Рішення № 71716358, 18.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2018

Справа № 910/22269/17

Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Князьков В.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка, Донецька обл.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

про стягнення 13 671,40 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач) про стягнення суми збитків, які виникли у зв’язку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 13 671,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем обов’язку забезпечити збереження вантажу в процесі перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки у розмірі вартості втраченого вантажу на суму 13 671,40 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв’язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103020270385 ухвалу про відкриття провадження від 18.12.2017 було вручено відповідачу 26.12.2017. Однак, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

На виконання договору поставки №УПр14/36 від 27.02.2014 (зі змінами та доповненнями), укладеного між Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», 24.06.2017 на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці надійшов вантаж, а саме вугілля кам’яне, відправником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», а одержувачем - позивач, що підтверджується залізничними накладними №46324034 від 21.06.2017 та №46365938 від 22.06.2017.

На станції одержувача залізницею проведено комісійну перевірку маси вантажу та за результатами зважування виявлено, що частину товару у вагонах №53536553, №56619786, №56957400, №56476740, №525376685, №53534889, №62257027, №62099965, №62523725, №540395473 було втрачено, про що складено комерційні акти №482803/225, №482803/226, №482803/227, №482803/228, №482803/229, №482803/230, №482803/231, №482803/232, №482803/233, №482803/234 від 24.06.2017 відповідно.

Спір у справі виник у зв’язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на суму 13 671,40 грн.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Матеріалами справи (накладні №46324034 від 21.06.2017 та №46365938 від 22.06.2017, відомості вагонів) підтверджується прийняття вантажу до перевезення Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення до станції призначення – Авдіївка Донецької залізниці.

За приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (надалі – Статут залізниць України), передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У статті 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Як встановлено судом вище, за результатами зважування вантажу, який перевезено згідно з накладними №46324034 від 21.06.2017 та №46365938 від 22.06.2017, виявлено його часткову втрату у вагонах №53536553, №56619786, №56957400, №56476740, №525376685, №53534889, №62257027, №62099965, №62523725, №540395473, на підтвердження чого перевізником складено відповідні комерційні акти.

Зокрема, зі змісту комерційного акту №482803/225 від 24.06.2017 вбачається, що на підставі акту загальної форми №23383 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №53536553. За документами значиться вага нетто 68 450 кг. При зважуванні вага нетто склала 67 200 кг, що менше на 1 250 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу нерівномірна, на рівні бортів та нижче рівнів бортів на 20 см, маркована. Над 1, 2 люком є поглиблення розміром 300 см х 280 см х 30 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/226 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №23381 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №56619786. За документами значиться вага нетто 68 200 кг. При зважуванні вага нетто склала 65 450 кг, що менше на 2 750 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу нерівномірна, нижче рівнів бортів на 10-20 см,, маркована. Над 1, 2 люком є поглиблення розміром 250 см х 280 см х 50 см, над 6, 7 люком - поглиблення розміром 200 см х 280 см х 40 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/227 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №23382 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №56957400. За документами значиться вага нетто 68 550 кг. При зважуванні вага нетто склала 67 350 кг, що менше на 1 200 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу нерівномірна, на рівні бортів та нижче рівнів бортів на 20 см, маркована. Над 7 люком є поглиблення розміром 150 см х 280 см х 40 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/228 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №722 від 24.06.2017 станції Авдіївка проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №56476740. За документами значиться вага нетто 68 450 кг. При зважуванні вага нетто склала 67 150 кг, що менше на 1 300 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, маркована. Над 1 люком є поглиблення розміром 1,0 м х 3,0 м х 1,0 м, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/229 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №23380 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №52537685. За документами значиться вага нетто 69 450 кг. При зважуванні вага нетто склала 67 100 кг, що менше на 2 350 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, маркована. Над 1, 2 люком є поглиблення розміром 250 см х 280 см х 30 см, над 7 люком – поглиблення розміром 150 см х 280 см х 50 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/230 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №23379 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №53534889. За документами значиться вага нетто 68 200 кг. При зважуванні вага нетто склала 67 000 кг, що менше на 1 200 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, маркована. Над 7 люком є поглиблення розміром 150 см х 280 см х 40 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/231 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №722 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №62257027. За документами значиться вага нетто 69 700 кг. При зважуванні вага нетто склала 68 650 кг, що менше на 1 050 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу вище рівнів бортів, маркована. Над 7 люком є поглиблення розміром 1,0 м х 3,0 м х 1,0 м, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/232 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №23378 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №62099965. За документами значиться вага нетто 69 500 кг. При зважуванні вага нетто склала 66 600 кг, що менше на 2 900 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, маркована. Над 1, 2 люком є поглиблення розміром 250 см х 280 см х 50 см, над 6, 7 люками поглиблення 200 см х 280 см х 40 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/233 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №23377 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №62523725. За документами значиться вага нетто 69 250 кг. При зважуванні вага нетто склала 68 150 кг, що менше на 1 100 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу нижче рівнів бортів на 10-20 см, маркована. Над 7 люком є поглиблення розміром 150 см х 280 см х 40 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

За змістом комерційного акту №482803/234 від 24.06.2017 на підставі акту загальної форми №23384 від 24.06.2017 станції Покровськ проведено комісійне переважування вантажу у вагоні №54039573. За документами значиться вага нетто 69 200 кг. При зважуванні вага нетто склала 67 050 кг, що менше на 2 150 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені, течі немає. Поверхня вантажу нижче рівнів бортів на 10 см, маркована. Над 5-7 люком є поглиблення розміром 450 см х 280 см х 40 см, на 2-4 люками маркування слабке, поверхня вантажу нижче бортів на 20 см, над 1 люком виїмка 150 см х 280 см х 60 см, маркування порушено. При повторному переважуванні недостачу вантажу підтверджено.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України).

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За висновками суду, всупереч викладеним вище нормам закону, враховуючи обставини, встановлені у комерційних актах №482803/225, №482803/226, №482803/227, №482803/228, №482803/229, №482803/230, №482803/231, №482803/232, №482803/233, №482803/234 від 24.06.2017, відповідачем не було спростовано надані позивачем докази та не доведено суду, що втрата вантажу сталася не вини перевізника.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду копію рахунка на оплату №2106-3 від 21.06.2017, виставленого постачальником Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Трейдінг», а також довідку про вартість вугільної продукції №3557 від 25.07.2017, яка складена, як це і передбачено статтею 115 Статуту залізниць України, відправником – Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля».

При цьому, судом враховано, що оскільки положення статті 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу. Відтак, вказані обставини можуть бути встановлені судом за допомогою наданих позивачем доказів. За висновками суду, довідка про вартість вугільної продукції №3557 від 25.07.2017, яка складена саме відправником, є належним та допустимим доказом, що підтверджує вартість відправленого вантажу.

Так, за змістом вказаної довідки вартість 1 тони вугілля кам’яного становить: за накладною №46324034 від 21.06.2017 – 1 337,08 грн. з ПДВ, за накладною №46365938 від 22.06.2017 - 1185,82 грн. з ПДВ.

При цьому, позивачем також правомірно враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. «г» ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №862/5083, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем було вугілля кам’яне, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу.

Отже, природна втрата вантажу становить: у вагоні №53536553 – 0,68 т (68,45 т х 1% = 0,68 т); у вагоні №56619786 – 0,68 т (68,20 т х 1% = 0,68 т); у вагоні №56957400 – 0,68 т (68,20 т х 1% = 0,68 т); у вагоні №56476740 – 0,68 т (68,45 т х 1% = 0,68 т); у вагоні №52537685 – 0,69 т (69,45 т х 1% = 0,69 т); у вагоні №53534889 – 0,68 т (68,20 т х 1% = 0,68 т); у вагоні №62257027 – 0,70 т (69,70 т х 1% = 0,70 т); у вагоні №62099965 – 0,70 т (69,50 т х 1% = 0,69 т); у вагоні №62523725 – 0,69 т (69,25 т х 1% = 0,69 т); у вагоні №54039538 – 0,69 т (69,20 т х 1% = 0,69 т).

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, господарським судом встановлено, що такий розрахунок є вірним, а сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 13 671,40 грн., з яких:

- 762,14 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №53536553 (1 337,08 грн. х (1,25 т – 0,68 т) = 1 337,08 грн. х 0,57 т = 762,14 грн.);

- 2 767,75 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №56619786 (1 337,08 грн. х (2,75 т – 0,68 т) = 1 337,08 грн. х 2,07 т = 2 767,75 грн.);

- 695,28 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №56957400 (1 337,08 грн. х (1,20 т – 0,68 т) = 1 337,08 грн. х 0,52 т = 695,28 грн.);

- 828,98 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №56476740 (1 337,08 грн. х (1,30 т – 0,68 т) = 1 337,08 грн. х 0,62 т = 828,98 грн.);

- 2 219,55 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №52537685 (1 337,08 грн. х (2,35 т – 0,69 т) = 1 337,08 грн. х 1,66 т = 2 219,55 грн.);

- 695,28 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №53534889 (1 337,08 грн. х (1,20 т – 0,68 т) = 1 337,08 грн. х 0,52 т = 695,28 грн.);

- 467,98 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №62257027 (1 337,08 грн. х (1,05 т – 0,70 т) = 1 337,08 грн. х 0,35 т = 467,98 грн.);

- 2 954,95 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №62099965 (1 337,08 грн. х (2,90 т – 0,69 т) = 1 337,08 грн. х 2,21 т = 2 954,95 грн.);

- 548,20 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №62523725 (1 337,08 грн. х (1,10 т – 0,69 т) = 1 337,08 грн. х 0,41 т = 548,20 грн.);

- 1 731,29 грн. сума збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу у вагоні №54039573 (1 185,82 грн. х (2,15 т – 0,69 т) = 1 185,82 грн. х 1,46 т = 1 731,29 грн.).

Таким чином, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми збитків, які виникли у зв’язку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 13 671,40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1; ідентифікаційний код 00191075) суму збитків, які виникли у зв’язку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 13 671 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Князьков