Постанова № 71717512, 15.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1915/17м. Одеса, просп. Шевченка, 29.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю. Лашина В.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

від ДП «Одеський морський торговельний порт» - ОСОБА_1, довіреність № 23-11/17від 02.03.2017;

від ТОВ «Пріста Ойл-Україна» - ОСОБА_2, довіреність б/н від 13.11.2017;

від ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України в Одеській області. - ОСОБА_4, довіреність № 5 від 02.01.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017

суддя – Власова С.Г.

Час і місце ухвалення: 12:20 год.; м. Одеса, просп. Шевченка, 29.

Дата складання повного тексту 27.10.2017

у справі № 916/1915/17

за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Пріста Ойл-Україна»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України в Одеській області

про стягнення 7 000 541,92грн.

та за зустрічним позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Пріста Ойл-Україна»

до відповідача Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

про визнання договору удаваним та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» (далі – ДП «Одеський морський торговельний порт») звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Пріста Ойл-Україна» (далі - ТОВ «Пріста Ойл-Україна»), в якій просить суд стягнути з ТОВ «Пріста Ойл-Україна» на користь ДП «Одеський морський торговельний порт» 7 000 541,92 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001.

ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Пріста Ойл-Україна» звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ДП «Одеський морський торговельний порт», в якій просить суд визнати удаваним договір №КД 12893 від 01.03.2009 на право користування чужим майном та стягнути з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь ТОВ «Пріста Ойл-Україна» набуті без достатньої правової підстави 9 191 644, 90 грн., в тому числі ПДВ 1 531 940,82грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 у задоволенні позову ДП «Одеський морський торговельний порт» відмовлено. Зустрічну позовну заяву ТОВ «Пріста Ойл-Україна» задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь ТОВ «Пріста Ойл-Україна» 2 191 102,98 грн. як набуті без достатньої правової підстави. В решті частині заявлених зустрічних позовних вимог відмовлено. Розподілені судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ДП «Одеський морський торговельний порт» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП «Одеський морський торговельний порт» до ТОВ «Пріста Ойл-Україна» про стягнення заборгованості. Стягнути з ТОВ «Пріста Ойл-Україна» на користь ДП «Одеський морський торговельний порт» 7 000 541,92 грн. заборгованість за договором оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001. Застосувати строки позовної давності до зустрічних позовних вимог ТОВ «Пріста Ойл-Україна» та у задоволені зустрічного позову ТОВ «Пріста Ойл-Україна» до ДП «Одеський морський торговельний порт» про визнання договору удаваним та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави відмовити повністю.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що надаючи правову оцінку договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001 та договору на право користування чужим майном №КД-12893 від 01.03.2009, суд вийшов за межі позовних вимог та, по-перше, тлумачив договір №КД-12893 від 01.03.2009 про те, що він за своєю природою є договором оренди, а, по-друге, у мотивувальній частині без відповідних вказівок на це у резолютивній частині рішення визнав недійсним договір №КД-12893 з підстав, які не заявлялись позивачем, у зв'язку iз порушенням порядку його укладення, а саме ст. 287 ГК ст. 5, 9,10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки орендодавцем майна за таким договором мав би виступити Фонд державного майна, а не ДП «Одеський морський торговельний порт».

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про недійсність договору № КД-12893 всупереч встановленому факту, про те, що 30.06.2016 сторони уклали Додаткову угоду № КД-12893/2 до договору № КД-128893, згідно до п. 1 якої сторони прийшли до згоди розірвати Договір на право користування чужим майном.

Також, скаржник зазначає, що сторони уклали договір на право користування чужим майном №КД-12893, керуючись вимогами Законів України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», «Про інвестиційну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту», положеннями ст. 6, 11 та глави 32 Цивільного кодексу України.

Дані правовідносини не регулювались законодавством про оренду державного майна, оскільки предметом оспорюваного Договору є врегулювання відносин сторін щодо користування Підприємством майном Порту, яке використовується для функціонування та експлуатації Перевантажувального комплексу мастил та масляних компонентів на території Вільної економічної зони «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту згідно із інвестиційним проектом, який реалізує Підприємство на цій території (п. 1.1. Договору №КД-12893).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді – Аленіна О.Ю.,) від 13.11.2017 апеляційну скаргу ДП «Одеський морський торговельний порт» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2017 об 11:00.

13.12.2017 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.01.2018 о 12:30 год.

У судове засідання 15.01.2017 з’явився представник ДП «Одеський морський торговельний порт», який підтримав вимоги апеляційної скарги, представник ТОВ «Пріста Ойл-Україна просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України в Одеській області в судовому засіданні правової позиції щодо первісного та зустрічного позову не висловив, виклавши в судовому засіданні лише обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до Закону України № 2147-VII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням приписів частини 1 статті 270 та частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України апеляційний розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей передбачених у Главі «Апеляційний розгляд». При цьому, до апеляційного розгляду застосовуються положення загального позовного провадження з питань, не врегульованих у Главах «Апеляційний розгляд» і «Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження».

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Правовідносини сторін щодо оренди державного нерухомого майна виникли із договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001, укладеного між Одеським морським торговельним портом (орендодавець) та ДП «Пріста Ойл-Україна»» фірми «Пріста Ойл» АТ (Болгарія) (орендар), у розділі 1. та п. 2.1. якого (з урахуванням Додатку №1 до Додаткової угоди № КД-1614/2 до Договору) сторони погодили, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, територіально розташоване у вільній економічній зоні «Порто-Франко» за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, та знаходиться на балансі Орендодавця, саме:

- нежитлове приміщення другого поверху, розташоване у будинку (інв. №061700) за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, площею 19 кв.м. - для розміщення офісу (розміщення офісних приміщень);

- нежитлове складське приміщення за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, площею 290 кв.м. для зберігання вантажів (розміщення складів);

- відкриту складську площу, розташовану за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, площею 12 630 кв.м. для розміщення терміналу із перевантаження базових фракцій мастил (інше використання нерухомого майна);

- залізничну колію, розташовану за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, площею 72 погонних метри, для відстою вагонів з базовими фракціями мастил (інше використання нерухомого майна) (Об’єкт оренди).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору №КД-1614 від 21.05.2001 вступ орендаря у користування майном настає з моменту підписання сторонами договору і ОСОБА_6 прийому-передачі вказаного майна. Передача майна в оренду не спричиняє передачі орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди, визначеного у відповідності з цим договором.

Пунктом 10.1. договору №КД-1614 від 21.05.2001 сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2005.

Сторонами до договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001 було підписано додаткові угоди №КД1614/1 від 02.10.2002, №КД-1614/2 від 01.02.2007, додаток №1 додаткової угоди №КД-1614/2 від 01.02.2007, додаткову угоду №КД1614/3 від 04.08.2016, додаток №1 до додаткової угоди №КД-1614/3 від 04.08.2016, додаткову угоду №КД-1614/4 від 10.01.2017.

На виконання умов договору оренди державного нерухомого майна № КД-1614 від 21.05.2001, Орендодавець передав, а Орендар прийняв орендоване нерухоме майно за Актами прийому - передачі:

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі б/н від 21.05.2001 - приміщення у будинку (інв. № 061700) площею 19 кв.м;

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі № 1 від 15.08.2002 — територію в тилу причалів №№ 5,6 загальною площею 6 815,0 кв.м;

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі б/н від 25.09.2002 - відкриту площу 5 815,0 кв.м;

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі б/н від 02.10.2002 - частину складського приміщення площею 290,00 кв.м.

За результатами проведення ДП «Одеський морський торговельний порт» технічної інвентаризації державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт», в тому числі об’єктів оренди за Договором, державне нерухоме майно було належним чином систематизоване з присвоєнням кожному з об’єктів відповідного інвентарного номеру.

За результатами інвентаризації відкрита складська площа (площею 12 630 кв.м.) за Договором була розподілена на частини, яким в подальшому присвоєні окремі інвентарні номери:

- площа з північної сторони механізації (інв.№066573);

- площа в тилу причалу №6 (інв.№066534);

- площа в тилу контори 1-го району (інв.№ 066574);

- площа вдовж ж/д шляху (інв.№066572).

Крім того, додатково за результатами проведення ДП «Одеський морський торговельний порт» технічної інвентаризації було виділено ще один об’єкт - будівля механізації (інв.№066561).

В подальшому ТОВ «Пріста Ойл-Україна» та ДП «Одеський морський торговельний порт» уклали договір на право користування чужим майном №КД12893 від 01.03.2009, предметом якого є врегулювання відносин сторін щодо користування Підприємством (Відповідачем за первісним позовом) майном ДП «ОМТП» (Позивач за первісним позовом), яке використовується для функціонування та експлуатації Перевантажувального комплексу мастил та масляних компонентів на території Спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту згідно з інвестиційним проектом, який реалізує Підприємство (Заявник) на цій території (п. 1.1.).

Згідно п. 1.3. договору на право користування чужим майном №КД12893 від 01.03.2009, цим договором визначається обсяг прав підприємства на користування чужим майном у зв’язку із експлуатацією об’єкту на території Вільної економічної зони «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту. До складу майна, право на користування яким визначається цим Договором, входять наступні об’єкти, які знаходяться у Порту на праві повного господарського відання та необхідні для доступу та/або функціонування Об’єкту і обліковуються на балансі Порту наступним чином:

Інвентарний номер 066574 (площадка у тилу контори 1-го району);

Інвентарний номер 061534 (площа в тилу причалу №6);

Інвентарний номер 066573 (площа з північної сторони механізації);

Інвентарний номер 066561 (будівля механізації та побутової) - частина будівлі площею 1160 кв.м.;

Інвентарний номер 057156 (залізничний шлях №1 Конюшенний 72 м).

Відповідно до п. 3.1. договору №КД12893 від 01.03.2009 плата за користування майном становить 63 000,00 гривень на місяць без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму плати за користування майном здійснюється у порядку, визначеному законодавством України. Підприємство щомісячно сплачує плату за користування майном порту на підставі виставленого рахунку протягом 10-ти (десяти) банківських днів з моменту його отримання.

Пунктом 4.1. договору №КД12893 від 01.03.2009 встановлено, що право користування чужим майном, що врегульоване цим договором надається підприємству строком до 31.12.2025, але не раніше закінчення строку реалізації інвестиційного проекту Перевантажувального комплексу мастил та масляних компонентів. Строк цього договору може бути продовжений у випадку відсутності заяви сторони договору про його припинення за місяць до закінчення.

За положеннями пунктів 6.1., 6.4. договору №КД12893 від 01.03.2009 сторони визначили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та дії до моменту, визначеному у п. 4.1. договору, а в частині виконання грошових зобов’язань до повного їх виконання. З укладенням цього договору припиняє свою дію договір оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001 в порядку, передбаченому чинним законодавством України та умовами зазначеного договору оренди. З укладенням цього договору також припиняє свою дію договір про резервування між Портом та Підприємством КД-8067 від 25.10.2005.

Сторонами до договору на право користування чужим майном №КД12893 від 01.03.2009 підписано додаткові угоди №КД-12893/1 від 18.09.2013, №КД-12893/2 від 30.06.2016.

04.08.2016 між ТОВ «Пріста Ойл-Україна» та ДП «Одеський морський торговельний порт» укладено Додаткову угоду №КД-1614/3 до договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001, згідно із п.1 якої сторони підтвердили дію Договору оренди державного майна №КД-1614 від 21.05.2001 строком до 10.05.2019 та виклали договір №КД-1614 від 21.05.2001 в новій редакції.

