Рішення № 71716426, 22.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2018Справа № 910/21143/17

За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"доПриватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"простягнення 26845 грн. 60 коп.

Суддя Отрош І.М.

секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.11.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 26845 грн. 60 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Ауді, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4466558, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 порушено провадження у справі № 910/21143/17; розгляд справи призначено на 19.12.2018.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/21143/17; судове засідання призначено на 16.01.2018; запропоновано відповідачу подати суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали).

Представник позивача у судове засідання 16.01.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням 0103044507360.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2018 не з'явився, у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву не подав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103044507378.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 16.01.2018, неявку представників сторін без повідомлення причин неявки, суд розглянув справу за відсутності учасників справи.

У судовому засіданні 16.01.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 64474614, виданої ВДАІ Шевченківського РУ ГМВС в м. Києві, та постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2015 у справі № 761/15532/15-п (провадження № 3/761/2958/2015), яка набрала законної сили 07.07.2015, встановлено, що 25.05.2015 ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ауді, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

06.05.2015 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (страхувальник) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір страхування № 310511431.15, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Ауді, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 5 Договору добровільного страхування № 310511431.15 від 06.05.2015 строк його дії встановлено з 06.05.2015 по 05.05.2016.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Звіту № 255 про оцінку автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, від 05.06.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 16.02.2015), вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,3331) становить 23948 грн. 68 коп.

Згідно з рахунком-фактурою № 35060209 від 02.06.2015, виставленим СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ", вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, становить 27045 грн. 52 коп.

Згідно зі страховим актом № 129723 від 17.06.2015, складеним Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (на підставі рахунку-фактури № 35060209 від 02.06.2016), розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 310511431.15 від 06.05.2015 становить 26845 грн. 60 коп., на підставі якого та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування позивачем 30.06.2015 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 26845 грн. 60 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ", що підтверджується платіжним дорученням № 5509 від 30.06.2015.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4466558 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до електронного витягу з бази МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 31.08.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/4466558, яка була отримана відповідачем 02.09.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105417191859.

Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідач страхове відшкодування за Полісом АІ/4466558 позивачу не сплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 310511431.15 від 06.05.2015, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4466558, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Ауді, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/4466558).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Однак, проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як встановлено судом, відповідно до Звіту № 255 про оцінку автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, від 05.06.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 16.02.2015), вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, становить 30280 грн. 10 коп., а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,3331) становить 23948 грн. 68 коп.

Отже, з огляду на те, що в наданому позивачем Звіті № 255 про оцінку автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, від 05.06.2015 встановлено коефіцієнт фізичного зносу (Ез = 0,3331) автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, суд зазначає, що врахування даного Звіту для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, є обов'язковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/4466558 обмежується даною вартістю.

Водночас, як встановлено судом, відповідно до Звіту № 255 про оцінку автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, від 05.06.2015 вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, становить 30280 грн. 10 коп. (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,3331), а згідно з рахунком-фактурою № 35060209 від 02.06.2015, виставленим СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ", вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, становить 27045 грн. 52 коп.

Таким чином, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, визначена відповідно до рахунку-фактури № 35060209 від 02.06.2015 на суму 27045 грн. 52 коп., є меншою, ніж розмір вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля, визначений відповідно до Звіту № 255 про оцінку автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, від 05.06.2015 - 30280 грн. 10 коп. (без врахування коефіцієнта фізичного зносу); з урахуванням коефіцієнта фізичного (Ез = 0,3331) - 23948 грн. 68 коп.

Враховуючи те, що Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

За таких обставин, враховуючи, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, становить 27045 грн. 52 коп. (відповідно до рахунку-фактури № 35060209 від 02.06.2015), суд дійшов висновку, що саме вказаний рахунок є належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу, з урахуванням причинного зв'язку між тими роботами, що наведені у ньому, та пошкодженнями автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, та протоколі огляду транспортного засобу від 02.06.2015, складеному оцінювачем та представником страхувальника.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Ауді, державний номер НОМЕР_1, на підставі рахунку-фактури № 35060209 від 02.06.2015, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 27045 грн. 52 коп.

Водночас, беручи до уваги наявність коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1 (Ез = 0,3331), визначеного суб'єктом оціночної діяльності (відповідно до Звіту № 255 про оцінку автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, від 05.06.2015), суд дійшов висновку, що врахування вказаного коефіцієнта фізичного зносу є обов'язковим так як відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою: Сврз = Ср + См + Сс * (1-Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Як встановлено судом, відповідно до рахунку-фактури № 35060209 від 02.06.2015, виставленого виставленим СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ауді-Центр Київ", вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, становить 27045 грн. 52 коп.

З вказаного рахунку вбачається, що: Ср (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) становить 6162 грн. 06 коп. (з ПДВ); См (вартість матеріалів) становить 3600 грн. 00 коп. (з ПДВ); Сс (вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) становить 17283 грн. 46 коп. (з ПДВ).

Таким чином, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ауді, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,3331) становить 21288 грн. 40 коп. (6162,06 грн. + 3600,00 грн. + 17283,46 грн. (1-0,3331).

При цьому, суд вважає обґрунтованим застосування коефіцієнту фізичного зносу саме до фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, яка вказана у рахунку-фактурі № 35060209 від 02.06.2015, так як Звіт № 255 про оцінку автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, є попереднім оціночним документом та визначає лише можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, та як встановлено судом, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4466558 становить 0 грн. 00 коп.

Беручи до уваги, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4466558 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 26845 грн. 60 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Ауді, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (21288 грн. 40 коп.), з урахуванням франшизи за Полісом АІ/4466558 (0 грн. 00 коп.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 26845 грн. 60 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 21288 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38Б; ідентифікаційний код: 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування у розмірі 21288 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 79 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Отрош