Рішення № 71715971, 18.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2018

Справа № 910/21530/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Шкурдової Л.М., при секретарі судового засідання Гнідіна М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до: Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва"

про: стягнення 1 230 198,15 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про стягнення 1 230 198,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.03.2004 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» та комунальним підприємством «Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва», правонаступником якого є комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва», укладено договір № 03910/2-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні. В порушення умов договору відповідач прострочив виконання зобов’язання, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу водопостачання, який задоволено частково рішенням Господарського суду міста Києва у справі 910/24627/13 від 26.03.2014 р., стягнуто з відповідача 1 668 425,33 грн – суму основного боргу, 11 745,59 грн – 3 % річних за період з 01.04.2013 по 30.09.2013р, 56 578,16 грн – пеню, 83 421,27 грн – штраф. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за рішенням суду позивач нарахування інфляційні втрати в розмірі 1 126 240,60 грн та 3% річних в розмірі 103 957,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року порушено провадження у справі № 910/21530/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 року справу № 910/21530/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 18.01.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2004 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (позивач) та комунальним підприємством «Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва», правонаступником якого є комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (відповідач), укладено договір № 03910/2-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні (далі – Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язався надати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (далі-Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 Договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством тане підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктами 2.2.2 та 2.2.4 Договору встановлено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів; оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до установи банку; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; в разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу; а у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із фактичної кількості спожитих послуг та діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідач зобов’язання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення належним чином не виконував, у зв’язку з чим позивач у 2013 році звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. у справі № 910/24627/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 року та Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 року, задоволено частково позов ПАТ «АК «Київводоканал» та стягнуто з КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» 1 668 425,33 грн. заборгованості, 11 745,59 грн. трьох відсотків річних, 56 578,16 грн. пені, 83 421,27 грн. 5 % штрафу та 36 403,41 грн. витрат на сплату судового збору.

Вказаним рішенням встановлено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з квітня 2013 р. по вересень 2013 р. в розмірі 1 668 425,33 грн. Вказаним рішенням задоволено вимогу про стягнення 3% річних за період з квітня 2013 р. по вересень 2013 р. включно.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року включно в розмірі 1 668 425,33 грн. має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно з наданою позивачем до матеріалів справи банківською випискою відповідач сплатив заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, стягнутої рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. у справі № 910/24627/13, 29.11.2016 р.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов’язань перед кредитором.

Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за період з 01.11.2014 р. по 28.11.2016 р. в сумі 1 126 240,60 грн. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та прийшов до висновку про правильність наданого розрахунку.

Позивачем також здійснено нарахування 3% річних за період з 01.11.2014 р. по 28.11.2016 р. у сумі 103 957,55 грн. Судом перевірено правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, в зв’язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 103 957,55 грн 3 % річних.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 – 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства “Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва” (02091, м. Київ, вулиця Харківське шосе, 148-А, код ЄДРПОУ 31722755) на користь приватного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 1 126 240 (мільйон сто двадцять шість тисяч двісті сорок) грн 60 коп – інфляційні втрати, 103 957 (сто три тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім) грн 55 коп - 3 % річних та 18 452 (вісімнадцять тисяч чотириста п’ятдесят дві) грн 97 коп - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення повного судового рішення: 22.01.2018р.