Крім Додаткової угоди №КД-1614/3, 04.08.2016 сторонами було підписано ОСОБА_6 приймання-передавання державного нерухомого майна до Договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001.

ДП «Одеський морський торговельний порт» зазначає, що з 21.05.2001 до 10.05.2019 між сторонами діє договір оренди державного нерухомого майна №КД-1614.

09.09.2016 ДП «Одеський морський торговельний порт» виставлено ТОВ «Пріста Ойл-Україна» рахунок №250426* за оренду (нерухоме майно) на суму 7 000 541, 92 грн. за період 01.03.2009 – 30.06.2016.

ДП «Одеський морський торговельний порт» також зазначає, що договір на право користування чужим майном №КД-12893 від 01.03.2009 є окремим правочином і здійснення оплат за цим договором не може одночасно вважатись належним виконанням умов договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001.

Не погоджуючись із позовною заявою, ТОВ «Пріста Ойл-Україна» подано зустрічний позов згідно із яким останній просить визнати недійсним договір №КД-12893 від 01.03.2009 через недотримання порядку, форми укладення та стягнути з ДП «Одеський морський торговельний порт» безпідставно набуті грошові кошти у сумі 9 191 644, 90 грн.

Колегія апеляційної інстанції погоджується з прийнятим господарським судом рішенням та зазначає наступне.

Пунктом 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські встановлено, що договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено при розгляді справи, у період з 01.03.2009 - 30.06.2016 між ДП «Одеський морський торговельний порт» та ТОВ «Пріста Ойл-Україна» укладено два договори, а отже для визначення умов оплати оренди та належності виконання цих умов відповідачем за первісним позовом необхідно надати правову оцінку договору №КД12893 від 01.03.2009 та договору №КД-1614 від 21.05.2001 у їх співвідношенні.

Перший: Договір оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001 предметом якого є передання в строкове платне користування нерухоме майно, територіально розташоване у вільній економічній зоні «Порто-Франко» за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, та знаходиться на балансі Орендодавця.

Відповідно до п. 10.1. договору №КД-1614 від 21.05.2001, договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2005.

Згідно із п.1 Додаткової угоди №КД-1614/3 сторони підтвердили дію договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001 строком до 10.05.2019.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2016 у справі №522/24599/15-ц, тлумачено умови п. 2.4. та п. 10.1. Договору оренди таким чином, що орендні правовідносини за цим договором не були припинені, є дійсними до 10.05.2019 та діють до моменту повернення ТОВ «Пріста Ойл-Україна» об’єктів оренди та підписання сторонами відповідного акту про повернення майна.

Другий: Договір на право користування чужим майном №КД-12893 від 01.03.2009, предметом якого є врегулювання відносин сторін щодо користування ТОВ «Пріста Ойл-Україна» майном ДП «Одеський морський торговельний порт» у зв’язку із експлуатацією об’єкту на території Вільної економічної зони «Порто франко» на території Одеського морського торговельного порту.

З урахуванням технічної інвентаризації, проведеної ДП» «Одеський морський торговельний порт», предмет оренди за договором №КД12893 від 01.03.2009 фактично складається з наступних об’єктів:

- площа з північної сторони механізації (інв.№066573), площею 2521 кв.м.;

- площа в тилу причалу №6 (інв.№066534), площею 6849 кв.м.;

- площа в тилу контори 1-го району (інв.№ 066574), площею 1860 кв.м.;

- площа вдовж ж/д шляху (інв.№066572), площею 410 кв.м.;

- будівля механізації (інв.№066561), площею 1051,9 кв.м.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між ТОВ «Пріста Ойл-Україна» та ДП «Одеський морський торговельний порт» укладено договір №КД12893 від 01.03.2009 та договір №КД-1614 від 21.05.2001 з одним предметом, а саме, щодо правовідносин з користування одним і тим самим індивідуально визначеним майном.

Згідно ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди № КД-1614 від 21.05.2001, вступ орендаря у користування майном настає з моменту підписання сторонами Договору і ОСОБА_6 прийому-передачі вказаного майна.

Відповідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, ТОВ «Пріста Ойл-Україна» продовжує користуватися об’єктом оренди за відсутності будь-яких заперечень у формі листів чи повідомлень щодо необхідності припинення орендних правовідносин з боку ДП «Одеський морський торговельний порт», як орендодавця.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №КД-1614/3 та рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2016 у справі №522/24599/15-ц, Договір оренди № КД-1614 від 21.05.2001 діє до 10.05.2019.

ТОВ «Пріста Ойл-Україна» отримано в користування об’єкт оренди за договором №КД-1614 від 21.05.2001:

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі б/н від 21.05.2001 - приміщення у будинку (інв. №061700) площею 19 кв.м;

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі № 1 від 15.08.2002 — територію в тилу причалів №№ 5,6 загальною площею 6 815,0 кв.м;

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі б/н від 25.09.2002 - відкриту площу 5 815,0 кв.м;

- згідно з ОСОБА_6 прийому передачі б/н від 02.10.2002 - частину складського приміщення площею 290,00 кв.м.

ОСОБА_6 приймання-передавання державного нерухомого майна від 04.08.2016 до договору оренди №КД-1614 від 21.05.2001, то фактичної передачі майна 04.08.2016 між сторонами не відбулось.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У відповідності до п. 2.4. договору №КД-1614 від 21.05.2001, у разі розірвання цього договору майно повертається Орендодавцю. Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання ОСОБА_6 приймання-передачі про повернення майна.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, уклавши договір №КД-12893 від 01.03.2009, ДП «Одеський морський торговельний порт» повинно було передати в користування майно, яке фактично на момент укладення цього договору знаходилось у користуванні ТОВ «Пріста Ойл-Україна» та було об’єктом оренди за договором №КД-1614 від 21.05.2001.

Даний факт підтверджує як відсутність актів приймання-передачі про повернення майна Орендодавцю за договором №КД-1614 від 21.05.2001, відповідно до п. 2.4. договору №КД-1614 від 21.05.2001, так і відсутність актів приймання-передачі про передачу майна Орендарю за договором №КД12893 від 01.03.2009.

Оскільки об’єкт оренди з моменту підписання актів приймання-передачі до договору №КД-1614 від 21.05.2001 постійно знаходився в користуванні ТОВ «Пріста Ойл-Україна», орендодавцю не повертався, а між сторонами діяв договір №КД-1614 від 21.05.2001, ДП «Одеський морський торговельний порт» має право на отримання належного виконання умов оплати за таке користування від відповідача.

Згідно з п.5.6 договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001, орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

Пунктом 3.1 договору (з урахуванням Додаткової угоди №КД-1614/2 до договору оренди) визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів № 786.

Орендна плата за перший місяць оренди визначена у відповідності з Методикою, Звітом експертної оцінки і складає (без урахування ПДВ):

- 326,66 грн. за використання нежитлового приміщення в будинку інв.№ 061700;

- 2 965,12 грн. за використання складського приміщення;

- 7 213,54 грн. за використання відкритої складської площі;

- 344,88 грн. за використання залізничної колії.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно діючого законодавства. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за відповідний місяць.

Пунктом 3.2 договору оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001 передбачено, що перерахування орендної плати орендодавцю здійснюється з моменту підписання сторонами ОСОБА_6 прийому-передачі. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Перерахування орендної плати до держбюджету виконується щомісяця не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Розподіл прибутків з орендної плати між Держбюджетом України і Орендодавцем виконується у співвідношенні 30% - держбюджету, 70% - Орендодавцю.

ДП «Одеський морський торговельний порт» просить стягнути заборгованість з орендної плати договору №КД-1614 від 21.05.2001 за період з 01.03.2009 – 30.06.2016 в розмірі 7 000 541, 92 грн., що складається із основної заборгованості в розмірі 5 833 784, 93грн. та ПДВ нарахованого на дану суму заборгованості в розмірі 1 166 756, 99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.03.2009 - 30.06.2016 ТОВ «Пріста Ойл-Україна» здійснило оплату за користування майном ДП «Одеський морський торговельний порт», що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2009 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 31.12.2014, а також платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

З урахуванням того, що предметом договору №КД-12893 від 01.03.2009 та договору №КД-1614 від 21.05.2001 є правовідносини з користування одним і тим самим індивідуально визначеним майном, ТОВ «Пріста Ойл-Україна» вважає, що оплата за період з 01.03.2009 - 30.06.2016 здійснена з посиланням на договір №КД12893 від 01.03.2009 може вважатись належним виконанням умов оплати за договором №КД-1614 від 21.05.2001.

ОСОБА_6 зустрічних позовних ТОВ «Пріста Ойл-Україна» про визнання удаваним договір №КД 12893 від 01.03.2009 на право користування чужим майном та висновком суду першої інстанції про визнання його недійсним за власною ініціативою, колегія суду зазначає наступне.

Так, предметом Договору на право користування чужим майном № КД 12893 від 01.03.2009 є врегулювання відносин сторін щодо користування ТОВ «Пріста Ойл-Україна» майном порту.

Відповідно до п. 2.3 Договору на право користування чужим майном № КД 12893 від 01.03.2009, ТОВ «Пріста Ойл-Україна» має право використовувати об’єкт відповідно до умов інвестиційного проекту та цього Договору; самостійно вирішувати питання щодо господарської діяльності на Об’єкті, розподіляти доходи, отримані в результаті діяльності Об’єкту, проводити подальше інвестування в Об’єкт в порядку визначеному законодавством України.

Згідно п. 2.4. Договору на право користування чужим майном № КД 12893 від 01.03.2009 ТОВ «Пріста Ойл-Україна» зобов’язується:

2.4.1. Використовувати Об’єкт відповідно до умов цього Договору та затвердженого інвестиційного договору;

2.4.2. Своєчасно та у повному обсязі сплачувати плату за користування майном;

2.4.3. Забезпечити збереження майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки;

2.4.4. Протягом строку дії Договору оплачувати комунальні витрати (послуги), пов’язані із функціонуванням Об’єкту;

2.4.6. Протягом місяця з моменту укладення цього Договору застрахувати Об’єкт та майно на термін 1 рік на суму не менш ніж його оціночна вартість.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст.283 ГК України).

За положеннями статей 761, 763 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації: порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Колегія апеляційної інстанції зазначає, що оренда майна у сфері господарювання здійснюється орендарем для цілей підприємницької діяльності (стаття 283 Господарського кодексу України). Істотні особливості характеризують відносини оренди державного майна. Зокрема частиною 2 статті 4 цього Закону України «Про оренду державного та комунального майна» установлено, що не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», у тому числі гідротехнічні споруди (підпункт «г» пункту 2 статті 5 Закону).

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі мст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

За таких обставин, договір є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично регулює відносини оренди нерухомого державного майна.

Відповідно до п.2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12, у вирішенні спорів щодо визнання дійсним або недійсним договору оренди необхідно враховувати вимоги статей 220, 640, 759, 760, 794 ЦК України, статей 7 - 10, 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до п.1.4 договору на право користування чужим майном №КД-12893 загальна площа, що займає об’єкт переданий в користування, становить 12 296,92 кв.м.

З урахуванням переданої в користування площі, згідно із ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» належним орендодавцем є Фонд державного майна України.

Аналогічні положення містяться і в ст.287 ГК України, у відповідності до якої Орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом, а також, державні підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу ФДМУ, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Як вбачається із матеріалів справи, при укладені договору №КД-12893, орендодавцем виступило ДП «ОМТП», замість Фонду державного майна України, при цьому жодного дозволу на передачу державного майна в оренду ФДМУ не надавалось.

Крім того, відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

На момент укладення договору №КД-12893 від 01.03.2009, форма Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності було затверджено Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774.

