Постанова № 71717265, 11.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2018 року м. Дніпросправа № 804/3278/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Лукманової О.М.,

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро, повний текст складено 20.09.2017 року) у справі № 804/3278/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 року № 0003661405 (форма «ПС») про сплату штрафних санкцій 341040,00 грн., видане відповідачем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.03.2017 року № 0003661405 про сплату штрафних санкцій на суму 91350,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що податковою інспекцією встановлено неподання звіту про контрольовані операції за 2014 рік після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, в порушення вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України та до спірних правовідносин застосовано норму Кодексу, яка встановила відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції або уточнюючого звіту, після спину 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу тільки з 01.01.2017 року, на час виникнення спірних правовідносин, норми, яка б встановлювала таку відповідальність не було. Щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього, відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. Апелянт вказував, що відповідальність платника податків у вигляді штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції або уточнюючого звіту, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), встановлена для таких платників з 01.01.2017 року. На момент виникнення правопорушення щодо не повного декларування контрольованих операцій за 2014 рік та сплати штрафних санкцій за це правопорушення 07.12.2016 року не було передбачено штрафної санкції за неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що позивачем платник податків зобов'язаний подати уточнюючий звіт у разі виявлення, що сам звіт був поданий не у повному обсязі або з помилками. Апелянт вказував, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції або уточнюючого звіту, після сплину 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що і було здійснено податковою інспекцією після виявленого порушення строку подання уточнюючого звіту про контрольні операції за 2014 рік.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» в межах її доводів підлягає задоволенню, апеляційна скарга Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 09.02.2016 року № 0001012203 прийнято із застосуванням вимог п.120.3 ст. 120 ПК України в редакції, яка діяла на момент його прийняття, податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 року № 000366140 прийнято у зв'язку із неподанням звіту після впливу строку сплати штрафу, передбаченого цим же пунктом і ніяким чином не пов'язується зі змістом самої норми, яка діяла раніше. Суд першої інстанції вказував, що твердження позивача щодо зміни з 2017 року строків подачі звіту про контрольовані операції і, як наслідок, відсутність у позивача відповідальності за несвоєчасну подачу звіту за 2014 рік є необґрунтованими, оскільки станом на 01.01.2017 року (внесення змін до п.120.3 ст. 120 Податкового кодексу України) встановлено відповідальність за неподання звітності, а зміни щодо строків подачі звіту, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» стосуються подання звітності до 1 жовтня року, наступного за звітним. Суд першої інстанції зазначав, що у спірних правовідносинах звітним є 2014 рік, такий період не може бути застосований з 01.01.2017 року щодо звіту за 2014 рік. Відповідальність за неподання звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПК України, встановлена з 01.01.2017 року, при цьому слід зазначити, що товариство не звільняється від відповідальності за неподання звіту після спливу строків сплати штрафу, оскільки станом на 01.01.2017 року звіт про контрольовані операції не поданий, тому після введення відповідальності за його неподання після спливу строків сплати штрафу, накладеного раніше за його неподання, у платника податків, на якого покладено обов'язок подавати звітність є 30 календарних днів, які у цьому випадку слід рахувати не з 17.12.2016 року (граничний строку сплати штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2016 року № 0001012203 ), а з 31.01.2017 року - сплив 30 календарних днів з моменту введення в дію закону, який встановлює таку відповідальність, тому до позивача необхідно застосувати штраф, виходячи з розрахункового періоду: з 31.01.2017 року (сплив 30 календарних днів з моменту введення в дію закону, який встановлює таку відповідальність) до 13.03.2017 року (дата складання акту перевірки від 13.03.2017 року № 1977), що відповідає 41 календарному дню і складає 249 690,00 грн. (41 календарний день*6090,00 грн.).

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 38920700 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник обов'язкових податків і зборів.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з 07.12.2015 року по 04.01.2016 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 02.10.2013 року по 04.01.2016 року, за результатами якої складено акт від 26.01.2016 року №28/04-36-2205/38920700. Згідно висновків акту ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» порушено пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України в частині не декларування контрольованих операцій за 2014 рік, не подано звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня 2015 року.

На підставі акту №28/04-36-2205/38920700 від 26.01.2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 09.02.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001012203 на суму грошового зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 365400,00 грн.

Встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» не погодилось з податковим повідомленням-рішенням №0001012203 та оскаржило його у судовому порядку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 року у справі №804/2326/16, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 року, у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» відмовлено.

Податкове повідомлення-рішення від 09.02.2016 року № 0001012203 набуло статусу узгодженого податкового зобов'язання 07.12.2016 року. Згідно платіжного доручення № 2 від 14.12.2017 року позивач сплатив суму грошового зобов'язання 365400,00 грн.

З 27.02.2017 року по 03.03.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині не неподання звіту про контрольовані операції за 2014 рік після застосування штрафних санкцій. За результатами перевірки складено акт №1977/04-36-14-05/38920700 від 13.03.2017 року, за висновками якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» порушено п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, в частині не подання звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, після 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, застосованого за не подання звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

Встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» не погодилось з висновками акту перевірки та 20.03.2017 року звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з запереченнями. Листом від 29.03.2017 року за № 5362/10/04-36-14-07-19 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» про те, що висновки акту перевірки залишені без змін, заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки №1977/04-36-14-05/38920700 від 13.03.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 року №0003661405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 341040,00 грн.

Згідно пп. 39.2.1.1 п. 39.2, пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів. Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Варто вказати, що з 01.01.2017 року діє нова редакція пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, змінена Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 року. Новою редакцією норми, передбачено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період; уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду. Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.3 статті 120 цього Кодексу. Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції.

Згідно п. 120.3 ст. 120 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі, зокрема, 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

З 01.01.2017 року норми п.120.3 ст.120 ПК України викладено у новій редакції, встановлено новий вид відповідальності, а саме, за що неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Колегія суддів зазначає, що на момент виникнення правопорушення щодо неподання звіту за 2014 рік після добровільної сплати штрафних санкцій не було передбачено штрафної санкції за неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин слід застосовувати редакцію нормативного акту у тій редакції, яка діяла на час виникнення таких спірних правовідносин. ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» не було подано звіт про контрольовані операції за 2014 рік до 01.05.2015 року.

Відповідачем за наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2016 року № 0001012203 на суму штрафу 365400,00 грн., після оскарження якого позивач сплатив суму штрафу. На такі правовідносини застосовувалась норма пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, згідно якої було встановлено строк подання звіту контрольованих операцій (уточненого) до 01 травня року, що настає за звітним.

До юридичної відповідальності може бути застосовано новий закон у тому разі, коли такий закон скасовує або пом'якшує відповідальність. Відповідальність можлива за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена. У разі, якщо попередньо відповідальність не була встановлена і не було визначено форми порушення та дії платника податків не вважались порушення, є не вірним, після зміни редакції нормативного акту застосовувати до особи норми відповідальності за порушення, за яке під час триваючих правовідносин (з 2015 року) не існувало відповідальності.

Колегія суддів аналізуючи обставини у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини вважає, що норму п. 120.3 ст. 120 ПК України, яка почала діяти з 01.01.2017 року, не слід застосовувати до попередніх правовідносин, оскільки відповідальність передбачена нормою лише з 01.01.2017 року.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області під час проведення нової перевірки з 27.02.2017 року по 03.03.2017 року, не врахувало, що порушення, передбачене п. 120. ст. 120 ПК України у частині неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, стало порушенням з 01.01.2017 року, на час існування правовідносин щодо не подання звіту про контрольовані операції за 2014 рік відповідальність та таке порушення не була передбачена.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих ст.4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Колегія суддів, з огляду на вищевказані обґрунтування, вважає помилковим висновки суду першої інстанції про застосування штрафу до позивача з 31.01.2017 року, у зв'язку з тим, що позивачем не було подано звіт про контрольовані операції з 01.01.2017 року, тобто коли діяла нова редакція ст. 120.3 ст. 120 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 804/3278/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.03.2017 року № 0003661405 (форма «ПС») про сплату штрафних санкцій 341040,00 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Суддя-доповідач: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова