервної військової служби та винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів.

Аналіз змісту положень Постанови №1294 та Інструкції свідчить, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення відносяться ті, які виплачуються військовослужбовцям одноразово і обумовлені настанням конкретної події (прийняття на військову службу, безперервність стажу військової служби, знешкодження вибухових предметів). Інші види грошового забезпечення, зокрема, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань та на оздоровлення, додаткова грошова винагорода пов'язана із виконанням службових обов'язків є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення.

Таким чином суми матеріальної допомоги, грошової винагороди, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Подібна правова позиція викладена і в постанові Верховного суду України від 10.03.2015 року № 21-70а15, яка є обов'язковою при вирішенні питань застосування положень ст.43 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, вимоги позивача про необхідність при обчисленні розміру його пенсії враховувати такі види його додаткового грошового забезпечення, як надбавка за виконання особливих завдань - 23 088, 00 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 4 860, 00 грн, премія - 93651,11грн, грошова винагорода - 17 100, 00 грн та матеріальна допомога - 27 771, 93 грн, - є правомірними.

Щодо врахування одноразової вихідної допомоги при звільненні, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до змісту ст.43 Закону №2262-XII свідчить, що обов'язковою властивістю щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при обчисленні пенсії, є їх включення до переліку видів доходів, які є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що у свою чергу обумовлено особливостями формування коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.2 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170, одноразова грошова допомога військовослужбовцям, які виходять на пенсію при звільненні з військової служби, не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак зазначений вид грошового забезпечення не має враховуватись до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії позивачу.

Щодо періоду здійснення перерахунку пенсії позивача, колегія суддів зазначає наустпне.

Так, призначення пенсії позивачу здійснювалось у відповідності до вимог, передбачених Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45, та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. № 3-1. За змістом зазначених документів відомості про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія особам начальницького складу органів внутрішніх справ, подаються відповідним управлінням МВС в АР Крим, областях, містах Києві чи Севастополі за останнім місцем роботи пенсіонера.

Розрахунок розміру пенсії позивача здійснювався на підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, виданими УМВС в Черкаській області 20.06.2012р., які не містили сум додаткових видів грошового забезпечення, як грошова винагорода та матеріальна допомога. Отже, позовна вимога про здійснення перерахунку пенсії фактично обумовлена неповнотою наданих ГУ ПФУ в Черкаській області даних при призначенні пенсії. Повні дані про розміри додаткових видів грошового забезпечення, викладені в довідці №104 від 07.04.2017р., яку позивач надав відповідачу разом із заявою про перерахунок пенсії 13.04.2017р.. Таким чином, відповідно до положень ч.1 ст.51 Закону №2262-ХІІ та ч.4 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії позивача має бути здійснений з 01.04.2017р..

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного м. Черкаси від 14 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 19 січня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.П. Мельничук