Постанова № 71717136, 18.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2018 року справа № 808/2561/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.,

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аґея» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року, суддя 1 інстанції Лазаренко М. С., по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аґея» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аґея» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006221404 від 17.05.2017 року Головного управління ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що статтею 250 ГК України передбачено, що штрафні санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Контролюючим органом пропущено встановлений строк для притягнення ТОВ «Аґея» до відповідальності у вигляді нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на підтвердження позиції Верховного Суду України, згідно з яким до спірних відношень необхідно застосувати приписи частини 1 статті 250 Господарського кодексу України, а також її незмінності після прийняття Податкового кодексу України позивачем було наведено судову практику по справі № 826/9700/16, згідно з якою висновки Верховного Суду України є актуальними і на даний час, а судом першої інстанції порушено статтю 224-2 КАС України в частині недотримання висновку Верховного Суду України щодо недотримання правових норм.

У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у період з 26.04.2017 по 27.04.2017 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства по контракту №3006/1 від 30.06.2014 з нерезидентом «VYZHOD-2009» (Болгарія) за період з 07.07.2014 по 26.04.2017, за результатами якої складено акт від 28.04.2017 №241/08-01-14-04/37359165.

Згідно з Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Аґея» статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням вимог пункту 1 постанови Правління НБУ №270 від 12.05.2014 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті», пункту 1 постанови Правління НБУ №515 від 20.08.2014 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» в частині порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД, а саме: по зовнішньоекономічному імпортному контракту №3006/1 від 30.06.2014 з нерезидентом «VYZHOD-2009» (Болгарія) товар в сумі 7680,00 євро не надійшов в законодавчо встановлений 90-денний строк.

Позивачем подано до контролюючого органу письмові заперечення на Акт перевірки від 10.05.2017 №1005/17-1, за результатом розгляду яких, контролюючий орган повідомив позивача про те, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства України.

17 травня 2017 року контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0006221404 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 125530,68 грн. (а.с.19)

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 17.05.2017 №0006221404 в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 24.07.2017 №15896/6/99-99-11-01-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення рішення без змін.

Правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення винено на розгляд суду у даній справі.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У відповідності до частини 4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 №270 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Такі ж самі строки розрахунків були запровадженні пунктом 1 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 №515.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Матеріалами справи підтверджено, що 30 червня 2014 року між позивачем та компанією «VYZHOD-2009» (Болгарія) укладено контракт №3006/1, відповідно до пункту 1.1 якого продавець - «VYZHOD-2009» (Болгарія) зобов'язується поставити, а покупець ТОВ «Аґея» прийняти та оплатити товар: свіжий персик, нектарин поіменовані далі товар, в асортименті, кількості, по цінах та в строки, зазначені в Специфікаціях до даного контракту та які є його невід'ємною частиною.

04 липня 2014 року сторонами вищевказаного договору узгоджено специфікацію №1 до контракту №3006/1 від 30.06.2014, на поставку персика у кількості 15000 кг; ціна 0,46 євро; сума 6900,00 євро; та нектарину у кількості 5000 кг.; ціна 0,54 євро; сума 2700,00 євро.

На виконання умов імпортного контракту №3006/1 від 30.06.2014 ТОВ «Аґея» здійснило перерахування грошових коштів на користь постачальника товару «VYZHOD-2009» (Болгарія) згідно платіжного доручення №2 від 07.07.2014.

Товар по імпортному контракту №3006/1 від 30.06.2014 на адресу ТОВ «Аґея» не надійшов, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» по контрагенту «VYZHOD-2009» (Болгарія) станом на 26.04.2017 на ТОВ «Аґея» рахується дебіторська заборгованість в сумі 7680,00 євро.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Враховуючи, що на час проведення перевірки товар від «VYZHOD-2009» (Болгарія) не надійшов, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо правомірності нарахування контролюючим органом пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Стосовно доводів позивача щодо порушення відповідачем визначеного законом строку для застосування адміністративно-господарських санкцій згідно статті 250 Господарського кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України визначено, що санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

За приписами статей 239, 241 Господарського кодексу України пеня, стягнення якої передбачено статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентом термінів, визначених у статті 1 та статті 2 цього Закону, належать до адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» № 2756-VI від 02.12.2010 року статтю 250 ГК України доповнено частиною 2, яка набрала законної сили з 01.01.2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 250 Господарського кодексу України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Відповідно до матеріалів справи, контракт від 04.12.2013 року № 48/12, за яким допущено порушення термінів відстрочення поставки, встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», був укладений під час дії Податкового кодексу України та змін до Господарського кодексу України.

Перевищення строків розрахунків понад 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу також відбулось під час дії Податкового кодексу України та після внесення змін до Господарського кодексу України.

За викладених обставин відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів визначених ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Посилання позивача на правову позицію Верховного суду України, викладену в постановах: від 4 липня 2011 року (справа № 21-163а11), 10 липня 2012 року (справа № 21-147а12), 02 червня 2015 року (справа № 2-а-1670/3230/11) колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані постанови ВСУ були прийняті щодо спірних відносин за зовнішньоекономічними контрактами, які мали місце до 01.01.2011 року, тобто до внесення змін до Господарського кодексу України та набрання чинності Податковим кодексом України, а тому наведені в них правові позиції є відмінними від тих, що становлять предмет доказування у даній справі, та не можуть бути застосовані при її вирішенні.

Постанова Вищого адміністративного суду України не є обов'язковою для застосування судами, тож, за вказаних обставин не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, яким правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аґея» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 18.01.2018 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 18.01.2018 року.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров