Рішення № 71715685, 17.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2018 року № 826/1469/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС Україна" доОдеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №500060702/2016/000129/2 ,

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС Україна» (далі - позивач) з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000129/2 від 08.09.2016 року, винесену м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що незважаючи на додаткові документи та не обґрунтовуючи те, в чому саме полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій Позивачем, або неточності у визначеній ним митній вартості, відповідач застосував другорядний метод визначення митної вартості, а саме, резервний метод, чим порушив норми законодавства України та міжнародних договорів, які обов'язковими для України. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000129/2 від 08.09.2016 року прийнято без достатніх правових підстав, а тому є таким, що є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в наданих суду запереченнях зазначив, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості від 08.09.2016 року №500060702/2016/000129/2 Одеська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі п. 4 ст. 122 КАС України (в редакції, чинній станом на момент переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження), суд з урахуванням клопотань представників сторін ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

При цьому, суд враховує вимоги пункту 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі в редакції Закону України №2147- VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2014 року між ТОВ «ЕТС Україна» (покупець) та фірмою «UNITED TDADING SYSTEM SCANDINAVIA AB» (продавець) укладено контракт №10/11/14/01, згідно умов якого продавець продав, а покупець придбав товари на загальну суму 100 000 000 EURO.

Асортимент, кількість та ціни на товари вказуються в додатках, що складаються на кожну наступну партію товару та узгоджуються Сторонами письмового по факсу або електронній пошті (п.1.1 контракту).

Відповідно до п. 2.1 контракту ціни на товар, валюта платежу та умови поставки згідно INCOTERMS 2010 оговорюються у кожному наступному додатку до цього контракту.

06.09.2016 року ТОВ «ЕТС Україна» подано до митного оформлення товари за митною декларацією №500060702/2016/012080, а саме - мати з січеного скловолокна у рулонах торгової марки E-Glass виробництва GNBM International corporation Китай (код товару 7019319000) та визначено митну вартість товарів за ціною зовнішньоекономічного контракту №10/11/14/01 від 10.11.2014 року у загальній сумі 31574,40 USD за 22080 кг (1,43 USD/кг).

Митним постом «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС відмовлено Позивачу в митному оформленні товарів за ціною контракту на підставі картки відмови №500060702/2016/00244 та винесено рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000129/2 від 08.09.2016 року, в якому визначено вартість товару 1,55 USD/кг, що становить загальну суму 34224,00 USD за 22080 кг.

У зв'язку з наведеним, ТОВ «ЕТС Україна» здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною відповідачем та сплатив додатково митні платежі у розмірі 20595,38 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості, митний орган виходив з того, що під час аналізу товаросупровідних документів встановлено, що у поданих документа містяться розбіжності та не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, поставка митною декларацією здійснюється на умовах поставки CIF за Інкотермс 2010. В поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, хоча вказане передбачено ст. 52-53 Митного кодексу України та умовами поставки.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що враховуючи спрацювання АСАУР форми митного контролю 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товару, відповідно до п. 3 ст. 52 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію експортної декларації країни направлення (з перекладом на українську мову відповідно до ст. 254 Митного кодексу України).

08.09.2016 року декларант надав наступні документи: прайс-лист виробника б/н від 27.07.2016 року; калькуляцію виробника б/н від 27.07.2016 року. Також декларант листом б/н від 08.09.2016 року повідомив, що інших додаткових документів для підтвердження митної вартості по даній поставці немає.

В оскаржуваному рішенні вказано, що в органу доходів та зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст.ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митну вартість не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим: товар - мати з січеного скловолокна у рулонах E-Glass Shopped Strand Mat 300 GSM (митна декларація №100260001/2016/198758 від 03.03.2016 року), а тому митну вартість визнано на рівні 1,55 дол. США за 1 кг. Ваги нетто.

Незгода позивача із даним рішенням про коригування митної вартості зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 34-1 ч. 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 08.09.2016 р. №500060702/2016/000129/2 митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Зокрема, як зазначено в рішенні, визначити митну вартість за ціною договору є неможливим через виявлені відповідачем розбіжності, а саме - у поданих документа містяться розбіжності та не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, поставка митною декларацією здійснюється на умовах поставки CIF за Інкотермс 2010. В поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, хоча вказане передбачено ст. 52-53 Митного кодексу України та умовами поставки.

Водночас, судом вбачається, що подані ТОВ «ЕТС Україна» документи для митного оформлення давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (в т.ч. на умовах поставки CIF).

Так, згідно правил Інкотермс за умовами поставки CIF (вартість, страхування, фрахт) продавець зобов'язаний оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрат за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорту. Наведене свідчить, що поставка товару на умовах CIF передбачає, Що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (у тому числі перевезення), а відтак для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування.

При цьому, ціна товару, умова поставки CIF «Одеса, Україна» визначена продавцем з урахуванням витрат на страхування та вказане безпосередньо у інвойсі №891694 від 31.08.2016 року та додатку до зовнішньоекономічного контракту №232 від 31.08.2016 року, що були надані відповідачу під час митного оформлення разом з митною декларацією, що підтверджується гр. 44.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та про що зазначено в оскаржуваному рішенні, позивач додатково до поданих документів також надав відповідачу: прайс-лист виробника б/н від 27.07.2016 року; калькуляцію виробника б/н від 27.07.2016 року, а також листом б/н від 08.09.2016 року повідомив, що інших додаткових документів для підтвердження митної вартості по даній поставці немає.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки додаткові витрати на транспортування товару, страхування до порту «Одеса, Україна» ТОВ «ЕТС Україна» не понесло, то відсутність у позивача на момент митного оформлення товарів страхових документів не впливає на ціну товару, заявлену ТОВ «ЕТС Україна» за основним методом.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем належно не обґрунтовано, що ціни на подальшу реалізацію товару впливають на визначення митної вартості товару за першим методом.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визначених органом доходів і зборів митних вартостях, зокрема згідно ВМД №100260001/2016/198758 від 03.03.2016 року.

В той же час, суд зазначає, що застосування відповідачем методу визначення митної вартості вантажу позивача за митною вартістю в митній декларації іншої сторонньої особи пропорційно відношенню загальної вартості вантажу до його загальної маси є неприйнятним, оскільки у зв'язку з відмінністю виробника такого товару, останній може різнитись технічними характеристиками як за вагою, так і за вартістю.

Суд зазначає, що спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні та подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребування додаткових документів, не може бути самостійною підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.

Законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015р. (справа №21-498а15).

Проте, вказані твердження митниці спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що у відповідача наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем.

В той же час, вказане рішення не містить будь-яких уточнень, які саме числові значення складових митної вартості товару дають підстави для сумніву у визначеній позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, на думку суду, подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 08.09.2016 року №500060702/2016/000129/2 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконав.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС України» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000129/2 від 08.09.2016 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС України» (код ЄДРПОУ 32399816) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук