Постанова № 71716813, 15.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа№ 910/13190/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Зеленіна В.О.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання Драчук Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.10.2017 (повний текст складено 10.10.2017)

у справі № 910/13190/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «лайфселл»

про визнання додаткової угоди укладеною

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «лайфселл» (далі - ТОВ «лайфселл»)

до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

(далі - ДСП «Чорнобильська АЕС»)

про розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В:

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «лайфселл» про визнання укладеною з дня набрання рішенням суду законної сили додаткову угоду №12 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №208 тіт від 09.06.2009 , якою встановлено орендну плату за базовий місяць оренди (червень 2016 року) в розмірі 20 210,00 грн. в підписаній ДСП «Чорнобильська АЕС» та направленій на адресу ТОВ «лайфселл» редакції.

В обґрунтування своїх вимог зазначило, що позивач на підставі п. 1.2 Додаткової угоди №11 від 05.10.2016 до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №208тіт від 09.06.2009 (далі Договір) надіслав на адресу відповідача листа №997/03/14-1117 від 22.03.2017 з пропозицією підписати додану до нього Додаткову угоду №12 про внесення змін до Договору, пов'язаних із зміною вартості об'єкта оренди, як наслідок, зміною орендної плати за базовий (перший) місяць оренди. Проте, відповідач Додаткової угоди №12 про внесення змін до Договору не підписав, як і не надав відповіді на листа позивача щодо укладання Додаткової угоди №12 до Договору, що й стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

ТОВ «лайфселл» в порядку ст. 60 ГПК України (чинного на момент звернення останнього до суду) звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ДСП «Чорнобильська АЕС» про розірвання Договору з дня набрання рішенням суду законної сили.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що після демонтажу та вивезення телекомунікаційного обладнання ТОВ «лайфселл» з підпорядкованої ДСП «Чорнобильська АЕС» території, в зв'язку з чим об'єкт оренди з 05.10.2016 позивачем за зустрічним позовом не використовувся, останній листом №447 від 11.07.2017 звернувся до відповідача за зустрічним позовом з проханням припинити (розірвати) дію Договору з 05.10.2016, до якого долучив проекти відповідної Додаткової угоди та Актів приймання-передачі (повернення) державного майна. У відповідь на згаданий лист ДСП «Чорнобильська АЕС» (лист №2791/01130800-2017 від 14.08.2017) повернуло надіслані Додаткові угоди про припинення (розірвання) Договору без розгляду, зазначивши, що готове прийняти орендоване за Договором майно за умови виконання ТОВ «лайфселл» п.п. 1.2, 1.3 Додаткової угоди №11 від 09.06.2016 до Договору. Враховуючи те, що ДСП «Чорнобильська АЕС» відмовило у припиненні (розірванні) Договору шляхом підписання відповідної Додаткової угоди, ТОВ «лайфселл» просило розірвати Договір в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 910/13190/17 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено. Розірвано Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №208 тіт від 09.06.2009, укладений між ДСП «Чорнобильська АЕС» та ТОВ «лайфселл». Стягнуто з «Чорнобильська АЕС» на користь ТОВ «лайфселл» судовий збір у розмірі 1 600, 00 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити та відмовити в задоволенні зустрічного позову. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, при прийнятті оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову судом першої інстанції не враховано приписів чинного законодавства, відповідно до яких за відсутності добровільного волевиявлення однієї із сторін правочину передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених Договором та законом. На переконання апелянта, ним долучено до матеріалів справи всі необхідні докази про вчинення обумовлених законодавством дій щодо зміни умов Договору в частині зміни орендної плати, відтак вимоги за первісним позовом підлягають задоволення. З приводу задоволення судом зустрічних позовних вимог апелянт зазначив, що готовий прийняти майно з оренди за Договором та розірвати його лише при дотримання встановленого законодавством порядку, тобто з моменту фактичного підписання сторонами Акта приймання-передачі орендованого майна, а не з 05.10.2016 як запропоновано в листі ТОВ «лайфселл» тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 15.01.2018 з'явились представники сторін, представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити й в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 09.09.2009 між ДСП «Чорнобильська АЕС» (позивачем за первісним позовом, орендодавцем за Договором) та ТОВ «Лайфселл» (відповідачем за первісним позовом, орендарем за Договором) було укладено Договір, за умовами п. 1.1 якого (в редакції Додаткової угоди №5 від 01.03.2013) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину металевої площадки площею 1,5 кв.м. на відмітці 70 м несучої башти димової труби ВОК (промисловий майданчик зони відчуження ДСП ЧАЕС), що перебуває на балансі ДСП «Чорнобильська АЕС» (інв. №272).

Майно передано в оренду з метою розміщення антен базової станції стільникового зв'язку (з невід'ємним правом підведення до них антенних фідерів по конструкціях башти та розташування контейнера з обладнанням біля неї) (п. 1.2 Договору).

Положеннями п. 2.1 Договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у вказаний в Договорі термін, але не раніше дати підписання сторонами Договору та Акта приймання-передавання майна.

За умовами п. 2.3 Договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткових угод №5 від 01.03.2013 та №8 від 20.07.2015) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий (січень 2013) місяць оренди - 5 482,59 грн.

Цей Договір укладено строком на один рік, що діє з 09.06.2009 до 08.06.2010 (п. 10.1 Договору).

В подальшому між сторонами було укладено декілька Додаткових угод, які доповнювали або змінювали певні положення, зокрема, вартість об'єкту оренди, розмір орендної плати, строк дії Договору, назву орендаря та банківські реквізити.

Так, Додатковою угодою №1 від 08.06.2010 сторони погодили внесення змін до п.п. 3.1, 3.6 Договору та продовження терміну дії Договору до 08.06.2011, Додатковою угодою №2 від 18.05.2011 строк дії Договору продовжено до 08.06.2012.

08.06.2012 у зв'язку із необхідністю виконання та надання орендодавцеві нової оцінки орендованого майна сторонами укладено Додаткову угоду №3, якою погоджено строк до якого орендар зобов'язаний виконати та надати орендодавцеві оцінку орендованого майна та продовжено термін дії Договору до 31.12.2012.

Додатковими угодами №4 від 21.01.2013, №5 від 01.03.2013, №6 від 07.06.2013, №7 від 03.06.2014, №8 від 20.07.2015, №9 від 09.09.2016 та №10 від 23.02.2016 вносились зміни до п.п. 1.1, 3.1, 3.6, 3.9, 3.10, 5.3, 5.5, 5.8, 8.1 та розділ 11 Договору, а також продовжувався термін дії Договору до 08.06.2013, до 08.06.2014, до 08.06.2015 та до 08.06.2016 включно.

Матеріалами справи встановлено, що листом №КІ3505-4 від 27.09.2016 (вх. №827/55-16 від 27.09.2017) ТОВ «лайфселл» звернулось до ДСП «Чорнобильська АЕС» з проханням 04.10.2016 надати тимчасовий доступ співробітникам до телекомунікаційного обладнання ТОВ «лайфселл» для подальшого його демонтажу та вивозу з території підпорядкованої позивачу за первісним позовом. В зазначений термін, що також не заперечується позивачем за первісним позовом, обладнання ТОВ «лайфселл» було демонтовано та вивезено.

05.10.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду №11 відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 п. 1 якої визначено, що орендар зобов'язався в строк до 31.12.2016:

- забезпечити проведення та рецензування незалежної оцінки орендованого згідно Договору майна станом на 31.05.2016 відповідно до вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440;

- укласти Додаткову угоду про внесення змін до Договору, пов'язаних зі зміною вартості об'єкта оренди, визначеною згідно з висновком про вартість орендованого майна станом на 31.05.2016, як наслідок, зміною орендної плати за базовий (перший) місяць оренди;

- сплатити різницю в орендній платі, якщо така виникне внаслідок переоцінки орендованого майна, починаючи з 09.06.2016.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №11 сторони погодили продовжити строк дії Договору на наступний термін - до 08.06.2017 за умови виконання п. 1 цієї Додаткової угоди.

Згідно п. 3 Додаткової угоди №11 Договір буде достроково розірваний, якщо орендар не виконає зобов'язання п. 1 цієї Додаткової угоди.

На виконання Додаткової угоди №11 до Договору, за замовленням відповідача, ТОВ «ТР ІНВЕСТ-КОМПАНІ» проведено оцінку з визначення ринкової вартості майна з метою подальшого розрахунку орендної плати, за результатами якої 23.01.2017 складено висновок, згідно якого вартість орендованого майна становить 727 560,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На підставі отриманого висновку та вимог Порядку погодження Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами розміру плати за оренду державного майна, затвердженого наказом Фонду держаного майна України №502 від 01.04.2001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2011 р. за №714/19452, позивачем складено та направлено на погодження до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області розрахунок плати за базовий місяць оренди (червень 2016) в розмірі 20 210,00 грн. без урахування ПДВ.

Листом №14-09-891 від 17.02.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області погодило розрахунок плати за базовий місяць оренди (червень 2016 ) в розмірі 20 210,00 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 3.4 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускається за взаємної згоди сторін. Зміни, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 Договору).

Як встановлено матеріалами справи, листом №997/03/14-111 від 22.03.2017 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з пропозицією підписати Додаткову угоду №12 про внесення змін до Договору, до якого було долучено підписану ним Додаткову угоду №12 до Договору (докази надсилання та вручення відповідачу листа №997/03/14-111 містяться в матеріалах справи).

Додатковою угодою №12 до Договору передбачено наступне:

« 1. Відповідно до ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що умови цієї Додаткової угоди розповсюджуються на відносини між ними, що виникли до її укладання, а саме з 09.06.2016.

2. Пункт 1.1 Договору викласти в наступній редакції:

« 1.1.Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частини металевої площадки загальною площею 1,5 м2 на відмітці 70 м несучої башти димової труби ВОК (далі - Майно), розміщене за адресою: Київська обл., м. Прип'ять, проммайданчик ДСП ЧАЕС, що перебуває на балансі Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на « 30» червня 2016 року і становить за незалежною оцінкою 606 300,00 (Шістсот шість тисяч триста гривень 00 копійок).»

3. Пункт 3.1 викласти у наступній редакції:

3.1.Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2016 ) 20 210,00 (Двадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок)».

4. Пункт 3.6 викласти у наступній редакції:

« 3.6.Орендна плата перераховується до державного бюджету та орендодавцю щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% - орендодавцю та 30% - до державного бюджету».

5. Вважати термін дії Договору продовженим на термін до 08.06.2017 включно.

6. Угода набирає чинності з дати її підписання сторонами, є невід'ємною і складовою частиною Договору. Угода дійсна протягом дії Договору.».

Як встановлено судом, відповіді на листа №997/03/14-111 позивач за первісним позовом не отримав, Додаткової угоди №12 до Договору відповідач за первісним позовом не підписав.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач зазначив, що відповідач ухилявся від укладання (підписання) Додаткової угоди №12 до Договору, в зв'язку з чим просив визнати укладеною з дня набрання рішенням суду законної сили Додаткову угоду №12 до Договору, якою встановлено орендну плату за базовий місяць оренди (червень 2016 року) в розмірі 20 210,00 грн. в редакції, підписаній ДСП «Чорнобильська АЕС» та направленій на адресу ТОВ «лайфселл».

За приписами ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Договором згідно ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди державного майна, який підпадає під правове регулювання ст. ст. 759-789 ЦК України, ст.ст. 283-287 ГК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За договором найму (оренди) на підставі ст. 759 ЦК України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму .

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулює Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним для даних правовідносин.

Так, орендою згідно ст. 2 цього Закону є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Істотними умовами договору оренди є, зокрема, об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); орендна плата з урахуванням її індексації (ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна»).

За приписами ст. 11 згаданого Закону оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Як вище згадувалось, ТОВ «лайфселл» на виконання Додаткової угоди №11 до Договору замовило у ТОВ «ТР ІНВЕСТ-КОМПАНІ» проведення оцінки з визначення ринкової вартості майна з метою подальшого розрахунку орендної плати, за результатами якої 23.01.2017 складено висновок, згідно якого вартість орендованого майна становить 727 560,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На підставі отриманого висновку та вимог Порядку погодження Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами розміру плати за оренду державного майна, затвердженого наказом Фонду держаного майна України №502 від 01.04.2001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2011 р. за №714/19452, позивачем складено та направлено на погодження до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області розрахунок плати за базовий місяць оренди (червень 2016) в розмірі 20 210,00 грн. без урахування ПДВ.

Листом №14-09-891 від 17.02.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області погодило розрахунок плати за базовий місяць оренди (червень 2016 ) в розмірі 20 210,00 грн. без урахування ПДВ.

За приписами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за винятком випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати на підставі ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

За умовами п. 3.4 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускається за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 Договору).

Листом №997/03/14-111 від 22.03.2017 позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписати Додаткову угоду №12 про внесення змін до Договору, пов'язаних зі зміною вартості об'єкта оренди, як наслідок, зміною орендної плати за базовий (перший) місяць оренди. Однак відповіді на своє звернення позивач за первісним позовом не отримав, Додаткової угоди №12 до Договору відповідач за первісним позовом не підписав.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначено ст. 181 ГК України, частинами 2-5 якої передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

За приписами ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За наведених приписів чинного законодавства спонукання до укладання договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування (у тому числі державного замовлення) який видано компетентним органом. У разі ухилення суб'єкта господарювання від оформлення договору, що ґрунтується на державному замовленні або укладення якого є для нього обов'язковим через пряму вказівку закону, господарський суд за позовом іншої сторони виносить рішення про спонукання до укладення договору чи про його укладення на певних умовах. У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору (в межах річного строку, визначеного ч. 1 ст. 182 ГК України).

Таким чином, виходячи із змісту укладеної між сторонами Додаткової угоди №11 від 05.10.2016 до Договору, ТОВ «лайфселл» зобов'язане укласти Додаткову угоду №12 про внесення змін до Договору, пов'язаних зі зміною вартості об'єкта оренди, як наслідок, зміною орендної плати за базовий (перший) місяць оренди з позивачем.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зміст господарського договору згідно ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Перелік істотних та обов'язкових умов договору оренди майна, що перебуває у державній або комунальній власності визначено в ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Однією з істотних умов договору майна, що перебуває у державній або комунальній власності, є орендна плата з урахуванням її індексації.

За поясненнями ТОВ «лайфселл» причиною не підписання орендарем Додаткової угоди №12 до Договору стало суттєве підвищення розміру орендної плати, що свідчить про те, що сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору та не виконали умови, встановлені законодавством для даного виду правовідносин.

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

З огляду на наведене та обов'язковість укладення спірного правочину, передбачену умовами укладеної між сторонами Додаткової угоди №11 від 05.10.2016 до Договору, сторони не погодили всіх істотних умов у запропонованому позивачем проекті договору, в результаті надісланий ТОВ «лайфселл» проект Додаткової угоди №12 не підписаний й на даний час відповідач за первісним позовом не має бажання продовжувати договірні відносини, відсутні правові підстави вважати її укладеною, відтак позовні вимоги за первісним позовом як безпідставні та необґрунтовані не підлягають задоволенню.

За приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Договір оренди може бути розірваний згідно ч. 3 ст. 291 ГК України за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ГК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

Положеннями ст.188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За умовами п. 10.6 Договору його чинність припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Таким чином, Договором не встановлено одностороннього його розірвання на вимогу наймача, проте передбачено розірвання договору за взаємною згодою сторін та за рішенням суду.

В обґрунтування підстав для відмови від оренди та розірвання Договору оренди, ТОВ «лайфселл» вказало істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, що полягають у значному підвищенні орендної плати.

Положеннями ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Таким чином, для можливості розірвання договору в зв'язку з істотною зміною обставин необхідна одночасна наявність всіх чотирьох умов, визначених ч. 3 ст. 652 ЦК України, у разі відсутності хоча б однієї з таких умов договір не може бути розірваний за цієї підстави.

Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України України).

Як встановлено матеріалами справи, листом №447 від 11.07.2017 ТОВ «лайфселл» звернулось до ДСП «Чорнобильська АЕС» з пропозицією за взаємною згодою сторін достроково припинити (розірвати) Договір з огляду на те, що орендоване майно з 05.10.2016 ним не використовується в зв'язку із демонтажем та вивезенням належного ТОВ «лайфселл» обладнання з підконтрольної відповідачу за зустрічним позовом території.

Факт демонтажу та вивезення ТОВ «лайфселл» свого обладнання з території ДСП «Чорнобильська АЕС» та невикористання орендарем орендованого майна з жовтня 2016 відповідачем за зустрічним позовом не заперечується.

Проте, позивач за зустрічним позовом в період з жовтня 2016 по липень 2017 включно, на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг, копії яких долучено до матеріалів справи, здійснював оплату орендних платежів за користування орендованим майном, що відповідачем за зустрічним позовом також не заперечується.

Відмовляючи в підписанні Додаткової угоди про розірвання Договору, ДСП «Чорнобильська АЕС» в своєму листі №2791/01130800-2017 від 14.08.2017 зазначило, що готове прийняти майно з оренди лише за умови виконання ТОВ «лайфселл» п.п. 1.2, 1.3 п. 1 Додаткової угоди №11 до Договору, якими визначено обов'язок орендаря укласти Додаткову угоду про внесення змін до Договору, пов'язаних зі зміною вартості об'єкта оренди, як наслідок, зміною орендної палати за базовий (перший) місяць оренди та сплатити різницю з орендної плати, якщо така виникне внаслідок переоцінки орендованого майна, починаючи з 09.06.2016.

За приписами ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятої цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживанням своїм правом, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин, реалізація ДСП «Чорнобильська АЕС» права на внесення змін до спірного Договору порушує права позивача за зустрічним позовом, завдає йому шкоди у вигляді нанесення додаткових витрат по сплаті за користування майном, яке він фактично не здійснює протягом тривалого часу, а тому готовність відповідача за зустрічним позовом в добровільному порядку розірвати Договір лише за умови попереднього укладення Додаткової угоди про внесення змін до цього Договору оренди не може бути реалізована.

З огляду на наведене, позовні вимоги ТОВ «лайфселл» про розірвання Договору між ДСП «Чорнобильська АЕС» та ТОВ «лайфселл» підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 240, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 910/13190/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/13190/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.01.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді В.О. Зеленін

Н.Ф. Калатай