Дослідивши зміст оспорюваного договору №КД-12893, останній не відповідає Типовій формі, а тому при його укладенні сторонами порушено п.2 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Отже, договір №КД-12893 підписано з порушенням порядку укладення та без дотримання обов’язкової типової форми, передбачених положеннями ст. 5, 9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За обставин вчинення сторонами удаваної угоди для приховання договору оренди державного майна, умови якого не відповідають вимогам статті 287 Господарського кодексу України і Закону України «Про оренду державного та комунального майна» господарський суд Одеської області правомірно в мотивувальній частині рішення прийшов до висновку про визнання недійсним договір на право користування чужим майном №КД 12893 від 01.03.2009 недійсним за власною ініціативою, отже позовні вимоги ТОВ «Пріста Ойл-Україна» про визнання удаваним договір №КД 12893 від 01.03.2009 на право користування чужим майном не підлягають задоволенню.

Як встановлено вище, між сторонами склались правовідносини з оренди наступних об’єктів державного майна:

- площа з північної сторони механізації (інв.№066573), площею 2521 кв.м.;

- площа в тилу причалу №6 (інв.№066534), площею 6849 кв.м.;

- площа в тилу контори 1-го району (інв.№ 066574), площею 1860 кв.м.;

- площа вдовж ж/д шляху (інв.№066572), площею 410 кв.м.;

- будівля механізації (інв.№066561), площею 1051,9 кв.м.

За період з 01.03.2009 - 30.06.2016 ТОВ «Пріста Ойл-Україна» здійснювало плату за користування майном ДП «Одеський морський торговельний порт».

В цей період дійсним був лише один договір №КД-1614 від 21.05.2001, за яким передбачено обов’язок ТОВ «Пріста Ойл-Україна» оплачувати користування майном, оскільки договір № КД 12893 визнано недійсним, а відповідно до п.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім того, інших правовідносин окрім оренди майна за договором №КД-1614 від 21.05.2001 між сторонами не існувало. ТОВ «Пріста Ойл-Україна» не отримувало в користування від ДП «Одеський морський торговельний порт» іншого майна крім того, що передбачене договором №КД-1614 від 21.05.2001. Оплата користування одним і тим самим майном двічі суперечить дійсному договору №КД-1614 від 21.05.2001.

Також, факт виконання ТОВ «Пріста Ойл-Україна» своїх зобов’язань щодо плати за користування та страхування одних і тих самих об’єктів державного нерухомого майна в період з 01.03.2009 - 30.06.2016, слід вважати як належне виконання зобов’язань за Договором №КД-1614 від 21.05.2001 та відсутність заборгованості за даним зобов’язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11 правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Таким чином, виходячи з викладеного, ТОВ «Пріста Ойл-Україна» після визнання недійсним судом договору №КД 12893 від 01.03.2009 не має будь-яких зобов'язань перед ДП «Одеський морський торговельний порт», оскільки відповідно до приписів Цивільного кодексу України, в разі визнання правочину недійсним, він є недійсним з моменту його укладення, а недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог ДП «Одеський морський торговельний порт» про стягнення з ТОВ «Пріста Ойл-Україна» заборгованості в розмірі 7 000 541, 92 грн.

ОСОБА_6 позовних вимог ТОВ «Пріста Ойл-Україна» про стягнення набутих без достатньої правової підстави суми коштів у розмірі 9 191 644,90 грн., то необхідно зазначити наступне.

Так, в силу п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

В період з 01.03.2009 - 30.06.2016 ТОВ «Пріста Ойл-Україна» користувалось об’єктами державного нерухомого майна за договором №КД-1614 від 21.05.2001, має зобов’язання оплатити таке користування.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.03.2009 по 30.06.2016 ТОВ «Пріста Ойл-Україна» повинне було сплатити орендну плату в розмірі 7 000 541,92грн.

Банківськими виписками та платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, підтверджено оплату користування майном ТОВ «Пріста Ойл-Україна» на користь ДП «Одеський морський торговельний порт» 9 191 644, 90 грн.

Отже, сума надміру сплачених коштів в розмірі 2 191 102, 98 грн. підлягає поверненню ТОВ «Пріста Ойл-Україна» як набута ДП «Одеський морський торговельний порт» без достатньої правової підстави.

Оскільки, договір №КД-12893 визнано судом недійсним, а за зобов’язаннями по договору №КД-1614 від 21.05.2001 ТОВ «Пріста Ойл-Україна» повинно було сплатити 7 000 541, 92грн., решта коштів в розмірі 2 191 102, 98 грн. набуто ДП «Одеський морський торговельний порт» без достатньої правової підстави.

ОСОБА_6 доводів апеляційної скарги, що саме ТОВ «Пріста Ойл-Україна» було ініціатором укладення договору № КД 12893 від 01.03.2009, а отже була обізнана про існування двох договорів, то колегія апеляційної інстанції зазначає, що на момент укладення Договору №КД 12893 від 01.03.2009 дія договору оренди припинилась від 21.05.2001, та лише рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2016 за заявою ТОВ «Пріста Ойл-Україна», тлумачено умови договору, а саме п.2.4. та п. 10.1 Договору оренди № КД-1614 таким чином, що оренді правовідносини за цим договором не були припинені, є дійсними до 10.05.2019 та діють до моменту повернення ТОВ «Пріста Ойл-Україна» об’єктів оренди та підписання Сторонами відповідного акту про повернення майна.

Згідно ч. 5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Оскільки на в матеріалах справи відсутній підписаний ОСОБА_6 приймання-передачі з повернення орендованого майна ДП «Одеський морський торговельний порт», а також інших доказів повернення ТОВ «Пріста Ойл-Україна» майна, то договір оренди є діючим, саме на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси, судом першої інстанції встановлено поважність причин пропуску зі зверненням як з первісним позовом так і з зустрічною позовною заявою та поновлено ТОВ «Пріста Ойл-Україна», ДП «Одеський морський торговельний порт» процесуальні строки звернення до суду на підставі ст. 267 ЦК України.

Твердження ДП «Одеський морський торговельний порт», що Договір на право користування №КД12893 від 01.03.2009 є окремим правочином від договору оренди, а тому відповідач повинен здійснювати оплату за користування майном по обом договорам, спростовується наступним.

По – перше, укладаючи удаваний правочин, а саме договір на право користування чужим майном №КД12893 від 01.03.2009, сторони пунктом 6.4. договору визначили, що з укладенням цього договору припиняє свою дію договір оренди державного нерухомого майна №КД-1614 від 21.05.2001 в порядку, передбаченому чинним законодавством України та умовами зазначеного договору оренди, отже договір оренди було припинено 01.03.2009.

По – друге, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2016 у справі №522/24599/15-ц, тлумачено умови п. 2.4. та п. 10.1. Договору оренди таким чином, що орендні правовідносини за цим договором не були припинені, є дійсними до 10.05.2019 та діють до моменту повернення ТОВ «Пріста Ойл-Україна» об’єктів оренди та підписання сторонами відповідного акту про повернення майна.

По – третє, судовою колегією встановлено, що договір на право користування чужим майном №КД12893 від 01.03.2009 є удаваний, оскільки укладений для приховування договору оренди державного майна, а отже визнано недійсним.

Отже, на даний час є дійсним тільки договір оренди державного нерухомого майна № КД-1614 від 21.05.2001, оскільки ТОВ «Пріста Ойл-Україна» перераховувало плату за користування майном порту у сумі 9 191 644, 90 грн., а подвійне стягнення за користування майном є безпідставним, виходячи з того, що договір на право користування чужим майном визнано недійсним.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 по справі № 916/1915/17 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з’ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт», оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. . 269, 270, 275, 276, 281- 283

Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 у справі №916/1915/17 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт».

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 22.01.2018.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.В. Лашин