Рішення № 71715952, 19.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9011/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П.

за участю секретаря судового засідання Кривулько Я.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ СПЗ-ГРУП" (02160, м.Київ, пр-т Возз'єднання 19)

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна 18Б)

про стягнення заборгованості в розмірі 54449,88 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 86 від 07.07.2017 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ СПЗ-ГРУП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім.Ф.Е.Дзержинського" (з урахуванням уточнень позовних вимог від 20.12.2017 року) про стягнення боргу у розмірі 54821,99 грн., який складається з основного боргу в розмірі 45850,42 грн., інфляційних втрат в розмірі 7510,51 грн., 3% річних в сумі 1461,06 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 15-1672-02 від 20.10.2015 року в частині розрахунку за поставлений товар.

09.11.2017 року від відповідача надійшов до суду відзив №017/МС-54 від 09.11.2017 року в якому він просить відмовити в задоволені позовних вимог та зазначає, що основна заборгованість неправомірно заявлена, оскільки:

-додатковою угодою №6 від 26.07.2016 року, яку позивач не долучив до матеріалів справи, було узгоджено поставку товарів та цін і позивач завищив ціни, які були узгоджені;

-по видатковій накладній №РН-0000174 підшипники 2097148М в кількості 2 шт. взагалі не поставлені;

- відповідно до п.5.4. договору при прийняті товару повинна бути обов’язкова наявність сертифікату якості, накладної, рахунку, товаросупровідних документів, чого зроблено не було позивачем.

20.11.2017 року від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача від 17.11.2017 року в яких позивач вказує, що:

-направляв відповідачу документи перелічених в п.5.4. договору, також заперечень у відповідача з даного приводу не надходило;

-з приводу завищеної ціни заперечує, оскільки в додатковій угоді №6, специфікації №7, що були погоджені сторонами, ціна розраховується при курсі НБУ руб/грн. = 0,38679 на 30.06.2017 року у випадку зміни курсу руб/грн. НБУ більше або менше як на 3% на дату оплати, ціна за товар перераховується пропорційно курсу валют на день відвантаження товару;

-з приводу недопоставки товару по видатковій накладній №РН-0000174 зазначив, що відповідно до листа №033/2858 від 01.09.2016 року в якому кількість товару була зменшена.

15.01.2018 року від відповідача до суду надійшли заперечення на пояснення позивача №017/мс-70 від 15.01.2018 року, в яких відповідач зазначає що остаточна ціна на товар визначена в додатковій угоді №6 специфікації № 7 і не може бути корегування ціни (збільшення) в разі оплати по факту поставки товару, оскільки визначна попередня оплата 100%. Крім того зазначає, що товар на склад відповідача надійшов 19.09.2016 року а тому штрафні санкції повинні нараховуватися з 20.09.2016 року. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

19.01.2018 року від позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача від 15.01.2018 року в яких позивач вказує, що відповідач робить помилкові висновки, що стосуються остаточної ціни на товар, оскільки в специфікації № 7 до договору №15-1672-02 від 20.10.2015 року чітко зазначено, що після перерахування попередньої оплати Відповідачем, ціни на товар не змінюються, але попередньої оплати відповідачем не було здійснено і тому відбулось законне перерахування ціни на момент фактичної поставки товару, саме на 13.09.2016 року, що складає згідно офіційного курсу НБУ: 5,8352077 %, що значно перевищує 3% зміни курсу рубля до гривні, які прописані у Специфікації №7 та є невід’ємною умовою поставки товару.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

20 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ЇМ. ОСОБА_2», (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ СПЗ-ГРУП» (продавець) був укладений Договір №15-1672-02.

Відповідно до п. п.1.1 Договору, Продавець зобов’язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі Товар. Кількість, номенклатура, ціна, строки поставки товару, умови поставки (відповідно до ІНКОТЕРМС - правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної ОСОБА_3 в редакції 2010 р.) та умови оплати зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. п. 1.2 Договору, Продавець гарантує, що на момент поставки він має законне право власності на зазначений товар і надає товар Покупцю вільний від яких-небудь прав застави, вимог або обтяжень.

Згідно з умовами Договору, п.4.2 розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі рахунка, на умовах, зазначених у Специфікаціях, прикладених до Договору, що становлять його невід’ємну частину. Після здійснення попередньої плати ціна на товар не змінюється.

Як вбачається з п.4.5. договору «продавець» складає і обов'язково реєструє електронну податкову накладну в ЄРПН згідно чинного податкового законодавства;

-«продавець» негайно передає зареєстровану в ЄРПН електронну податкову накладну в систему «М.Е.ООС» за допомогою технічних засобів зв'язку;

-«продавець» відшкодовує комбінату втрати в розмірі суми ПДВ, за якою буде втрачено право включення її в податковий кредит у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією податкової накладної в ЄРПН, несвоєчасної передачею податкової накладної на адресу «Покупця» через систему «М.Е.БОС», у разі неправильного оформлення податкової накладної (в т.ч. за умови її реєстрації в ЄРПН).

Відповідно до додаткової угоди №6 до вищезазначеного договору сторони погодили у специфікації №7 перелік, кількість та ціни товару, а саме на підшипник 3611Н сума 280,00грн. без ПДВ за одну одиницю, на підшипник 3616Н суму 687,00 грн., на підшипник 7624А сума 1719,00 грн., на підшипник 97515 А сума 354,00 грн., на підшипник 2097148М сума 8060,00грн. Крім того, в умовах поставки зазначено: DDP склад «Покупця» м. Дніпродзержинськ, умови оплати 100% попередня оплата, ціна розрахована при курсі НБУ руб/грн.=0,38679 на 30.06.2016 року у випадку зміни курсу руб/грн. НБУ більше або менше як 3% на дату оплати ціна перераховується пропорційно. Строк поставки впродовж 10 календарних днів після перерахування 100% попередньої оплати. Після перерахування попередньої оплати, ціна на товар не змінюється. Право власності «покупця» на товар виникає з моменту отримання товару на складі «покупця».

На виконання умов Договору, позивач передав, а покупець отримав від продавця товар, вартість якого становить 45 850, 42 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-А-215 від 13.09.2016 року, який був направлений на адресу відповідача разом з видатковою накладною № РН-0000174 від 13.09.2016 р. та товарно-транспортною накладною № 292 від 13.09.2016 р. (а.с.12-14, 48).

Як встановлено матеріалами справи 23.12.2016 р. за № 418 та 26.04.2017 р. за № 83 продавцем були направлені претензії покупцю щодо необхідності перерахувати суму основного боргу з врахуванням додаткової угоди №6, оскільки ціна розраховується за курсом НБУ руб/грн. у випадку зміни курсу більше або менше як на 3% на день відвантаження товару і складає суму в розмірі 45 850,42 грн. з ПДВ.

Підтвердженням відправлення вищезазначених претензій є поштовий опис з квитанцією про відправлення від 26.12.2016 року та 26.04.2017 року (а.с.17, 19).

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача, що остаточна ціна на товар зазначена в додатковій угоді №6 специфікації №7 до договору №15-1672-02 від 20.10.2015 року, оскільки в даній додатковій угоді ще вказано, що після перерахування попередньої оплати відповідачем, ціни на товар не змінюються, але попередньої оплати відповідачем не було здійснено. А тому, в умовах поставки сторонами було узгоджено, що оплата 100% попередня оплата, ціна розрахована при курсі НБУ руб/грн.=0,38679 на 30.06.2016 року у випадку зміни курсу руб/грн. НБУ більше або менше як 3% на дату оплати ціна перераховується пропорційно. Право власності “покупця” на товар виникає з моменту отримання товару на складі “покупця”.

Як було встановлено матеріалами справи товар до покупця був доставлений 19.09.2016 року, що підтверджується, приходним ордером №169 від 19.09.2016 року, але ціни на товар були перераховані по курсу НБУ руб/грн. на 13.09.2016 року, згідно вимог по договору №15-1672-02 від 20.10.2015 року, що становить 0,40936 грн. за 1 руб., що значно перевищує 3% зміни курсу рубля до гривні, які прописані у Специфікації №7 та є невід’ємною умовою поставки товару.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 45 850,42 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягають до стягнення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншими подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Позивач просить стягнути 3% річних в сумі 1461,06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7510,51 грн., але судом було здійснено перевірку згідно пошукової системи “Законодавство” правильності нарахування інфляційних втрат за період з жовтня 2016 року по вересень 2017 року суму в розмірі 7510,51 грн. суд вирішив її обґрунтованою та такою, що підлягає до стягненню та 3% річних за період з 20.09.2016 року по 05.10.2017 року, відповідно до якої 3% річних складають суму в розмірі 1321,69 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський Металургійний Комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна 18Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ СПЗ-ГРУП" (02160, м.Київ, пр-т Возз'єднання 19, код ЄДРПОУ 38576997) основну заборгованість в розмірі 45 850,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 7510,51 грн., 3% річних в сумі 1321,69 грн., судовий збір в сумі 1595,94 грн., про що видати наказ.

В решті позву відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.01.2018 року.

Суддя ОСОБА_4