Ухвала суду № 71716632, 15.01.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

15 січня 2018 року Справа № 913/849/14

Провадження №13б/913/849/14

За заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", м. Київ,

до боржника - Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Сєвєродонецьк, Луганська область,

про банкрутство

Суддя ОСОБА_1Секретар судового засідання ОСОБА_2У засіданні брали участь: від кредиторівОСОБА_3, довіреність №2891 від 23.11.2017 (ОСОБА_4В.); ОСОБА_5, довіреність № 1 від 10.01.2018;від боржникаОСОБА_6, довіреність №31/07/2017/1 від 31.07.2017;керуючий санацієюОСОБА_7, посвідчення № 1097 від 15.07.2013.

Обставини справи:

- банкрутство; процедура санації боржника;

- розгляд заяви від 07.09.2017, за якою кредитор просить суд визнати ОСОБА_4 кредитором ДП “Луганський облавтодор” ПАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” щодо стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки, розрахунку при звільненні на загальну суму 92317,10 грн.

Частиною ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Згідно з ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017 господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України).

Відповідно до п.п. 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.

Також, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-19 внесено зміни до Закону про банкрутство.

З огляду на вищевикладене, розгляд справи №913/849/14 про банкрутство боржника - ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, здійснюватиметься судом з урахуванням змін, внесених до законодавчих актів, зазначених вище.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши пояснення представників сторін, які присутні в судовому засіданні, суд

в с т а н о в и в :

ухвалою від 05.05.2014 Господарським судом Луганської області порушено провадження у справі за заявою кредитора ПАТ "Мостобуд", м. Київ, про банкрутство боржника - ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_8, свідоцтво від 16.07.2013 №1039.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 05.05.2014 за №3297 здійснено оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Протягом місяця до суду звернулись кредитори з грошовими вимогами до боржника.

Розгляд заяв конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до боржника не відбувся в зв’язку з зупиненням діяльності Господарського суду Луганської області в липні 2014 року внаслідок проведення АТО на території м. Луганська та Луганської області.

Згідно довідки від 15.04.2015 №4 справа №913/849/14 про банкрутство ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії господарського суду Луганської області від 03.04.2015 №1 “Про нестачу архівних справ (документів)” внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”).

Ухвалою від 06.07.2015 Господарського суду Луганської області частково відновлено наявні матеріали справи про банкрутство ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.

Ухвалою від 12.10.2015 Господарський суд Луганської області припинив провадження у справі про банкрутство ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів; припинив повноваження розпорядника майна.

Постановою від 01.03.2016 Донецького апеляційного господарського суду ухвалу від 12.10.2015 Господарського суду Луганської області скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Луганської області.

Постановою від 25.05.2016 Вищого господарського суду України постанову від 01.03.2016 Донецького апеляційного господарського суду залишено без змін, справу передано на розгляд до Господарського суду Луганської області.

Справа №913/849/14 шляхом повторного автоматизованого розподілу відповідно до ст.2-1 ГПК України передана на розгляд судді Кривохижа Т.Г. (протокол від 16.03.2016);

Розпорядженням від 24.01.2017 № 29-р керівника апарату Господарського суду Луганської області ОСОБА_9, відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл з метою заміни судді у справі №913/849/14 у зв’язку з тим, що суддю Кривохижу Т.Г. відраховано зі штату суддів Господарського суду Луганської області.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Палей О.С.

Ухвалою від 22.05.2017 Господарського суду Луганської області у справі №913/849/14 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою від 09.08.2017 Донецького апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.05.2017 у справі №913/849/14 залишено без змін.

Ухвалою від 12.07.2017 Господарського суду Луганської області у справі №913/849/14:

- залучено до участі у справі ПАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”;

- припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_8, свідоцтво від 16.07.2013 №1039;

- введено процедуру санації ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” строком на шість місяців до 12.01.2018;

- призначено керуючим санацією арбітражного керуючого ОСОБА_10, свідоцтво від 15.07.2013 №1097.

Постановою від 09.08.2017 Донецького апеляційного господарського суду прийнято відмову ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від апеляційної скарги на ухвалу від 12.07.2017 Господарського суду Луганської області, апеляційне провадження у справі №913/849/14 припинено.

07.09.2017 до відділу документального забезпечення суду надійшла заява від 07.09.2017 ОСОБА_4 з вимогою визнати його кредитором ДП “Луганський облавтодор” ПАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” щодо стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки, розрахунку при звільненні на загальну суму 92317,10 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_4 зазначив наступне.

Апеляційним судом Луганської області 04.08.2017 у справі №431/4874/15-ц за позовною заявою ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати, про стягнення грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки, про стягнення розрахунку при звільненні на загальну суму 92317,1 грн., прийнято рішення про відмову у задоволені позовних вимог, рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04.04.2017 - скасовано, провадження у цій справі, у зазначеній частині, закрито на підставі того, що 05.05.2014 ухвалою Господарського суду Луганської області було порушено провадження у справі №913/849/14 про банкрутство боржника - ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.

ОСОБА_4 повідомив, що він з 03.09.1984 по 22.10.2015 працював в Лутугинському районному дорожньому ремонтно-будівельному управлінні філії Луганського облавтодору. На підставі наказів №121 від 28.03.2000 Луганського облавтодору №1 від 01.08.2000, Лутугинський райдрсу, перейменований в “Лутугинський райавтодор” ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “ДАК“ Автомобільні дороги України”, в якому кредитор з 19.12.2006 по дату звільнення, працював начальником. З підприємства ОСОБА_4 був звільнений 22.10.2015 з підстав п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін). Останню заробітну плату від боржника ОСОБА_4 отримав за червень 2014 року в розмірі 4356,00 грн, після чого, через проведення АТО в Луганській області, в тому числі і в Лутугинському районі Луганської області, боржник зарплату не виплачував до моменту звільнення, а також до подання уточненого позову до суду. Отже, перебуваючи в зоні бойових дій (філія боржника - Лутугінський райавтодор, яким він керував, знаходився в зоні активних бойових дій - АТО), він не отримував заробітну плату з липня 2014 року по 19.01.2015, а 19.01.2015 він подав заяву про звільнення. Таким чином, в період з липня 2014 року по день подачі ним заяви про звільнення - 19.01.2015, він перебував у “простої” і не зі своєї вини, а в зв'язку з проведенням АТО, яка само собою представляла загрозу для життя і здоров’я як його, так і для інших працівників “Лутугинського райавтодору”.

ОСОБА_4 також повідомив, що 19.01.2015 він написав і особисто подав боржнику (в відділ кадрів) заяву про звільнення з підстав, передбачених п. 1 ст. 36 КЗпП України, при цьому керівництво боржника не заперечувало проти подачі ним зазначеної заяви з вказаною формулюванням звільнення, за угодою сторін. Боржник звільнив його з підстав п. 1 ст. 36 КЗпП України, лише 22.10.2015, згідно з наказом №29-ОК від 22.10.2015, однак, ніякого розрахунку при цьому не зробив. ОСОБА_4 повідомив, що подав заяву про звільнення з підстав, передбачених п. 1 ст. 36 КЗпП України, ще 19.01.2015, а потім повторно, продублював першу заяву 19.03.2015, але відповідач жодним чином не прореагував на його подані заяви, тому він вважає днем свого звільнення 19.01.2015. Таким чином, боржник не виплатив кредитору зарплату за період його “простою” в роботі з 01.07.2014 по 19.01.2015, - по день подання заяви про звільнення, тобто за шість місяців і 19 робочих днів, що склало 23387.40 грн.

ОСОБА_4 також вважає, що оскільки божник не звільнив його за заявою від 19.01.2015, то таким чином не виконав вимоги п. 1 ст. 36, ст. 47 КЗпП України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України і повинен йому виплатити суми за весь час затримки при розрахунку: з 20.01.2015 по 04.02.2016. Всього за 12 місяців і 15 днів - 44071,74 грн.

Крім того, Боржником не була виплачена компенсація за невикористані відпустки на час звільнення у сумі 24857,96 грн.

04.12.2017 до відділу документального забезпечення суду надійшли заперечення від 04.12.2017, згідно з якими ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “ДАК ”Автомобільні дороги України” вимоги ОСОБА_4 вважає незаконними і необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі та просить суд:

- витребувати для ознайомлення з ОСОБА_11 оригінали документів, які він надає в якості доказів своїх вимог;

- відмовити ОСОБА_4 в визнанні грошових вимог в повному обсязі.

Боржник посилається на те, що ОСОБА_4 недоведена наявність невикористаних днів відпустки. Записка №110 є неналежним доказом, оскільки за законодавством України немає такої форми, а надана ОСОБА_4 форма затверджена в Російській Федерації Постановлением Госкомитета РФ от 05.01.2004 №1 “Об утверждении унифицированных форм первичной учетной документации по учету труда и его оплаты”.

На думку боржника, належним доказом за заявою можуть бути первинні документи, які зазначені в наказі Державного комітету статистики України від 05.12.2008 №489 зі змінами та доповненнями “Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці”, а саме Особиста картка ОСОБА_4, в якої і зазначена вся інформація, в тому числі і по відпусткам.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкруство) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Забезпечені кредитори зобов’язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України.

Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Відповідно до ст.25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Втім, за приписами ч.2 ст.23 Закону про банкрутство, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Таким чином, правові наслідки пропуску кредиторами пересічного строку для звернення до суду з конкурсними вимогами не застосовуються до кредиторів з вимогами по зарплаті та прирівняних до неї платежів, оскільки закон визначає відповідне право, а не обов’язок такого кредитора.

Відповідно до п.4 ст.23 Закону про банкрутство, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 01 травня 2015 року.

На підставі вищевикладеного, суд заяву кредитора ОСОБА_4 розглядає по суті.

З представлених кредитором документів вбачається, що гр. ОСОБА_4 заявлені грошові вимоги загалом в сумі 92317,10 грн, з яких:

- 23387,40 грн - заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2014 року по 19 січня 2015 року;

- 44071,74 грн - середній заробіток за час затримки розрахунків за період з 01 липня 2014 року по 04 лютого 2016 року;

- 24857,96 грн - компенсація за невикористану відпустку на час звільнення.

За приписами ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Грошове зобов'язання — зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Склад і розмір грошових зобов'язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство.

Оскільки оголошення про порушення провадження про банкрутство ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” оприлюднено 05.05.2014, а заборгованість по заробітної платі в сумі 23387,40 грн та середній заробіток за час затримки розрахунків в сумі 44 071,74 грн нараховані кредитором за період з 01 липня 2014 року, - правові підстави для застосування до спірних відносин положень ст.23 Закону про банкрутство відсутні.

Поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч.1 ст.38 Закону про банкрутство, поточні вимоги можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заявлені кредитором вимоги в сумі 23387,40 грн - заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2014 року по 19 січня 2015 року та в сумі 44071,74 грн - середній заробіток за час затримки розрахунків за період з 01 липня 2014 року по 04 лютого 2016 року за своєю правовою природою є поточними, а, відтак, заявлені не в тій судовій процедурі банкрутства, що є підставою для їх відхилення.

Грошові вимоги в сумі 24857,96 грн - компенсація за невикористану відпустку на час звільнення судом визнаються з огляду на наступне.

За своєю правовою природою компенсація за невикористану відпустку – це грошова винагорода працівнику за час законного відпочинку, яким він не скористався.

Статтями 83 Кодексу законів про працю України (далі - KЗпП) та 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ст. 116 KЗпП, при звільненні працівника виплата всіx сум, у тому числі компенсації за невикористану відпустку, здійснюється в день звільнення. Якщo працівник в день звільнення нe працював, тo цi суми мають бyти виплачені не пізніше зa наступний день після пред’явлення звільненим працівником вимоги пpо розрахунок.

Термін давності, після якогo працівник втрачає право нa щорічні відпустки, законодавством не передбачений.

B зв'язку з цим працівникові компенсація за невикористану відпустку при звільненні має бyти виплачена за всi попередні роки, за які він не використав відпустку.

Матеріалами справи підтверджується, що гр. ОСОБА_4 був звільнений з посади начальника філії «Лутугінський райавтодор» наказом ДП «Луганський облавтодор» №29-ВК від 22.10.2015, а, відтак, кредиторові належить до сплати компенсація за невикористану відпустку за всі попередньо відпрацьовані роки.

Як зазначено в п.3.6 Положення філії «Лутугінський райавтодор» ДП «Луганський райавтодор», філія визначає свою структуру, штатний розклад, кошторис і подає директору на затвердження.

Згідно п.5.9 Положення, забезпечення діяльності Філії здійснюється начальником, який несе повну відповідальність за матеріальні цінності, що знаходяться у філії, облік і звітність.

За таких обставин, суд приймає в якості належних та допустимих доказів довідку №17 від 31.03.2014 – розрахунок компенсації за невикористану відпустку за підписами начальника і головного бухгалтера філії та завірену копію особової картки ОСОБА_4 на підтвердження кількості днів невикористаної відпустки.

Боржник належні докази, у розумінні ст.73 ГПК України, на спростування заявлених за суттю вимог не привів; контррозрахунок суми компенсації не надав.

Суд не приймає до уваги заперечення боржника стосовно встановлення рішенням від 04.04.2017 Старобільського районного суду необґрунтованості заявлених кредитором вимог, оскільки ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 04.08.2017 у справі № 431/4874/15ц в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки рішення місцевого суду скасовано, провадження у цій справі, у зазначеній частині, закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки, у зв’язку з порушенням справи про банкрутство ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, відповідні справи мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд визнає грошові вимоги гр. ОСОБА_4 частково в сумі 24857, 96 грн, решту вимог – відхиляє.

Керуючись ст.ст.1, 2, 23, 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст.3, 12, п. 8 ст.20, ст. ст.234, 235 ГПК України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Заяву від 07.09.2017 кредитора ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_4 частково в сумі 24 857, 96 грн., решту вимог – відхилити.

3. Зобов’язати керуючого санацією ОСОБА_7 внести визнані господарським судом вимоги кредитора ОСОБА_4 у сумі 24857,96 грн до першої черги реєстру вимог кредиторів ДП “Луганський облавтодор” ПАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”.

4. Ухвалу надіслати:

- кредитору ОСОБА_4 (08303, м. Бориспіль, вул. Ленінградська, б. 14, кв. 13);

- боржнику ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 70);

- комітету кредиторів:

- ПрАТ "Інвестхолдінг" (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, офіс 1002);

- ТОВ "Дорожник" (61106, м. Харків, до запитання);

- ТОВ “ДОНКУБ” (03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, б. 19, оф. 129);

- керуючому санацією - арбітражному керуючому ОСОБА_7 (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, б. 4/6, корпус А, оф. 609);

- відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, вул. Єгорова, 22).

У відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За передбаченими частиною 1 ст. 256 ГПК України приписами апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2018.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію по справі за офіційною веб – адресою сторінки на офіційному веб – порталі судової влади України - https://court.gov.ua.

Суддя О.С. Палей

вих. №

7

22.01.2018

Надр. 8 прим.

1 - до справи

2 - кредитору ОСОБА_4 (08303, м. Бориспіль, вул. Ленінградська, б. 14, кв. 13);

3 - боржнику ДП “Луганський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 70);

комітету кредиторів:

4 - ПрАТ "Інвестхолдінг" (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, офіс 1002);

5 - ТОВ "Дорожник" (61106, м. Харків, до запитання);

6 - ТОВ “ДОНКУБ” (03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, б. 19, оф. 129);

7 - керуючому санацією - арбітражному керуючому ОСОБА_7 (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, б. 4/6, корпус А, оф. 609);

8 - відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, вул. Єгорова, 22).

Внесено до ЄДРСР

22.01.2018

_____С.Д. Авілова