Рішення № 71716346, 16.01.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕННЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2592/17

Господарський суд Одеської області у складі:

суддя - Волков Р.В.

секретар судового засідання – Топольницька Б.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Малого приватного підприємства „Кошеленко”

До відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про визнання права власності,

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з`явився.

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 приватне підприємство „Кошеленко”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, про визнання права власності на нерухоме майно - "Закритий склад металів", що знаходиться за адресою Одеська обл., Комінтерновський район, 21-км Старокиївського шляху, 41-а.

Заявою від 13.11.2017 (а.с.45) позивач виправ описку в прохальній частині позовної заяви в частині адреси місцезнаходження об’єкту, - Одеська обл., м. Одеса, Старокиївської дороги 21км (Старокиївська дорога, 21км), будинок 41-а

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем 29.08.1997 договору купівлі-продажу об‘єкта незавершеного будівництва "Закритий склад металів", що знаходиться за вищезазначеною адресою, фактичне виконання сторонами умов вказаного договору, здійснення працівниками відповідача 02.10.2017 перевірки виконання умов договору за адресою об’єкту, не складення ними жодного документу про проведення такої перевірки всупереч вимогам законодавства, обов’язок відповідача скласти акт підсумкової перевірки у разі встановлення факту повного виконання умов договору з подальшим знаттям об’єкту з контролю, введення об’єкту в експлуатацію та реєстрацію на нього права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що до моменту видачі відповідачем акту підсумкової перевірки об’єкт перебуває на контролі у відповідача і доки цей об’єкт не буде виключено з Переліку об’єктів незавершеного будівництва буде мати місце фактичне невизнання відповідачем права власності позивача.

Також як на докази невизнання права власності вказує на твердження відповідача про необхідність проведення додаткової перевірки виконання договору. Вказує, що не визнання іншими особами права власності є підставою для звернення за судовим захистом.

Під час розгляду справи позивачем надано Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 по справі № 815/5439/17, якою було задоволено адміністративний позов МПП „Кошеленко” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області щодо не складення акту підсумкової перевірки щодо виконання МПП «Кошеленко» умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва - «Закритого складу металів» №3688 від 29 серпня 1997 року та зобов’язано відповідача скласти акт підсумкової перевірки.

Відповідач у відзиві на позов, письмових та усних поясненнях в судових засіданнях вимоги позивача не визнав, остаточно посилаючись на відсутність порушення прав позивача, наявність вже встановленого права власності позивача на спірний об‘єкт, наявність державної реєстрації прав відповідача на спірний об‘єкт та як наслідок фактичне визнання державою у встановленому порядку такого права, складання 06.10.2017 Акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва, необхідність здійснення додаткових перевірочних дій для вирішення питання щодо зняття з контролю виконання договору купівлі-продажу. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 29.08.1997 був підписаний договір купівлі-продажу незавершеного будівництва підприємства "Закритий склад металів" на аукціоні (а.с.26-27). В подальшому до договору підписувались додаткові угоди та вносились зміни (а.с.28-36).

Відповідно до п.1.1 договору, відповідач зобов‘язався передати у власність позивачеві державне майно незавершеного будівництва - закритого складу металів, за вищевказаною адресою, а також земельну ділянку площею 4.1 га, яка надається у оренду з правом викупу, а позивач - прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору.

До матеріалів справи надано Акт 279 прийому-передачі майна (а.с.37), який свідчить про фактичну передачу майна за договором позивачеві. Так, п. 3.2 договору передбачає, що передача і прийняття об‘єкту приватизації здійснюється шляхом підписання акту прийому передачі сторонами.

Пунктом 5.1 договору серед інших сторони передбачили обов‘язок позивача закінчити будівництво до певної дати.

Вказані обставини сторонами не заперечуються. Доказів визнання договору недійсним або припинення у встановленому законом порядку суду не представлено. Сторони дійсність договору не заперечують та не оскаржують.

Позивачем також до матеріалів справи надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.38), відповідно до якого позивач є власником не житлової будівлі "Закритий склад металів" загальною площею 9519,9кв.м. за адресою Одеська обл., м. Одеса, Старокиївської дороги 21км (Старокиївська дорога, 21км), будинок 41-а

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що право власності за позивачем було зареєстровано за результатами добудови об‘єкту та введення його в експлуатацію.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

П.2 ч.1 вказаної статті встановлює, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

Згідно з.п.1 ч. ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", однією з загальних засад державної реєстрації прав є гарантування державою об’єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

П.1 ст.316 Цивільного Кодексу України визначає право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Позивач вказує, що з дій відповідача вбачається, що він не визнає право власності позивача, а тому є підстави для захисту цього права.

В якості такого невизнання позивач вказує на ненадання акта підсумкової перевірки об‘єкту договору купівлі-продажу № 3688 від 29.08.1997, оскільки до моменту видачі такого акту об‘єкт буде знаходитись на контролі у відповідача та відповідач буде ініціювати перевірки виконання умов цього договору.

Дослідивши умови підписаного між сторонами договору купівлі-продажу від 29.08.1997, суд констатує, що жодна з умов договору не регулює питання набуття права власності на завершене будівництво. В договорі йдеться про перехід права власності на державне майно незавершеного будівництва, що не є тотожнім існуючому на теперішній час об’єкту.

Крім того, наявність права власності позивача жодним чином не поставлена у залежність від надання чи ненадання відповідачем актів перевірки та від результатів таких перевірок, оскільки це право має інші правові підстави.

Також слід зазначити, що дії чи бездіяльність відповідача як суб’єкта владних повноважень відповідно до діючого законодавства мають бути предметом судового розгляду не господарської, а адміністративної юрисдикції. Такі дії чи бездіяльність не є предметом спору по цій справі, більш того, як вже зазначалось, вони жодним чином не впливають на наявність чи відсутність у позивача права власності на об’єкт.

Надана позивачем копія Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 по справі № 815/5439/17 свідчить про вжиття позивачем певних дій щодо захисту своїх прав в рамках адміністративного судочинства. Проте встановлені Постановою обставини жодним чином не впливають на суть спору по цій справі, а тому не можуть бути застосовані як преюдиційні.

Наданий до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.38) свідчить про те, що позивач вже є власником нежитлової будівлі "Закритий склад металів" загальною площею 9519,9кв.м. за адресою Одеська обл., м. Одеса, Старокиївської дороги 21км (Старокиївська дорога, 21км), будинок 41-а, а тому його право власності вже захищається державною у взаємовідносинах з невизначеним колом інших суб’єктів права. Додаткова констатація судом вже існуючого факту жодним чином не впливає на вказані відносини.

Щодо можливого порушення права власності позивача, представники сторін в судовому засіданні надали пояснення, відповідно до яких відповідач в приміщенні спірної будівлі не знаходиться та перешкод у проникненні туди позивачеві не створює, користуватися будівлею не заважає, розпоряджатися будівлею шляхом визначення її юридичної долі також не перешкоджає.

Відповідно до п.1 ст.317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Доказів порушення відповідачем жодного з зазначених прав позивача суду не представлено.

Таким чином суд констатує як наявність у позивача визнаного державою права власності на об’єкт, так і відсутність будь-яких доказів порушення такого права з боку відповідача.

Вказані обставини є підставою для відмови у позові, оскільки повторне визнання вже існуючого права жодним чином не впливає на суть цього права та його правове регламентування та жодним чином не створює додаткового захисту такого права.

Відповідно до п.4 ст.129 Господарського процесуального Кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень”; ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України; ст.ст. 46, 73, 74, 79, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Малого приватного підприємства „Кошеленко” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання права власності - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 16.01.2018р.

Повний текст рішення складений та підписаний 22.01.2018 р.

Суддя Р.В. Волков