Постанова № 71717464, 17.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року справа №234/14183/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Борисові А.А., за участю позивача ОСОБА_1 - особисто, представника відповідача Хлудєєвої А.О.,Мухіної О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року (повний текст складено 17 жовтня 2017 року в м. Краматорськ) у справі № 234/14183/17 (суддя І інстанції - Михальченко А.О.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2017 року ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області та зазначив, що 16 серпня 0217 року звернувся з заявою до УПФУ у м. Краматорську щодо підстав невиплати пенсії, яка йому призначена з 22.03.2016р. 30.08.2017р. він отримав відповідь УПФУ у м. Краматорську, що пенсія, яка йому призначена на пільгових умовах за списком №1, не виплачується в звязку з перевіркою довідок про підтвердження пільгового стажу роботи, і на теперішній час поновити виплату пенсії немає законних підстав. Вважає, що такі дії пенсійного органу є незаконними, оскільки пенсія була призначена. Тобто, на момент його звернення з заявою про призначення пенсії, пенсійний орган вважав, що наданий ним пакет документів є достатнім для призначення пенсії і призначив її.

Враховуючи викладене, просив суд визнати протиправною відмову УПФУ у м. Краматорську у виплаті пенсії ОСОБА_1, висловлену у листі від 30.08.2017р. №159/5-02-01-02; зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1, призначену йому за віком на пільгових умовах, згідно п. «а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 з 22.03.2016р.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року у справі № 234/14183/17 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області щодо припинення з 01.02.2017р. виплати пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 01.02.2017р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 22.03.2016р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно довідок про роботу у шкідливих умовах виданих ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» від 18.10.2016 № 03-3184 та від 18.10.2016 № 03-3183. Управлінням за юридичною адресою ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» направлено запити до Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.11.2016 № 24423/04 та від 23.01.2017 №1354/02 Щодо перевірки пільгових довідок наданих позивачем. До отримання результатів перевірки достовірності наданих пільгових документів для призначення пенсії виплата припинена «до зясування» з 01.02.2017. У відповіді Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.03.2017 № 5196/05 зазначено, що лист Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.02.2017 № 2096/02 до ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» щодо надання заяви на проведення контрольних заходів залишений без відповіді, провести перевірку довідок про підтвердження пільгового стажу немає можливості, оскільки підприємство не надало первинні документи для перевірки. Крім того, в довідках від 18.10.2016 № 03-3184 та від 18.10.2016 № 03-3183 наявні розбіжності, а саме, в довідці від 18.10.2016 № 03-3183 період роботи з 2008 року по 2013 рік зазначено як період роботи під землею більше 50 % робочого часу на рік, проте за цей період у довідці від 18.10.2016 № 03-3184 фактична кількість спусків значно менша. Тому цей період роботи можливо зарахувати тільки по Списку № 2. Таким чином, відомості зазначені в довідці від 18.10.2016 № 03-3183 підлягають сумніву. З огляду на вищезазначене, поновити виплату пенсії за віком при пільговому стажі роботи за Списком № 1 немає законних підстав

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував позивач, наголошуючи на законності ухваленої судом постанови.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до довідки від 19.09.2016 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 взіто на облік як обоу, переміщену з тимчасово окупованої території Уураїни та районів проведення антитерористичної операції з м.Жданівка Донецької області (а.с.139).

02.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.87).

Згідно протоколу №7417 від 11.11.2016 року УПФУ призначено пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах з 26.09.2016 року. (а.с.82).

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача (а.с.95-100), позивач протягом своєї трудової діяльності працював, зокрема:

з 30.06.1988р. 05.08.1988р. учнем гірника;

з 05.05.1988р. 25.09.р гірником очисного забою підземним;

з 18.12.1989р. -05.03.1990р.гірником очисного забою підземним;

з 10.08.1990р.-05.09.1991р. гірським майстром;

з 05.09.1991р.-18.08.1998р. гірським майстром;

з 18.08.1998р.-09.06.1999р. помічником начальника ділянки підземним;

з 09.06.1999р.-01.11.2000р. заступником начальника ділянки підземним;

з 01.11.2000р.-05.07.2001р. помічником начальника ділянки підземним;

з 05.07.2001р.-31.10.2002р. гірським майстром;

з 31.10.2002р.-16.10.2013. гірським диспетчером;

з 16.10.2013р. -15.03.2017р. начальником зміни виробничої служби зайнятим на підземних роботах 50% та більше робочого часу на рік.

Крім того, в трудові книжці позивача вказано, що 08.02.2017р. професія начальник зміни виключена зі списку №1.

Трудова книжка, відповідно до ст.48 КЗпП України, відповідно до ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та згідно п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

При цьому на час звернення позивачем, на вимогу відповідача, були надані відповідні уточнюючи довідки, та відомості про застраховану особу ОК-5 довідку які підтверджують наявність пільгового стажу за вищезазначені періоди роботи позивача (а.с.108-1134).

УПФУ в м.Краматорську 29.11.2016 року за №24423/04 направлено запит до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з проханням провести перевірку достовірності довідок про роботу та заробітну плату, виданих ПАТ «ДЄТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» за період з 18.08.1998 по 02.08.2016 року (а.с.131).

Листом № 5196/05 Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначило, що про повернення запиту відповідача від 23.01.2017 року № 1354/04 без виконання (а.с.147).

Листом від 30.08.2017 року №159/Б-02-01-02 Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області повідомило позивача, що призначена йому припинено виплату пенсії з 01.02.2017 року «до з'ясуваня» у зв'язку перевіркою пільгових довідок (а.с.4).

Вказані обставина підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо про припинення виплати пенсії позивачеві з 26.09.2016 до проведення перевірки достовірності видачі довідок про роботу та заробітну плату, виданих ПАТ «ДЄТЕК Шахта Комсомолець Донбасу».

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон №1058), згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Встановлено, що відповідачем припинено виплати пенсії позивачеві з 26.09.2016 року до проведення перевірки достовірності видачі довідок, що підтверджують пільговий стаж роботи позивача.

В зазначеному рішенні від 04.06.2016 відсутнє будь-яке посилання на норми матеріального закону, на підставі яких припинено виплату пенсії позивачеві.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст.49 Закону №1058.

Згідно з ч.1 ст.49 Закону №1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, ч.1 ст. 49 Закону №1058, визначено перелік підстав, за наявності яких, виплату пенсії може бути припинено.

Пенсійний орган, приймаючи рішення про припинення виплати пенсії, не вказав норму матеріального закону та не обґрунтував на якій підставі, визначеній законом, припинено виплату пенсії. Тобто відповідач припинив виплату пенсії позивачу не на підставі закону, внаслідок чого дії відповідача є протиправними. Незрозуміло, чому пенсійний орган призначив пенсію на підставі наданих позивачем документів, а потім припинив її виплату.

Крім того, представники відповідача не довіли в суді апеляційної інстанції, що записів в трудовій книжці позивача недостатньо для підтвердження стажу пільгової пенсії.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області з припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області поновити виплату пенсії позивачу.

Суд апеляційної інстанції враховує положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Оцінюючи спірні правовідносини колегія суддів застосовує положення Конституції України, за якими, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених Законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення тощо.

Колегія суддів застосовує при розгляді справи практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає пояснення апелянта стосовного підстав припинення виплати пенсії позивачу, а саме відсутність на час призначення пенсії акту перевірки місця проживання внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1

Судом апеляційної інстанції, на підставі копії пенсійної справи, пояснень позивача, представників відповідача встановлено, що пенсія позивачу не виплачується з 26.09.2016 року.

Водночас суд першої інстанції помилково вирішив, що пенсія позивачу не виплачується з 01.02.2017 року, внаслідок чого постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, а саме в резолютивній частині рішення суду цифри «з 01.02.2017 р.» слід змінити цифрами « з 26.09.2016 року».

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм закону, які регулюють спірні відносини, суд першої інстанції правильно вирішив справу за суттю вимог, проте допустив помилку при вирішенні питання щодо дати з якої слід відновити виплату пенсії позивачу, які привели до порушення законного права позивача на отримання пенсійних виплат, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Керуючись ст.139, ч.5 ст.250, п.3 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.3 ч.1, ч.2, ч.4 ст.317, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ч.1, ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року у справі № 234/14183/17 - задовольнити частково.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року у справі № 234/14183/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання лій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії змінити.

В абзацах другому та третьому цифри «з 01.02.2017 р.» змінити цифрами «з 26.09.2016 року».

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Повне судове рішення складено 22 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок