Ухвала суду № 71717151, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"22" січня 2018 р. Справа№ 910/10374/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/10374/15 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомпроект"

про стягнення 8 191 252, 16 доларів США (192 494 425,76) грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 у справі №910/10374/15 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомпроект" на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" 6 984 154,00 доларів США заборгованості за кредитом, 1 059 263,36 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 147 834,80 доларів США пені.

16.06.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2015, видано наказ.

13.11.2017 Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило: визнати незаконною та скасувати постанову органу виконання рішень від 26.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу; постановити ухвалу про відновлення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк" в задоволенні скарги на на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, 02.01.2018 (про що свідчить поштовий штемпель на конверті) Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 та прийняти нове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задовольнити у повному обсязі.

Одночасно апелянтом у своїй апеляційній скарзі викладено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 справу №910/10374/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.

15.12.2017 набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Отже, розгляд господарськими судами справ здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017.

Відтак, апеляційна скарга відповідача від 28.12.2017 має відповідати вимогам Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України "Про судовий збір").

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Виходячи зі змісту пункту 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 №01-061175/2011, єдиною підставою для відстрочення та звільнення судом від сплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони.

Відповідно до пункту 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014 по справі №902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі № 910/9244/13).

Приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Втім, заявником не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі № 6/160-3450)

Відповідно до нової редакції Господарського процесуального кодексу України (чинного з 15.12.2017), вищевикладене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху і лише не усунення даного недоліку є підставою для її повернення.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Зокрема, підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" (в редакції Закону України 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 N 2246-VIII - прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2018 року - 1762 гривні.

Проте, як зазначалось раніше, жодних доказів сплати судового збору апелянт до суду апеляційної інстанції не надав, натомість надав лише заяву про звільнення від сплати судового збору, в задоволенні якої було відмовлено судом апеляційної інстанції.

У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, Публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк" слід у строк, визначений цією ухвалою, сплатити судовий збір у сумі 1 762, 00 грн.

Судовий збір скаржник має сплатити та надати до суду докази сплати судового збору у сумі 1 762, 00 грн. на реквізити Київського апеляційного господарського суду: Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО): 820019, Рахунок отримувача: 31216206782001, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Приписами частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Крім того, згідно з пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла станом на дату звернення до суду з цією апеляційної скаргою, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржена ухвала Господарського суду міста Києва прийнята 04.12.2017, тобто останнім днем для подачі апеляційної скарги є 11.12.2017 (враховуючи, що останній день для подачі апеляційної скарги припадає на вихідний день).

Однак, апеляційна скарга була направлена на адресу суду лише 02.01.2018, про що свідчить відбиток поштового штампу на конверті, тобто з пропуском п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали, передбаченого частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, скаржник ні в апеляційній скарзі, ні окремо від неї не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на оскаржену ухвалу суду із вказаних ним підстав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд позбавлений права з власної ініціативи вирішувати питання про поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Згідно частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (нова редакція), апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З врахуванням викладеного, оскільки скаржник, звертаючись до суду із даною апеляційною скаргою, не порушує питання про поновлення пропущеного строку для її подання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі у розмірі 1 762,00 грн. (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 у справі №910/10374/15), а також надати суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статті 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 256, 258, 260 та розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 року у справі №910/10374/15.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 року у справі №910/10374/15 залишити без руху, надавши апелянту строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині.

Всі документи та письмові докази подаються виключно через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1 (І поверх).

3. Попередити Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк", що у разі невиконання вимог даної ухвали у зазначений строк судом апеляційної інстанції будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх